370 км/год та змінна БЧ: представлено український зенітний перехоплювач Ban-One
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F137%2F3164c2b6c946f21c412489ba5d20f2a0.jpg)
Українська компанія “Перша Універсальна Фірма” (ПУФ) вивела на ринок Ban-One — високошвидкісний зенітний дрон-перехоплювач. За даними виробника, апарат атакує ціль на швидкості від 190 до 345 км/год, а на піку розганяється до 370 км/год. Перехоплювач уже пройшов кодифікацію та отримав номенклатурний номер НАТО (NSN).
“Основна задача, яка стояла перед розробниками, — зробити апарат якомога швидшим. Адже в повітряній дуелі це є ключовим фактором”, — наголошують у ПУФ.
Щоб дрон не втрачав швидкість під час різких прискорень і тривалої роботи двигунів на високих обертах, інженери винесли регулятори обертів (ESC) назовні корпусу. Так електроніка краще охолоджується, а перехоплювач тримає тягу впродовж усього польоту.
Проти кого
Ban-One призначений для ураження ворожих безпілотників як коптерного, так і літакового типу. У компанії стверджують, що він успішно полює й на “Шахеди”, зокрема тоді, коли ворожа техніка летить на висоті кількох кілометрів.
Утім, швидкість тут має значення. Реактивні “Герані”, які дедалі частіше використовує росія, летять зі швидкістю 400–650 км/год, тобто швидше, ніж Ban-One атакує. Тому найприродніші цілі для нього — поршневі “Шахеди”, розвідувальні дрони та коптери.
Камери на вибір
Конструкція перехоплювача модульна, тож його можна налаштувати під конкретну місію. Покупець обирає аналоговий або цифровий зв’язок. Для аналогового варіанта є денно-сутінкова й тепловізійна камери, причому на борт можна поставити одну камеру або одразу дві. Цифрова відеосистема теж буває денною або тепловізійною, а нахил камер оператор змінює з пульта.
Аналоговий відеоканал працює на частотах 5,8 або 6,7 ГГц, цифровий — на 5,8 ГГц. Для керування можна обрати діапазон 500–1050 МГц або 1,9–2,6 ГГц. Нижню частину корпусу знімають і замінюють, щоб встановити бойову частину потрібного розміру, але максимальне корисне навантаження становить 400 г.
Чому “банан”
Раму дрона виготовлено зі склотекстоліту — композиту зі скловолокна та смоли, який часто використовують у дронобудуванні через міцність і невелику вагу. Через характерну видовжену форму та жовтий колір у самій компанії апарат прозвали “бананом”, звідки й пішла офіційна назва Ban-One. У комплекті з перехоплювачем постачається акумулятор 8S3P, тобто збірка з восьми послідовних груп по три паралельні елементи. Його перевага — висока струмовіддача, тож двигуни отримують повну потужність без просідання напруги.
Одна станція для різних дронів
До комплексу Ban-One входить наземна станція керування власного виробництва ПУФ. Її головна особливість, за словами компанії, — універсальність: станція працює з дронами на аналоговому, цифровому та оптоволоконному зв’язку. Працює це й навпаки: ПУФ може змінити протокол зв’язку Ban-One, щоб він підключався до станції, яка вже є в підрозділі.
Такий підхід важливий, бо на ринку дронів-перехоплювачів сьогодні високий рівень конкуренції, і перевагу мають ті, хто вже довів ефективність у бою. Наприклад, перехоплювач Sting знищив понад 10 000 “шахедів”.
Ринок перехоплювачів
Ban-One виходить на насичений ринок. За даними Brave1, у сегменті швидкісних перехоплювачів працюють 22 українські компанії, і 12 з них уже отримали державне фінансування. Окремо розвивається сегмент для найшвидших цілей: зокрема, Україні мають поставити десятки тисяч перехоплювачів SPYS саме для полювання на реактивні “Герані”.
Де замовити
Ban-One вже можна замовити на сайті виробника, а найближчим часом він з’явиться й на Brave1 Market. Дальність, висоту і тривалість польоту ПУФ публічно не розкриває: ці дані надаються на запит через сайт компанії, де також представлено інші розробки ПУФ, зокрема дрони на оптоволокні, цифровому й аналоговому зв’язку та новий FPV-перехоплювач.
Джерело: Мілітарний