Міста України готують до кругової оборони: що передбачає таємне рішення РНБО

Кругова оборона міст має посилити захист України від можливого наступу РФ. Кругову оборону планують завчасно, адже фортифікації потребують часу.

Ключові факти:

• Рішення РНБО передбачає розбудову інженерних загороджень для захисту міст
• Військові експерти по-різному оцінюють необхідність укріплення населених пунктів
• Оборонні рубежі мають стримувати можливі загрози з боку Росії

Президент Володимир Зеленський увів у дію закрите рішення Ради національної безпеки і оборони про розбудову інженерних загороджень для захисту українських міст. Документ передбачає підготовку системи кругової оборони, однак перелік населених пунктів, обсяги фінансування та строки виконання робіт залишаються непублічними.

Главред з'ясував, що передбачає кругова оборона міст, як облаштовують фортифікації та чи свідчить нове рішення про загрозу масштабного наступу Росії.

Що передбачає закрите рішення РНБО про оборону українських міст

26 жовтня 2026 року президент Володимир Зеленський підписав указ №1067/2026, яким увів у дію рішення РНБО від 25 вересня про розбудову смуги інженерних загороджень для належного захисту населених пунктів. Документ набув чинності з дня опублікування.

​

​Рішення має назву "Про заходи розбудови смуги інженерних загороджень для забезпечення належного рівня оборони міст та механізмів їх реалізації (кругова оборона міст)". Однак повний текст документа має гриф "для службового користування", тому конкретні заходи, передбачені для реалізації задуму, залишаються невідомими.

У відкритому доступі немає інформації про міста, які планують укріпити, обсяги фінансування та строки виконання робіт. Контроль за реалізацією рішення покладено на секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

Що таке кругова оборона міста і як вона працює

Кругова оборона передбачає підготовку міста до ситуації, коли противник намагається обійти його з різних боків і створити загрозу оточення. Військовий експерт Олег Жданов у коментарі ТСН.ua пояснив, що Україна вже мала подібний досвід на початку повномасштабного вторгнення, коли російські війська намагалися ізолювати великі населені пункти.

За словами експерта, прикладами таких ситуацій стали Суми, Чернігів і частково Харків. Підготовка до кругової оборони передбачає не лише облаштування позицій, а й створення умов для тривалого утримання міста військовими підрозділами.

"Кругова оборона - це коли місто знаходиться в осаді, коли війська противника обійшли його з усіх сторон. У нас були і Суми, і Чернігів, частково Харків. Ці міста перебували майже в оточенні, у напівоточенні були", - пояснив Жданов.

Окрему увагу експерт приділив забезпеченню військових і цивільної інфраструктури в умовах можливої блокади. За його оцінкою, місто має бути здатним тривалий час функціонувати навіть у разі порушення звичайних шляхів постачання. Для цього необхідно передбачити запаси продовольства, води, боєприпасів і медикаментів, а також місця для розміщення особового складу та надання медичної допомоги.

"Це означає накопичити там матеріально-технічні запаси, військові запаси, щоб були боєприпаси, щоб була їжа, щоб була вода, щоб були медикаменти, щоб була база, де в разі необхідності розгортаються медичні заклади. Повинні бути сховища для особового складу, для поранених, для персоналу, який буде обслуговувати це все. Це такі заходи величезні по обсягу і затратні по грошах", - наголосив він.

Чи готується Росія до нового масштабного наступу на українські міста

Військовий експерт Олег Жданов вважає, що відкриті розвідувальні дані не свідчать про підготовку Росії до нового глибокого прориву на територію України. На його думку, це ставить питання про доцільність однакових оборонних заходів для всіх населених пунктів.

"На сьогоднішній день загрози вторгнення, а тим більше з глибоким проривом, російських військ немає", - сказав експерт.

Водночас Жданов допускає, що посилена підготовка може бути виправданою для окремих прифронтових міст, зокрема Запоріжжя та Херсона. Однак потенційні загрози для них різняться залежно від географічного положення та можливостей російської армії.

"Я розумію, що можна прифронтові міста готувати до оборони, можливо до кругової. Запоріжжя ближче всіх у нас, Херсон, але там річка, форсування ріки на сьогодні загрози прямої немає", - пояснив Жданов.

Окремо експерт оцінив ризики для Одеси. На його думку, Росія наразі не має достатніх можливостей для проведення морської десантної операції, а висадка повітряного десанту також малоймовірна. Жданов наголошує, що умови ведення війни суттєво змінилися порівняно з початком повномасштабного вторгнення.

"Ми знаємо, що в Росії не залишилось десантного флоту, щоб висадити морський десант. А висаджувати повітряний десант вони не можуть, як і залітати у наш повітряний простір - уже не 2022 рік", - зазначив він.

Як приклад підготовки столиці до оборони Жданов навів Київ у 2022 році. Тоді навколо міста облаштували кілька рубежів укріплень, однак згодом частину споруд демонтували. За оцінкою експерта, нинішня ситуація не свідчить про безпосередню загрозу захоплення столиці.

"Я згадую літо 2022 року - Київ був повністю готовий до кругової оборони. У нас окопи були вздовж кільцевої дороги в декілька рядів, все було відрито. Потім все це тихенько розібрали", - каже Жданов.

Чи виправдані витрати на кругову оборону всіх міст

Олег Жданов поставив під сумнів доцільність спрямування значних коштів на масштабне інженерне будівництво без урахування поточних потреб армії. На його думку, створення повноцінної системи захисту багатьох міст потребуватиме значних фінансових ресурсів, які необхідно співвідносити з потребами підрозділів на передовій.

Експерт наголошує, що під час визначення пріоритетів важливо враховувати ситуацію на фронті та потребу військових у боєприпасах і озброєнні. Він не заперечує необхідності оборонних споруд, але порушує питання про черговість фінансування різних напрямів.

"Зараз будуть виділені шалені кошти на інженерне обладнання, потім на закупки цих матеріально-технічних засобів. А може сьогодні треба купити озброєння і боєприпаси для армії, яка виконує завдання по обороні на лінії фронту?" - каже експерт.

Навіщо Україна будує оборонні рубежі за відсутності прямої загрози

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко вважає, що зміцнення українських міст не обов’язково свідчить про підготовку Росії до нового наступу. За його словами, інженерні роботи в різних регіонах можуть бути частиною довгострокового планування, яке дає змогу реагувати на зміни на фронті без втрати часу.

"Україна вже п'ятий рік поспіль перебуває у стані повномасштабної війни, і для нас вкрай важливо діяти не стільки за ситуацією і фактом подій, що відбуваються, а на випередження. І те, що ми зараз можемо спостерігати в низці міст – це саме дії на випередження", - пояснює Коваленко.

Оглядач також звертає увагу на зміну підходів до облаштування оборонних рубежів. Якщо раніше значну увагу приділяли окремим опорним пунктам, то тепер важливу роль відіграють протяжні інженерні загородження, які ускладнюють пересування військової техніки та піхоти противника.

Серед таких споруд Коваленко називає протитанкові рови, колючий дріт, спеціальні загородження та бетонні надовби. Поєднання цих елементів має перешкоджати просуванню російських підрозділів і створювати додаткові труднощі для організації наступальних операцій.

"Зараз риються багатокілометрові протитанкові рови, а перед ними, за ними та вздовж укладається колючий дріт – єгоза, натягується "путанка", також встановлюються надовби (зуби дракона). Це комбінований метод загороджень, що перешкоджає як просуванню техніки, так і піхоти противника", - зазначає Коваленко.

Чому фортифікації потрібні за 40–50 кілометрів від фронту

Олександр Коваленко наголошує, що підготовка до оборони має охоплювати не лише безпосередню лінію зіткнення. На його думку, території в межах 40–50 кілометрів від фронту слід розглядати як зону ризику, де інженерна підготовка має бути обов’язковою.

Йдеться не тільки про спорудження фортифікацій. Оглядач також наголошує на необхідності захищати логістичні маршрути, зокрема автомобільні дороги, якими перевозять військові вантажі та забезпечують роботу підрозділів. Додаткові засоби пасивного захисту, зокрема спеціальні сітки, можуть ускладнювати ураження таких об’єктів російськими безпілотниками.

На думку Коваленка, поєднання інженерних загороджень, захисту логістики та завчасного планування має зменшувати можливості противника для просування на підготовлених ділянках.

"Крім того, області та міста, що розташовані поблизу ЛБЗ, щонайменше мають розглядати зону в 40-50 км від самої лінії зіткнення як зону ризику. І зведення фортифікацій у цих зонах повинно мати обов'язковий характер. Причому йдеться не тільки про зведення інженерних споруд, а й про забезпечення щонайменше пасивного захисту логістики вздовж трас і рокадних доріг – натягування сіток", - зазначає оглядач.

Чому оборонні споруди потрібно постійно ремонтувати

Наявність активних робіт на оборонних рубежах не завжди свідчить про появу нової військової загрози. Олександр Коваленко пояснює, що частина робіт може бути пов’язана з обслуговуванням уже створених споруд після сезонних опадів та інших природних впливів. Фортифікації потребують регулярної перевірки, ремонту й адаптації до умов місцевості.

За словами оглядача, дощі та снігопади можуть пошкоджувати різні елементи оборонних ліній: протитанкові рови заповнюються водою, загородження опиняються в багнюці, а надовби можуть просідати. Крім того, зміни у способах ведення бойових дій змушують переглядати раніше облаштовані позиції.

"Будь-яка лінія оборони після сезону дощів або снігопаду потребує обслуговування, оновлення та додаткових робіт. Ті самі протитанкові рови заливає водою, єгоза потопає в болоті, надовби просідають тощо. Будь-яка лінія оборони, будь-яка фортифікаційна споруда не зводиться за принципом "побудував і забув", а потребує постійного обслуговування", - пояснює Коваленко.

Оглядач вважає, що регулярне обслуговування укріплень має стати невіддільною частиною системи безпеки українських міст. На його думку, занепокоєння повинна викликати не сама наявність оборонних споруд, а їхня відсутність або занедбаний стан.

"В українському суспільстві на найближчі десятиліття має вкоренитися й сприйняття ліній оборони як обов'язкового і незмінного атрибута більшості міст країни. На жаль, вогнева точка, надовби, єгоза і протитанковий рів – як клумби і бруківка – стають невід'ємною частиною нашого життя. І занепокоєння має викликати не їх наявність, а якраз навпаки – відсутність. Особливо коли за 30 км від вас проходить кордон Росії або ж Білорусі", - підсумовує Олександр Коваленко.