Мережа укриттів, запаси зерна та підготовка суспільства: як країни Європи готуються до можливого нападу РФ — Le Monde

Фінляндія востаннє перевіряла безпеку бомбосховищ у 1992 році, а тепер, через 34 роки, вирішила відновити такі випробування. У середині вересня фінські військові підірвали вибухові заряди поблизу укриттів, щоб перевірити, наскільки добре вони захищають від сучасних військових загроз. Випробування відбулися неподалік міста Рованіємі, приблизно за 100 кілометрів від кордону з Росією.

Le Monde пише, що Фінляндія, Польща, Естонія, Латвія та Литва мають понад 3 500 кілометрів спільного сухопутного кордону з Росією та її союзницею Білоруссю. У цих державах, а також у Швеції, до якої належить стратегічно важливий острів Готланд у Балтійському морі, військові навчання стали звичними. Усі ці країни входять до Європейського Союзу та НАТО й нині стикаються з реальною загрозою війни.

Зазначається, що після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році ці країни не лише посилили свої армії та зміцнили співпрацю з союзниками, а й почали активніше готувати населення до цивільної оборони. Генеральний директор Шведського агентства цивільної оборони та стійкості Мікаель Фріселл наголосив, що головним висновком для них стало усвідомлення того, що саме суспільство може стати полем бою.

Видання наголошує, що країни шукають способи організувати свою роботу так, щоб не допустити розпаду держави в разі нападу та зменшити кількість загиблих. Досвід України й численні гібридні атаки Росії на інші держави спонукали їх до змін у соціальній, політичній та економічній сферах. Зміни торкнулися навіть зовнішнього вигляду цих країн. На ньому позначилося будівництво нових бомбосховищ і переобладнання вже наявних приміщень під укриття.

Зокрема, у Польщі збереглася мережа бомбосховищ, збудованих за часів холодної війни, проте згодом вони занепали. У 2025 році влада ухвалила закон про цивільну оборону, який започаткував масштабне відновлення укриттів. Крім того, у країні звели нові бомбосховища. Нині їх налічується 86 000, і вони можуть прийняти майже 25 мільйонів людей із 38 мільйонів населення Польщі.

Естонія, Латвія та Литва також підготували масштабні плани з відновлення громадських будівель. Водночас вони пояснюють громадянам, як можна захистити себе вдома під час небезпеки, і радять ховатися в підвалах, кімнатах без вікон або ж коридорах.

У Швеції натомість є 64 000 бомбосховищ, у яких можуть укритися сім мільйонів людей із десяти мільйонів жителів країни. Їх збудували ще за часів дії системи «тотальної оборони», яка передбачала спільну роботу військових і цивільних для захисту держави. Наприкінці 1990-х років Швеція відмовилася від цієї моделі, але у 2015 році повернулася до неї. Нині в країні відновлюють бомбосховища.

Le Monde пише, що у Фінляндії також розвивають систему укриттів. У країні є 50 500 бомбосховищ, які можуть прийняти до 4,8 мільйона людей із 5,6 мільйона жителів. У вересні влада Гельсінкі повідомила про плани вкласти 400 мільйонів євро в будівництво підземних лікарень, яке мають завершити до 2030 року.

До того ж усі ці країни запровадили телефонні сповіщення, а також створили сайти й мобільні застосунки, які мають попереджати населення про напад і підказувати, де розташоване найближче укриття. Окрему увагу приділили інформуванню громадян. Зокрема, у Фінляндії, Швеції та Польщі влада роздала брошури з порадами про те, як діяти в разі надзвичайних ситуацій.

Так, у 2018 році близько 4,8 мільйона шведських домогосподарств отримали брошуру під назвою «Якщо настане криза чи війна». У ній перелічували найнеобхідніші запаси, які варто мати вдома, а також пояснювали, що люди мають бути готовими самостійно забезпечувати себе протягом тижня без сторонньої допомоги. На той час ініціатива мала на меті підготувати шведів до короткочасних криз, наприклад, спричинених стихійними лихами.

У 2024 році шведам розіслали оновлену брошуру, у якій з урахуванням нової ситуації наголошувалося, що країна не може виключати можливість збройного нападу. Також у ній підкреслювалося, що більше людей мають усвідомити серйозність цієї загрози.

У цих країнах навчають населення, як поводитися під час ворожого нападу. Наприклад, у Литві до цього долучилися громадські організації та школи, які проводять спеціальні заняття для громадян. На них люди вчаться надавати першу допомогу, готувати аварійний рюкзак на випадок евакуації та обходитися без електроенергії.

Тим часом у Польщі закон про цивільну оборону, ухвалений у 2025 році, передбачив розробку загальнонаціонального плану підготовки населення. На початку 2026 року в межах цієї роботи запустили програму «Академія захисту населення та цивільної оборони». До вересня навчання за нею пройшли понад 400 000 людей.

Le Monde також пише, що у заявах політичних лідерів дедалі частіше згадують мобілізацію. Зокрема, Міністерство оборони Латвії виділило цій темі окремий розділ на своєму сайті. Там описано, як країна планує об’єднати всі сфери своєї діяльності в єдину систему, особливо тісно співпрацюючи з бізнесом.

Усі ці держави прагнуть залучити підприємства та інші економічні структури до підтримки армії в разі початку війни. Водночас уряд Литви у своїх стратегічних положеннях, опублікованих у 2023 році, наголошував, що така потреба може виникнути навіть у мирний час.

Представники влади цих країн підкреслюють, що економіка має працювати на зміцнення економічної та соціальної систем держави, адже саме ці сфери Росія намагатиметься зруйнувати в разі нападу.

Зазначається, що Фінляндія стала прикладом для інших європейських країн у питаннях безпеки завдяки системі «комплексної безпеки». Її створили в Гельсінкі ще за часів холодної війни й відтоді постійно вдосконалюють. Система передбачає взаємодію державних установ, місцевої влади та бізнесу, щоб країна могла бути готовою до різних загроз.

До того ж щонайменше раз на місяць представники міністерств і організацій цивільного захисту збираються на засідання Комітету з питань безпеки. Під час зустрічей вони визначають потреби країни та оцінюють ризики з урахуванням загроз, які можуть виникнути.

Так, війна в Україні підштовхнула Фінляндію до перегляду підходів до національної безпеки. Зокрема, Національне агентство з надзвичайних ситуацій, яке керує стратегічними запасами країни, збільшило резерви зерна. Якщо до 2022 року їх мало вистачати на шість місяців, то тепер запасів має бути достатньо для дев’яти місяців споживання. Крім зерна, агентство відповідає за зберігання насіння, сільськогосподарської техніки та ліків. 

Фіни також взяли до уваги досвід Києва, який продовжував працювати попри російські удари по електромережі. Наслідуючи цей приклад, вони вирішили створити мережу з 300 супермаркетів, які зможуть працювати під час надзвичайних ситуацій завдяки резервним генераторам.

З 2025 року Польща вживає заходів, щоб забезпечити безперебійне постачання товарів і ресурсів, необхідних для роботи критичної інфраструктури. До них належать вода, продукти харчування, паливо та медичне обладнання. Крім того, уряд спрямовує фінансування на розвиток виробничих можливостей стратегічно важливих підприємств, зокрема в енергетичній, телекомунікаційній і транспортній сферах.

Країни Балтії також посилюють захист важливих для держави сфер. Особливо помітні зміни відбулися в Естонії. У травні країна опублікувала нову доктрину безпеки, у якій економічну безпеку та безперебійну роботу важливих служб визначили такими ж пріоритетами, як і військову оборону.

У січні Швеція закликала всі компанії, де працює понад п’ять людей, підготуватися до найгіршого розвитку подій. Влада також визначила дванадцять ключових галузей, серед яких енергетика, транспорт, медицина та фінансові послуги. Крім того, 500 000 шведів уже отримали повідомлення про те, що в разі збройного конфлікту їх можуть призвати на військову службу.

Естонія, Латвія та Литва зробили евакуацію населення одним із головних напрямів цивільної оборони. Особливу увагу вони приділяють можливості вивезти людей за межі країни — питанню, якому інші держави приділяють менше уваги. Через невелику чисельність населення ці країни розуміють, наскільки складно їм буде протистояти масштабному вторгненню.

Зокрема, у жовтні 2025 року Литва провела навчання, під час яких відпрацьовували евакуацію жителів із 30 муніципалітетів до інших частин країни, а також до Польщі, Німеччини, Швеції, Швейцарії та Великої Британії. На початку жовтня Польща та Литва також повідомили про плани збудувати центр для прийому біженців у литовському місті Лаздияй, неподалік польського кордону.

За чашкою кави з круасаном у кафе десь у Берліні, Парижі чи Лісабоні важко вкриватися холодним потом лише від думки, що після України Росія може напасти і на якусь іншу країну в Європі.

Тому, вважає німецький історик і політолог Томас Вайє, українцям, які нині рятуються від російських ракет і дронів, треба достукатися до європейців із посланням: «Я — вісник із вашого можливого майбутнього!». А європейським політикам варто чіткіше говорити, якої саме загрози від Росії вони очікують. І яким є конкретний план, щоб зупинити її в Україні та разом з Україною.

Читайте про це в статті «Якщо Росія переможе: майбутнє Європи, про яке її лідери говорять надто мало».