/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F3028cf00e5908ac03f44b3a5cb01e104.jpg)
Мобілізація по-новому: як тепер бронюватимуть працівників без "автоматичних 100%"
Бронювання / © ТСН
Уряд переглядає правила бронювання працівниківкритично важливих підприємств. Для компаній паливно-енергетичного комплексу та оборонно-промислового комплексу граничний рівень бронювання становитиме 95% замість 100%. Водночас також планують запровадити окремий механізм, який дозволить повернутися до повного бронювання за певних умов. Його мають розробити до 1 грудня.
Адвокат Геннадій Капралов пояснив ТСН.ua, що саме зміниться для енергетики, ОПК та інших українських підприємств.
Зміни передбачають посилення контролю за бронюванням. Тепер самого статусу критично важливого підприємства буде недостатньо, щоб обґрунтувати бронювання всіх працівників. Компаніям доведеться підтверджувати потребу в конкретних фахівцях, а погодження бронювання понад 50% працівників здійснюватиме Координаційний центр з організації бронювання, який створив уряд.
Що змінюється в правилах бронювання
Раніше окремі підприємства могли бронювати до 100% військовозобов’язаних працівників. Тепер цей підхід переглядають. Зокрема для підприємств паливно-енергетичного та оборонно-промислового комплексів граничний показник становитиме 95%.
Водночас це не означає повної відмови від бронювання працівників, які забезпечують безперебійну роботу підприємств. За заявами уряду, особливу увагу приділятимуть фахівцям, залученим безпосередньо до виробництва, виконання оборонних контрактів, ремонту й аварійно-відновлювальних робіт.
Тож новий підхід передбачає не лише перевірку статусу підприємства, а й оцінювання потреби в бронюванні конкретних працівників.
Як працюватиме нова система бронювання під час мобілізації в Україні
Однією з ключових змін стане додатковий контроль за бронюванням понад 50% військовозобов’язаних працівників. Відповідні питання розглядатиме Координаційний центр з організації бронювання, до повноважень якого належатимуть розгляд звернень державних органів щодо критичності підприємств, надання рекомендацій про скасування такого статусу та погодження збільшення частки заброньованих працівників понад 50%.
Що це означає для підприємств? Зокрема, що під час обґрунтування бронювання слід буде враховувати не лише формальні критерії критичності. Важливим стане документальне підтвердження того, які саме працівники забезпечують виробничі процеси, виконання контрактів, ремонт обладнання, аварійно-відновлювальні роботи або безперервне надання послуг.
Що сказав прем’єр Корецький
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що уряд розмежовує критерії критичності підприємства та економічні показники, які враховують під час бронювання.
За його словами, висока заробітна плата працівників і відсутність податкової заборгованості як такі не доводять, що підприємство є критично важливим для держави.
«Розділяємо поняття критичності від економічних критеріїв бронювання. Це дуже важливо. Чому? Тому що заробітна плата і відсутність податкових боргів — це не одне й те саме, що підприємство є критичним», — сказав Корецький.
Серед галузей, що мають особливе значення для держави, прем’єр назвав енергетику, оборонно-промисловий комплекс, зв’язок, житлово-комунальне господарство, аптечну мережу, виробництво продуктів харчування та логістику. А ще він прокоментував зміни для енергетичних і оборонних підприємств, запевнивши, що значна частина їхніх працівників збереже бронювання.
«Для тих, хто сьогодні в енергетиці чи в ОПК, гарантую, що там немає за що переживати. Величезна, левова частка, 90-95%, вони всі будуть переброньовані», — заявив Корецький.
Юрист пояснив, що означають зміни в мобілізації
Тож скасування правила про автоматичні 100% бронювання змусить компанії детально обґрунтовувати кожен запит, зазначає адвокат Геннадій Капралов у коментарі ТСН.ua.
За його словами, статус критично важливого підприємства не дає безумовного права забронювати будь-яку кількість працівників. Це має відбуватися відповідно до законодавства та встановленого урядом порядку.
Водночас посилення контролю не означає, що рішення щодо підприємств можуть ухвалювати довільно. Державні органи мають діяти в межах своїх повноважень, дотримуватися передбаченої процедури та належним чином обґрунтовувати свої рішення.
«Сама по собі критичність підприємства не означає, що воно має безумовне право бронювати будь-яку кількість працівників. Бронювання здійснюється в межах установленого законом і урядовими актами порядку», — зазначає адвокат.
Це важливо і для підприємств, які можуть втратити статус критично важливих, і для тих, кому відмовлять у бронюванні працівників. Сам факт втрати статусу або відмови в бронюванні не означає автоматичного накладення штрафу. Для притягнення до відповідальності потрібні передбачені законом підстави, зокрема встановлений склад правопорушення.
«Рішення щодо статусу критично важливого підприємства або бронювання працівників повинні прийматися уповноваженими органами на підставі законодавства», — каже Капралов.
Чи можна оскаржити відмову в бронюванні
Якщо підприємство вважає, що державний орган помилково застосував критерії критичності, не врахував подані документи або порушив процедуру, воно може оскаржити відповідне рішення.
«Залежно від обставин підприємство може подати адміністративну скаргу, якщо такий порядок передбачено законодавством, або звернутися до адміністративного суду», — зазначає юрист, але передусім радить отримати повний текст рішення та з’ясувати, чим обґрунтована відмова.
Під час розгляду справи суд оцінюватиме законність і обґрунтованість конкретного рішення, дотримання процедури та відповідність дій органу його повноваженням. Саму мобілізаційну політику держави загалом суд у межах такого спору не переглядатиме.
Хто в зоні ризику
Капралов звертає увагу, що для виробничої компанії критичними можуть бути не лише керівники чи інженери, а й оператори обладнання, електрики, механіки та технологи.
«Формальне скорочення квоти без аналізу таких обставин може створити ризики навіть для підприємств, які реально забезпечують економічну стійкість держави», — пояснює експерт.
Тому він радить підприємствам заздалегідь визначити, хто саме забезпечує безперервність виробництва, безпеку та виконання договірних зобов’язань, і підготувати документи, які підтверджують виробничу необхідність кожного працівника.