«Пролетіли поодинці й розчинилися»: у розсекречених файлах США знайшли свідчення про НЛО

З’явилися нові файли про НЛО. Вони детально описують моторошні спостереження поблизу каліфорнійського острова, який є основою теорії про «підводну базу прибульців».

Про це пише Daily Mail.

Троє бойскаутів, які здійснили похід на каліфорнійський острів, повідомили про безшумний сріблястий об'єкт, який, на їхню думку, рухався швидше за звичайний реактивний літак, перш ніж, очевидно, розпався.

Їхня розповідь знову виплила на поверхню у сьомій партії розсекречених документів Пентагону про НЛО в п'ятницю, поруч із іншими звітами про загадкові об'єкти біля острова Каталіна.

У звіті повітряної розвідки від 28 серпня 1952 року мовиться про зустріч скаутів під час гірського походу близько полудня 25 червня під ясним небом.

Відповідно до звіту, об'єкт, здавалося, зробив поворот угору безпосередньо перед своїм «зникненням внаслідок розпаду».

Ще в одному документі виявили рукописний лист від 1 травня 1949 року, у якому описано, як увечері 28 квітня над Авалоном один за одним пролетіли шість об’єктів, а вже за кілька хвилин у тому ж напрямку пропрямували ще чотири.

У військовому звіті зафіксовано шість об'єктів і зроблено висновок про те, що інформації для оцінки спостереження недостатньо.

Води біля Південної Каліфорнії також стали об'єктом спекуляцій щодо прихованих підводних баз НЛО.

Деякі мисливці за НЛО припускають, що така база може ховатися під водою на плато Сікамор-Нолл — величезному підводному утворенні з пласким верхом неподалік Малібу, приблизно за 70 кілометрів на північний захід від крайньої західної точки острова Каталіна.

Згідно з документом, підготовленим на авіабазі Марч, троє скаутів відвідували літній табір у Кемп-Фоксі, де вони стали свідками дивних спостережень. Вони йшли в одній групі, коли помітили об'єкти над островом.

«Об'єкт був сріблястого кольору, висота невідома, а швидкість, за оцінками, була вищою за швидкість звичайного реактивного літака», – мовиться у звіті.

«Жодного звуку не було помічено».

Хоча документ містить мало деталей, він описує один очевидний маневр: об'єкт піднявся в повітря та одразу ж розвернувся, перш ніж зникнути, розпавшись, як пояснили свідки.

Однак у звіті не було встановлено висоту об'єкта та не записано, як довго скаути спостерігали за ним, а хлопці не мали під рукою жодних приладів для спостереження, щоб виміряти його рухи. Офіцер, який складав звіт, також визнав складність оцінки.

«Доповідач не може оцінити достовірність», – пише в документі, додаючи, що досвід спостерігачів був «ймовірно, у кращому випадку мізерним».

У звіті згадуються чотири супровідні листи й зазначається, що до двох із них додавалися орієнтовні ескізи побаченого очевидцями. Однак цих листів та малюнків у п'ятничній партії розсекречених матеріалів Пентагону не виявилося.

Лист, підписаний мешканцем Авалона Персі Е. Маккі, був адресований Кеннету Арнольду в Бойсе, штат Айдахо.

Маккі написав, що його дружина та шкільний вчитель бачили шість об'єктів близько 20:00 28 квітня. Вони з'явилися «не групою, а поодинці», пояснив він.

Через кілька хвилин його дружина пішла до будинку їхньої доньки на сусідній вулиці, де вона, їхня дочка та їхній онук, як повідомляється, побачили ще чотири об'єкти.

«Усі вони рухалися в одному напрямку», — написав Маккі.

У короткому листі не було описано форму, колір чи швидкість об'єктів, але його автор запропонував надати більше інформації.

«Якщо ви все ще цікавитеся літаючими дисками, тарілками тощо, будь ласка, повідомте мене, і я напишу більше», — написав він.

Хоча в листі було описано шість об'єктів, а потім ще чотири, у військовому звіті було зафіксовано лише шість, зазначаючи, що кожен пролетів повз самотужки.

У записі не було фотографій чи фізичних доказів, і було зроблено висновок про «недостатньо даних для оцінки».

У листопаді 1953 року було опубліковано звіт військового свідка в Сан-Педро, який повідомив, що спостерігав пурпурно-біле світло над островом Каталіна протягом приблизно 10 хвилин.

Спочатку світло здавалося нерухомим, а потім, як повідомляється, рухалося на північний захід у напрямку Лос-Анджелеса. Слідчі класифікували спостереження як астрономічне, ідентифікувавши об'єкт як Юпітер.

В іншому звіті описується, як цивільний в Авалоні помітив яскраво-помаранчевий круглий об'єкт, що падав прямо вниз 15 березня 1955 року.

Спостереження тривало приблизно дві секунди, і військові вважали об'єкт ймовірним метеором через його коротку появу та низхідний шлях.