США просувають Орбана на посаду генсека ООН — WSJ

Адміністрація президента США Дональда Трампа висунула експрем’єра Угорщини Віктора Орбана на посаду генерального секретаря ООН, пише The Wall Street Journal з посиланням на джерела з трьох країн. США заохочували колишнього Орбана  взяти участь у виборах, навіть запропонувавши йому цю ідею першими. Зараз план очікує на остаточне рішення.

Представник Державного департаменту уряд Трампа визнає, що на перший погляд це звучить божевільно. Однак, судячи з попередніх переговорів із Вашингтоном, Росія та Китай, як вважається, підтримують цю ідею. А сам план полягає в тому, щоб Орбан став їхнім спільним кандидатом. Як повідомили виданню чиновники зі США та ще однієї країни, коли Сполучені Штати, Росія та Китай прагнуть одного й того ж у Раді Безпеки ООН, вони зазвичай досягають свого.

Представник Державного департаменту нарахував вісім голосів у Раді Безпеки, які «без проблем» підтримають Орбана, та ще 10 із 15 членів Ради, які можуть приєднатися до них. Чи стануть тоді Велика Британія та Франція на заваді більшості? Ці дві країни зазвичай обережно ставляться до використання права вето.

Під час обговорення американськими чиновниками того, кого б вони хотіли бачити на чолі ООН, ім’я Орбана постійно спливало. Зокрема, чиновники США головорили «хтось на кшталт Орбана», а китайські та російські колеги погоджувалися. Зрештою американські чиновники задали собі питання: а чому б і ні?

Для висунення такої кандидатури, як зазначають у виданні, є чимало причин. Наприклад, Орбан виступатиме захисником Владіміра Путіна та інших диктаторів. За словами одного з чиновників США, експрем’єр Угорщини є «мрією для консерваторів-прихильників MAGA».

Це значною мірою пов’язано з його діями проти масової міграції, ліберальних неурядових організацій та угорських судів і преси, що дотримуються лівих поглядів. Орбан часто вступав у конфлікти з Європейським Союзом, водночас отримуючи від нього субсидії. Причому прокитайська орієнтація експрем’єра Угорщини якимось чином ніколи не шкодила його іміджу захисника західної цивілізації.

Трамп підтримав Орбана на квітневих виборах в Угорщині, а віцепрезидент Джей Ді Венс проводив передвиборчу кампанію на його користь. Якщо експрем’єр Угорщини висуне свою кандидатуру на посаду в ООН, очікується, що вони знову його підтримають. Щоправда, за словами третього джерела, обізнаного з процесом, з оголошенням чекають до завершення проміжних виборів у США.

Американські чиновники спочатку зв’язалися з Орбаном, щоб з’ясувати його зацікавленість у посаді в ООН. Виявилося, що він налаштований позитивно, хоча й має певні застереження як націоналістичний політик, і не збирається балотуватися, якщо не буде впевнений у перемозі. Від коментарів Орбан відмовився.

За словами представника другої країни, решта кандидатів на посаду генсека ООН — це переважно «секретарі», які мають досвід роботи в міжнародній бюрократії або за лаштунками дипломатії. Орбан серед них був би «генералом». Представник Державного департаменту погодився з цим та додав, що Орбан має правильну ідеологію, знає, як здійснювати владу в умовах ворожості, і не дасть себе залякати істеблішменту в Тертл-Бей.

Дипломатка з Об’єднаних Арабських Еміратів Лана Нуссейбе приєдналася до перегонів минулого тижня. Підтримка Еміратами кривавої парамілітарної групи у громадянській війні в Судані стане для неї перешкодою, але вона має відповідну кваліфікацію та набирає обертів. У вівторок, 27 жовтня, вона відповідатиме на запитання, а наступного дня відбудеться нове попереднє голосування в Раді Безпеки. До перегонів можуть долучитися й інші кандидати.

Генеральний секретар Антоніу Гутерреш, термін повноважень якого закінчується 31 грудня, заохочував деякі з найгірших, радикальних тенденцій в ООН, і ми не маємо жодних ілюзій щодо морального авторитету організації. Мабуть, найкраще, що можна сказати про ідею висунути Орбана, — це те, що вона підійме завісу і надасть ООН лідера, який опустився так само низько, як уже опустився «Тертл-Бей».

Видання Financial Times писало, що той, хто 1 січня замінить Гутерріша, який обіймав посаду протягом двох термінів, зіткнеться з боротьбою не лише за актуальність організації, а й за її виживання. І зараз на кону стоїть сама ідея існування глобального органу, який формує правила для світу, від миру та безпеки до боротьби зі зміною клімату. 

На сімох кандидатів, які прагнуть очолити ООН, чекає вирішення непростих питань. Одного із них оберуть голосуванням Ради Безпеки, але він має влаштовувати усі п’ять країн, що мають право вето.

Багато що під час голосування залежатиме від США, але надмірна прихильність до будь-кого із кандидатів може виявитись червоним маркером для інших. Водночас для Америки головне питання полягає в тому, як збалансувати своє звичне бажання мати поступливого генерального секретаря з бажанням мати когось, хто впроваджуватиме реформи — і візьме на себе відповідальність за глобальні кризи, в контролі яких вона не зацікавлена.