Кулемети вже не встигають: Храпчинський про нові "Герані", ракети "Філін" та виклики для ППО — інтерв'ю

Росія почала застосовувати проти України нові засоби ураження — реактивні дрони "Герань-5К" та крилаті ракети "Філін", здатні розвивати швидкість до 600 та 800 км/год відповідно. Однак головна загроза не лише у швидкості. Росіяни намагаються здешевити виробництво зброї, вдосконалюють системи навігації та створюють нові виклики для української ППО. Чим небезпечна ця зброя, чи може РФ налагодити її масове виробництво та як Україні протидіяти новим повітряним загрозам, Фокус поговорив із директором з розвитку оборонного підприємства, офіцером Повітряних сил у резерві Анатолієм Храпчинським.

Ракети "Філін" та дрони "Герань-5К" — як РФ створила новий засіб ураження

Повітряні сили та військові повідомили про появу нових реактивних "Гераней-5" та ракети "Філін". Що це за зброя? Ідеться про принципово нові розробки чи про нові назви, щоб налякати українців напередодні зими?

— Це не окремі розрізнені новинки і не піар-акція, це прямий наслідок переходу російського ВПК до стратегії жорсткої модульності та уніфікації засобів ураження. Ворог зрозумів, що плодити "зоопарк" унікальних виробів занадто дорого і довго, тому створив єдиний технологічний "конструктор". Зверніть увагу: виробник ракети "Філін" — НПО "Молнія" — входить до складу корпорації "Тактичне ракетне озброєння" (КТРВ). Це автоматично відкриває їм прямий доступ до всієї робочої конструкторської документації, напрацювань та агрегатної бази серійних крилатих ракет Х-59, Х-69, Х-101 та того ж "Виробу 30". В результаті в один вузький композитний планер вони зашили класичну ракетну аеродинаміку від КТРВ, серійні блоки управління від БпЛА "Гарпія/Герань" та єдиний уніфікований малорозмірний газотурбінний двигун.

Водночас перехід до наземних пускових установок, з яких стартує "Філін", або запусків легких ракет із дронів та тактичної авіації — це вимушений крок через критичне виснаження ресурсу російської дальньої та фронтової бомбардувальної авіації. Інтенсивна експлуатація призвела до стрімкого зростання небойових втрат ПКС РФ через технічні відмови — достатньо згадати падіння дальнього бомбардувальника Ту-22М3 в Іркутській області та цілу серію аварій Сухого. Кожен бойовий виліт стратегічного Ту-95МС спалює безповоротний ресурс планерів і радянських двигунів НК-12, виробництво яких давно втрачене, а глибина капітального ремонту має свою фізичну межу. Саме тому поява наземного "Філіна" з дальністю 1200 км — це спроба зняти навантаження з виснаженого парку ракетоносців і перекласти завдання глибоких ударів на дешеві мобільні пускові установки.

Наскільки масовою може стати ця зброя? Росіяни справді навчилися самі робити для них реактивні двигуни, чи це поки що поодинокі експерименти і все знову впреться в поставки з Китаю?

— Саме у питанні силових установок криється найтривожніший сигнал, який не можна недооцінювати. Якщо у попередній розробці — ракеті "Бандероль" — росіяни просто купували цивільні китайські двигуни Swiwin для великих авіамоделей, то на наземному "Філіні" та авіаційних ракетах С-71 "Монохром" вже стоїть уніфікований малорозмірний газотурбінний двигун R500 від російського ТОВ "Рейнольдс". Це свідчить про те, що ворог провів глибокий реінжиніринг і масштабував власне крупновузлове збирання базової лінійки МГТД, намагаючись позбутися прямої залежності від китайського експортного контролю на готові силові установки.

Масштаб загрози в найближчі місяці визначатиметься тим, наскільки швидко КТРВ та їхні підрядники зможуть вивести виробництво цих малорозмірних газотурбінних двигунів і композитних планерів на темпи у сотні одиниць на місяць. Окремо "Філін" чи "Герань-5" не є непереможною зброєю, але росіяни інтегруватимуть їх у комбіновані хвилі разом із роями дешевих приманок, крилатими ракетами та балістикою, використовуючи північний ретрансляційний коридор із Білорусі. Їхня мета — перевантажити наші канали виявлення та скоротити час на прийняття рішень до десятків секунд, тому наша стійкість прямо залежить від швидкості автоматизації контуру ППО та масштабування власних дешевих засобів перехоплення.

Системи навігації, зв'язку та стійкість до РЕБ — особливості "Філіна" та "Герані-5К"

Була інформація, що на новій "Герані" стоїть оптична система "Сусанін", яка, ймовірно, дає можливість летіти взагалі без супутників, "бачити" землю, облітати перешкоди на висоті дерев і на нього більше не діє РЕБ. Наскільки це правда і чи можливо засліпити чи збити з курсу такий апарат?

— Розмови про те, що оптична система зі штучним інтелектом нібито дозволяє реактивному дрону бачити перед собою дерева, ЛЕП чи дирижаблі на висоті двадцяти метрів і облітати їх у реальному часі — це технічна фантастика, далека від законів оптики та аеродинаміки. Система "Сусанін" справді використовує алгоритми комп'ютерного зору та візуальної одометрії: нейромережа відстежує зміщення точок поверхні для компенсації похибки інерційної системи і розпізнає характерні об'єкти рельєфу — русла річок, розв'язки доріг, лісосмуги, звіряючи їх із векторною картою в пам'яті. Проте її камера дивиться вертикально вниз, а за утримання висоти відповідає звичайний висотомір. На висоті 20 метрів при швидкості 550–600 км/год камера бачить під собою лише вузьку смужку землі, яка пролітає за частки секунди, тому для захоплення достатньої площі огляду апарату потрібно йти на середніх висотах від 300–500 метрів. До того ж для реального обльоту перешкод на швидкості 160 метрів за секунду важкому інерційному планеру потрібно розпізнавати дроти чи щогли за 600–800 метрів попереду, на що дешева курсова камера фізично не здатна — особливо вночі, у туман чи низьку хмарність.

Реальну перевагу алгоритми машинного зору дають ворогу в іншому: в автономному проходженні маршруту на середніх висотах без прив'язки до супутників та під час пікірування на термінальній ділянці, коли курсова камера з нейромережею захоплює контрастний силует цілі — наприклад, трансформатор чи ангар — і донаводиться в нього, ігноруючи об'єктовий купол РЕБ. Водночас не менша загроза в керуванні зараз криється в розгортанні росіянами повітряних mesh-мереж та активному використанні інфраструктури базових станцій мобільного зв'язку на території Білорусі. Коли дрони та ракети обладнуються модемами з динамічною ретрансляцією сигналу один через одного, а вздовж білоруського кордону працюють опорні ретранслятори, ворог отримує стійкий північний коридор зв'язку та телеметрії. Це дозволяє їм вести засоби ураження в режимі реального часу, обходити наші відомі зони ППО і зберігати прямий контроль над апаратами під час ударів по західних областях України, навіть в умовах повного придушення супутникової навігації.

ГУР повідомило основні технічні характеристики ракети "Філін" і про те, що її виготовляють з пластику, друкують на 3D-принтері й наповнили електронікою з Китаю та США. Як таке можливо і чому на неї не діють наші засоби придушення супутникового сигналу, якщо там стоїть звичайна навігація?

— Конструкція "Філіна" з вугле- та склопластику разом із 3D-друкованими силовими кронштейнами продиктована прагненням максимально здешевити технологічний цикл і водночас знизити ефективну площу розсіювання ракети на радарах. Замість складного фрезерування металу на оборонних заводах, такі корпуси можуть випікати підрядники напівцивільного сектору, після чого всередину вкладається вже відпрацьована на тисячах "Гераней" авіоніка від компанії "ПЛАЗ" на базі комерційних західних та китайських мікросхем. За рахунок правильного аеродинамічного профілю крилатої ракети їй достатньо тяги базового малорозмірного газотурбінного двигуна, щоб розігнатися до 800 км/год і пролетіти 1 200 км — вона не спалює зайве паливо на подолання величезного лобового опору, як це відбувається у широкого трикутного крила "Шахеда".

Щодо стійкості до РЕБ, то на "Філіні" стоїть 16-канальна адаптивна антенна решітка "Комета" у зв'язці з інерційною системою. З точки зору радіофізики 16 елементів антени дозволяють борту сформувати в просторі до 15 незалежних "нулів" діаграми спрямованості, тобто просто відсікти сигнал від одинарних чи парних наземних комплексів РЕБ. До того ж на швидкості 800 км/год ракета пролітає двадцятикілометрову зону локального подавлення всього за півтори хвилини — за цей час на сучасних гіроскопах інерційної системи похибка складе лічені десятки метрів, а спроби примітивного спуфінгу відсікаються математичними фільтрами польотного контролера, який бачить розбіжність між фальшивими координатами та реальним фізичним прискоренням ракети.

Виклики для української ППО — як знешкодити "Філін" та "Герань-5К"

"Філін" летить на швидкості 800 км/год, "Герань-5К" — на 600 км/год: чи можуть мобільні вогневі групи та дрони-перехоплювачі збивати такі цілі? МВГ справляються проти звичайних "Шахедів", а проти нової зброї РФ вони безсилі?

— Треба чесно розділити завдання: класичні мобільні вогневі групи з кулеметами та звичайні електричні дрони-перехоплювачі й надалі критично потрібні, бо ворог продовжить масово запускати поршневі "Шахеди" та "Гербери" для перевантаження ППО. Але конкретно для засобів класу "Філіна" та реактивних "Гераней" підхід, коли ціль виявляють на слух, підсвічують прожектором і ведуть уручну по планшету, вже не працює. Коли малогабаритний об'єкт летить зі швидкістю понад 200 метрів за секунду, час його перебування в зоні вогневої досяжності кулеметного розрахунку вимірюється кількома секундами — людська моторика та ручне наведення тут просто не встигають за фізикою процесу. Те саме стосується звичайних електричних квадрокоптерів-перехоплювачів: вони фізично не здатні наздогнати таку ціль на догонно-перетинаючих курсах і можуть спрацювати лише на зустрічному курсі за умови ідеального автоматичного виведення в точку перехоплення з точністю до частки секунди.

Це означає, що для боротьби зі швидкісним ешелоном мобільна ланка ППО має негайно пройти технологічну трансформацію. На зміну людському фактору в МВГ повинні прийти автоматизовані зенітно-артилерійські турелі з балістичними обчислювачами та алгоритмами машинного зору, здатні створювати щільну хмару вогню або працювати боєприпасами з програмованим підривом за прямим цілевказанням від локального радара. А нішу перехоплювачів у цьому швидкісному діапазоні мають зайняти реактивні та твердопаливні дрони-інтерцептори з власними тепловізійними чи активними головками самонаведення на термінальній ділянці польоту.

Чи можуть нас врятувати шведські літаки дальнього радіолокаційного виявлення або винищувачі F-16? Чи вистачить зенітних ракет, якщо росіяни почнуть запускати дешеві "Філіни" десятками?

— Літаки ДРЛВ та західні винищувачі — це колосальне підсилення нашої ситуаційної обізнаності, оскільки радар у повітрі нівелює проблему кривизни Землі й розширює радіогоризонт по низьковисотних цілях. Проте робити з них "срібну кулю" не можна: літак ДРЛВ не може висіти в небі цілодобово над кожним регіоном, а виділення малорозмірної композитної цілі з відбивною поверхнею в соті частки квадратного метра на фоні лісосмуг та забудови є складним завданням навіть для бортових радарів. Більше того, головна задумка ворога при створенні "Філіна" полягає у війні економік — спровокувати нас витрачати дефіцитні зенітні ракети вартістю в сотні тисяч або мільйони доларів на ерзац-ракету, зібрану з комерційних вузлів.

Єдина системна відповідь на це — розбудова ешелонованої мережоцентричної системи ППО за принципом Sensor Fusion та концепції розподіленого перехоплення. Ми маємо звести в єдиний цифровий контур безшовне поле малогабаритних тактичних 3D-радарів ближньої дії, акустичних сенсорів та засобів радіоелектронної розвідки, які автоматично перекривають низини і русла річок. Коли така мережа бачить ціль у реальному часі й без голосових затримок передає точний вектор швидкості та висоти, система управління сама обирає оптимальний за вартістю інструмент: десь по цілі відпрацює автоматизована зенітна турель, десь вийде реактивний дрон-інтерцептор, а дорогі ЗРК залишаться виключно для балістики та складних висотних цілей. Саме така диверсифікація засобів дозволяє радикально здешевити перехоплення і не дати ворогу виснажити наші запаси.

Зазначимо, 21 жовтня радник президента Сергій "Флеш" Бескрестнов розповів, що на фронті помітили нові дрон РФ, схожий на ударний "Ланцет". Особливість засобу ураження — бензиновий двигун, якого раніше не було у БпЛА такого типу.

Нагадуємо, Фокус розпитав експерта про деякі особливості дронів "Герань-5К" та ракет "Філін", які роблять їх небезпечними для українців.