Підприємства віддаватимуть працівників до війська, а ухилянтам блокуватимуть рахунки: що зміниться в мобілізації

В Україні готують масштабну реформу правил мобілізації та бронювання військовозобов’язаних. Вчора, 26 жовтня, Кабінет міністрів оприлюднив нові зміни правил бронювання. Навіть підприємства оборонного та енергетичного секторів втратили можливість автоматично бронювати всіх військовозобов’язаних працівників.

ТСН. ua зібрав все, що відомо про нові зміни у бронюванні, кого вони торкнуться перш за все, і за рахунок яких категорій громадян держава планує поповнювати військо надалі.

Новий суспільний договір вже до 1 грудня

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький пообіцяв дати до 1 грудня новий суспільний договір щодо мобілізаційних зобов’язань. Про це він сказав на 12-му Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) в понеділок в Києві.

Він заявив, що потрібно відрізняти поняття самої критичності від економічних критеріїв бронювання.

«Це дуже важливо. Тому що заробітна плата і відсутність податкових боргів — це не одне і те саме, що критичність підприємства. Це важливо, це дає додаткові надходження, але це не дорівнює критичності. Критичне — це енергетика, оборонно-промисловий комплекс, зв’язок, житлово-комунальні сервіси, аптеки, продукти, логістика і так далі. Але є підприємства, велика вже кількість, які туди потрапили в більшій мірі через заробітну плату і відсутність податкових боргів. Тому відділяємо критичність від економіки», — сказав прем’єр.

Він закликав підприємства, бізнес, економічний сектор: придумати спільно нову соціальну модель, новий суспільний договір про мобілізацію.

«Договір, який одна сторона переписує щомісяця, а друга читає в телеграмі, — це не договір», — прокоментував нардеп Ярослав Железняк.

За його даними, тепер критичними можуть бути тільки 13 галузей.

«Освіта, наука, послуги, медіа — поза списком, лише окремим зверненням через Центр (Координаційний центр з організації бронювання — ред.)», — зазначив Железняк.

Інша нардепка, Ірина Фріз вважає, що зміни правил бронювання спричиняють дисбаланс у підходах: для бізнесу — жорсткі вимоги, а для чиновників — відсутність будь-якої спеціальної відповідальності за затягування рішень.

Бронювання вже обмежили: що передбачає нова постанова Кабміну

23 жовтня Кабінет Міністрів ухвалив постанову №1328, яка змінює чинний порядок бронювання військовозобов’язаних. Вчора, 26 жовтня текст документа оприлюднили на Урядовому порталі.

Згідно з новими правилами, для підприємств паливно-енергетичного комплексу та оборонно-промислового комплексу граничний рівень бронювання встановили на рівні 95%.

Нардепка Ольга Василевська-Смаглюк виділила основні зміни:

• Критичність переглянуть. Протягом 10 днів після набрання постановою чинності держоргани мають оновити критерії та перевірити підприємства. Якщо критерій, за яким надали статус, виключать, статус скасують. Решта рішень діятиме до завершення строку.

• Для критично важливих підприємств ОПК та енергетики ліміт становитиме до 95%. У межах цього ліміту обов’язково бронюватимуть усіх військовозобов’язаних, безпосередньо залучених до виробництва. Підвищити ліміт зможуть Міноборони або Міненерго з урахуванням рекомендацій нового Координаційного центру.

• Координаційний центр з організації бронювання при Кабміні, який створює ця постанова, надаватиме рекомендації щодо критичності підприємств і збільшення бронювання понад 50%. Рішення ухвалюватимуть уповноважені держоргани.

• Після збільшення ліміту на бронювання через «Дію» дадуть 10 робочих днів. Інакше рішення про підвищений ліміт втратить чинність.

• Працівників з іншими підставами для відстрочки, зокрема багатодітних батьків та опікунів, враховуватимуть під час розрахунку квоти бронювання.

• Раніше надані Міноборони підвищені ліміти зберігаються в межах строку критичності підприємства. Старі рішення діятимуть максимум до 8 грудня 2026 року, а рішення після 8 грудня 2025 року також обмежені строком, зазначеним у них.

• Після завершення дії підвищеного ліміту керівник матиме п’ять робочих днів, щоб анулювати надані відстрочки через «Дію».

• Систематичні порушення керівником правил військового обліку можуть стати підставою для відмови в розгляді збільшення ліміту. Зокрема, два чи більше документально підтверджених порушення за останні 12 місяців та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності.

• Для отримання критичності встановлюють строки: до семи робочих днів на первинний розгляд документів, до календарного місяця на рекомендації Координаційного центру та ще до трьох робочих днів на рішення.

Бронювання для міжнародних проєктів та донорів: квота до 50% та ліміт у 7 осіб

Як зазначає нардепка Василевська-Смаглюк, для представництв донорських установ і виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги квота бронювання має становити до 50% військовозобов’язаних, залучених до одного проєкту, але максимум сім осіб.

Більше семи дозволятиме держсекретар Кабміну з урахуванням рекомендацій Координаційного центру, у межах квоти 50%.

Чи залишаються чинними раніше ухвалені рішення про критичність

Як пояснюють у kadroland, постанова №1328 передбачає, що рішення про визначення підприємств критично важливими, які є чинними на дату набрання нею чинності, залишаються чинними протягом строку, на який їх прийнято.

Проте є виняток. Якщо певний критерій для критичності виключать з переліку, а підприємство отримало статус критичності саме на його підставі, рішення про визначення такого підприємства критично важливим підлягає скасуванню.

«Ротації з бізнесом»: віддати людей у військо, щоб зберегти бронь

Прем’єр Сергій Корецький заявив, що один із запропонованих механізмів передбачає можливість стовідсоткового бронювання працівників підприємств за умови регулярного добровільного залучення частини персоналу до армії.

За словами глави уряду, компанії зможуть отримати повне бронювання персоналу, якщо регулярно направлятимуть частину працівників на військову службу на добровільних засадах.

Своєю чергою, працівник буде знати, куди його направляють служити, на яку посаду і на який термін. За ним зберігатимуть робоче місце. Можливо, будуть зберігати і заробітну плату, як це було на підприємствах з мобілізованими працівниками у перші місяці «повномасштабки».

Умови такого механізму мають спільно розробити Міністерство оборони, Міністерство економіки та представники бізнесу.

Своєю чергою, народний депутат України від фракції «Європейська Солідарність» Олег Синютка у коментарі «Апострофу» розкритикував таку ініціативу.

«Це як? Керівник підприємства викликає до себе 10 працівників і каже: „От ти завтра йдеш в українське військо, тому що ці дев’ять залишаться“. Завтра цей працівник, напевно, звільниться з роботи. Чи, можливо, навпаки, якщо серед цих людей є хтось, хто справді бажає на цьому етапі взяти в руки зброю і захищати країну зі зброєю в руках, ну, то йому не треба вказівка начальника чи керівника», — пояснив він.

Політолог Ігор Рейтерович також вважає такий крок спробою влади зняти з себе відповідальність за непопулярні рішення. Експерт наголошує, що це створить серйозні морально-етичні проблеми для бізнесу.

«Так виглядає, що є підприємство, на ньому є, наприклад, 100 працівників. Значить, ми на 90 працівників дамо броню, але 10 ви повинні відправити до армії. … Тобто такими діями, я так розумію, намагаються перекласти відповідальність конкретно на підприємство. Щоб вони самі на підприємстві обирали людей, яких треба буде відправити по мобілізації. Визначити, хто цими питаннями буде займатися і так далі», — висловив думку Рейтерович.

«Бізнес заробляє на заброньованих»

Народний депутат Олександр Федієнко заявив, що окремі підприємства можуть заробляти на бронюванні працівників від мобілізації. Він закликав посилити перевірки компаній.

«У нас є сигнали, що окремі підприємства роблять бізнес на заброньованих… Наприклад, якщо ви випускаєте умовно два снаряди, у вас має бути одна кількість працівників, а якщо 1000 снарядів за контрактами — то зовсім інша кількість заброньованих працівників. Це однаково встановлюються критерії. Для цього жоден дорадчий орган, координаційний центр взагалі не потрібен», — пояснює Федієнко.

Скасування відстрочок

Крім бронювання, ще один напрям, навколо якого останнім часом точаться дискусії у владі, — перегляд підстав для отримання відстрочки від мобілізації. Йдеться перш за все про людей, які отримали ці підстави з тих чи інших сімейних причин, а також здобувачів освіти.

Зокрема, прем’єр-міністр Сергій Корецький 19 жовтня пояснював необхідність перегляду у зв’язку стрімким збільшенням кількості відстрочок. Влада хоче перевірити, наскільки обґрунтовано окремі категорії громадян отримують можливість не проходити військову службу.

Окрему дискусію спричинила заява народної депутатки Мар’яни Безуглої, яка виступила за радикальний перегляд системи бронювання. Днями вона закликала скасувати відстрочки для всіх.

«Я вважаю, що ми маємо зняти бронь з усіх, зокрема з депутатів. Узагалі з усіх», — додала Безугла в коментарі Radio NV.

Детальніше про ймовірність скасування відстрочок для студентів, багатодітних батьків, осіб-піклувальників за людьми з інвалідністю ми писали у цій статті.

Уряд пішов «найлегшим шляхом»?

Водночас, уряд критикують, що він пішов найлегшим шляхом — хоче «висмикнути» чоловіків, які працювали «в білу» замість того, щоб примусити ухилянтів йти до війська, а СЗЧвців — повернутися на службу.

На це зокрема звернув увагу військовий Сергій Гнезділов, відомий тим, що вчинив публічне СЗЧ для привернення уваги до термінів служби війскових, а потім повернувся назад до війська,

На його думку, Кабміну потрібно «в першу чергу зайнятись двома мільйонами ухилянтів, які не збирались оновлювати свої дані в ТЦК, не працюють офіційно і сидять по своїх квартирах зачинені роками».

Він погоджується, що бронювання точно варто переглядати.

«Але ж ви просто знову робите те, що вам простіше і швидше зробити: розбронювати певну кількість людей, і мобілізувати їх, бо про них є всі дані в системах. Самі злісні порушники так і залишаються непритягнутими до відповідальності. Їхній злочин — триватиме. І сьогодні це найважливіше запитання: що ви будете робити з ними. Якщо на нього не знайдеться відповіді, ви отримаєте лише зниження економічної активності, ефект від такої мобілізації буде мінімальним, бо вчорашні розброньовані повторюватимуть шлях тих, хто ховається в своїх квартирах от вже пʼятий рік», — попередив Гнєзділов.

За даними нардепа Руслана Горбенка, наразі в Україні, за приблизними підрахунками, 200-300 тисяч чоловіків у СЗЧ і десь 1,3-1,5 мільйона чоловіків, що ухиляються від військової служби.

«Умовно, ми говоримо про приблизно 500 тисяч СЗЧ і, можливо, мільйон ухилянтів, але точних цифр не знаємо», — додає інший нардеп, Олександр Федієнко.

Обмеження для ухилянтів і СЗЧ все ж будуть

В інтерв’ю ВВС Корецький анонсував, що незабаром Верховна Рада розгляне законопроєкт про суворіше покарання за ухилення від мобілізації та самовільне залишення частини (СЗЧ).

«Статистика. Сьогодні тих, хто має відстрочку більше, ніж тих, хто служить. Сьогодні тих, хто переховується, суттєво більше, ніж тих, хто служить. Сьогодні тих, хто заброньований, суттєво більше, ніж тих, хто служить», — додав очільник уряду.

«По-перше, ні Кабінет міністрів, ні Міністерство оборони не наділені Конституцією України повноваженнями щодо посилення відповідальності чи застосування якихось негативних аспектів до тих, хто ухиляється від військової служби. Може йтись виключно про направлення відповідних пропозицій до Верховної Ради, яка є суб’єктом законодавчої ініціативи. Ми від них очікуємо таких пропозицій. Я думаю, що найближчим часом ми заслухаємо представників Міністерства оборони і тоді зможемо про це щось повідомити. Зараз немає жодної інформації, крім тієї, що вони готують пропозиції для того. Щоб парламент їх підтримав», — повідомив у коментарі дляТСН.ua представник парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.

Водночас декілька інших парламентарів, які також часто коментують зміни у мобілізаційному законодавстві, цього разу нам повідомили, що не виключено, що буде посилено обмеження, пов’язані з банківськими рахунками, арештом майна і позбавленням права керувати транспортом.

Крім того, в юридичних спільнотах у Мережі не виключають того, що обмеження можуть стосуватись видачі паспортів, видачі дозволів на користування зброєю та користування послугами ЦНАП. Наприклад, про обмеження у питанні надання послуг ЦНАПами порушникам нещодавно висловлювався нардеп Олександр Федієнко.

Україна мобілізує приблизно 30 тисяч людей щомісяця: скільки вже могли залучити до війська

Одним із головних аргументів на користь перегляду бронювання та відстрочок залишається потреба української армії в поповненні особового складу.

Точну кількість мобілізованих від початку повномасштабного вторгнення або за окремі періоди влада не оприлюднює. Тому оцінити загальні масштаби можна лише за озвученими щомісячними показниками.

У лютому 2025-го президент Володимир Зеленський повідомив, що протягом попереднього, 2024 року Україна мобілізувала приблизно 30 тисяч людей щомісяця. За його словами, це були найвищі темпи мобілізації за весь час повномасштабної війни на той момент.

У грудні 2025 року Федір Веніславський також підтвердив, що темпи мобілізації залишаються приблизно на такому рівні. За його словами, протягом останніх півтора року Україна щомісяця залучала близько 30 тисяч людей.

У серпні цього року керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україні щомісяця потрібно мобілізовувати не менш як 30 тисяч людей.

«Не можна мобілізовувати менше за 30 тисяч людей у місяць. Це мінімально необхідна кількість для підтримки того, що є», — розповів Буданов.

Якщо взяти за основу приблизно 30 тисяч мобілізованих на місяць, отримаємо таку орієнтовну картину: разом за 2024–2026 роки — близько 960 000. Проте одразу наголошуємо: це арифметична оцінка, а не офіційна статистика.

Ці цифри не означають, що чисельність української армії збільшилася на відповідну кількість військовослужбовців. Необхідно враховувати звільнення зі служби з різних причин (наприклад, за, визначеними законодавством сімейними обставинами, станом здоров’я, в тому числі пораненням), втрати, переведення, СЗЧ та інш.

Цифру у 30 тисяч мобілізованих українців щомісяця у Мережі пов’язували зі сумною нібито статистикою, яку озвучив минулого місяця прем’єр Польщі Дональд Туск.

Зауважимо, що Туск заявив про 27 тисяч убитих і поранених українських військових щомісяця. Він стверджує, що отримав цю інформацію від «українських партнерів».

«Нова російська стратегія і, перш за все, нові технічні можливості, а саме реактивні дрони, завдають більших втрат з українського боку. Наші партнери з України повідомили мене, що останнім часом щомісяця це — 27 тисяч убитих і поранених. І це, звісно, на жаль, у найсумнішому значенні цього слова, рекорди в цій війні», — сказав Туск.

Польський прем’єр припустив, що «з такою тенденцією зима в Україні справді може бути катастрофічною».

Водночас, журналіст та військовий Юрій Бутусов заявив, що озвучені Туском щомісячні втрати ЗСУ у 27 тисяч осіб не відповідають дійсності.

«Насправді втрати абсолютно інші й це значно менша цифра. Я зв’язався з джерелами в керівництві Сил оборони України і можу сказати, що реальні втрати десь, як мінімум утричі, а за деякими періодами і в чотири рази менші», — заявив Бутусов.

За словами журналіста, якби такі цифри були правдивими, «то в Україні не було б кому воювати».

«Насправді втрати становлять не більше 30% від того, що було сказано», — запевнив Юрій Бутусов.

Офіційно українська сторона заяву Туска не коментувала. Але президент Володимир Зеленський в інтерв’ю Пірсу Моргану заявляв, що російська армія щомісяця втрачає близько 43 тис. військових убитими та пораненими, з них 20-25 тисяч гинуть.

За його словами, на кожного вбитого українця припадає від семи до десяти вбитих росіян.