Несподіваний транзит: підсанкційний танкер з дизелем прямує до США

Історія цього транзиту почалася 9 жовтня, коли Дональд Трамп оголосив про домовленість з Росією. За його словами, Росія мала негайно вивести на світовий ринок понад 300 тисяч тонн дизелю, а потім ще мільйони тонн. Цей крок був спрямований на збільшення пропозиції та стримування високих цін на пальне у США незадовго до проміжних виборів до Конгресу 3 листопада.

Щоб уможливити ці поставки, Міністерство фінансів США видало тимчасову ліцензію, що дозволяє операції з російським дизельним пальним до квітня 2027 року, а Росія зі свого боку послабила власні обмеження на експорт дизелю. Це рішення викликало занепокоєння серед конгресменів як від Демократичної, так і від Республіканської партій щодо потенційних наслідків для покупців російського дизелю.

Першим до американського узбережжя, ймовірно, досягне танкер Agioi Fanendes, який перевозить близько 40 тисяч тонн дизелю. Його прибуття очікується 7 листопада. Спочатку судно вказувало Нью-Йорк як пункт призначення, але потім змінило статус на «за розпорядженням», залишаючи остаточне місце розвантаження непідтвердженим. Танкер Talisman очікують біля східного узбережжя США 9 листопада.

Проте найбільші питання викликає танкер Leruo під прапором Сьєрра-Леоне, власником якого є гонконзька компанія. За даними MarineTraffic, його прибуття до атлантичного узбережжя США очікується приблизно 11 листопада. Це судно опинилося під санкціями ЄС, Великої Британії та Канади у 2025 році за перевезення російських вантажів та використання ризикованих практик, включаючи вимкнення системи визначення місцезнаходження судна та перевантаження вантажів із судна на судно.

Можливе прибуття Leruo до США створює додаткові юридичні ризики для компаній, які братимуть участь в обслуговуванні та імпорті вантажу. Американські морські та фінансові компанії тісно пов’язані з європейськими системами, де проти Leruo діють санкції. Ця ситуація підкреслює складність міжнародних торговельних відносин, коли економічні інтереси переплітаються з геополітичними обмеженнями.

Загальний обсяг вантажу трьох танкерів — приблизно 140 тисяч тонн російського дизелю — покриє лише кілька годин внутрішнього споживання пального у США. Експерти сумніваються, що заявлені обсяги суттєво вплинуть на дефіцит дизелю та світові ціни. Кількість танкерів, які заходять до російських портів на Балтійському морі, після домовленостей Трампа й Путіна досягла найвищого рівня за два роки, однак аналітики сумніваються у здатності Росії забезпечити весь заявлений обсяг постачання.

Домовленість між Дональдом Трампом та Володимиром Путіним не тільки відкриває американський ринок для російського дизелю, але й створює для Москви можливості збільшити постачання пального на інші ринки. Ця угода також зіграла на руку Кремлю, який використав заяви Трампа та його критику президента України Володимира Зеленського для посилення тиску на Київ і просування власних тез щодо мирного врегулювання. За оцінками експертів, таким чином Путін отримав додатковий інструмент впливу на Україну.

Як пише Financial Times, «російська дизельна авантюра Трампа є цинічною і не спрацює», адже президент США ризикує зашкодити Україні, намагаючись стримати ціни. Партнер вашингтонської юридичної фірми Hughes Hubbard Джеремі Пейнер вважає, що, незважаючи на занепокоєння Конгресу тимчасовою ліцензією, Трамп мав законне право її видати.

"Три танкери, завантажені російським дизелем, — зокрема одне судно, яке є в чорному списку європейських властей, — мають прибути до портів США наступного тижня", — пишуть журналісти Financial Times.

"Leruo потрапив під санкції європейських країн у 2025 році за перевезення російських вантажів і використання ризикованих практик, зокрема вимкнення технології визначення місцезнаходження", — повідомляє Financial Times із посиланням на OpenSanctions, що стосується танкера Leruo, про який можна дізнатися більше на vesselfinder.com.

Прибуття цих танкерів до США відкриває новий розділ у складних геополітичних відносинах, де економічні потреби переплітаються з міжнародними санкціями. Хоча короткостроковий вплив на ціни може бути незначним, ця ситуація створює прецедент і ставить питання про майбутнє дотримання санкцій та можливі наслідки для світових ринків і дипломатичних зусиль щодо України.