Україна озброює наземних роботів гранатометами: як це змінює бойові дії — BI

Українські військові дедалі активніше використовують наземні роботизовані комплекси (НРК), оснащені гранатометами, для ураження російських позицій без безпосереднього залучення піхоти. Такий підхід дає змогу наближати вогневі засоби до противника, водночас зменшуючи ризики для особового складу.

Про це пише Business Insider.

Як зазначає видання, гранатомети давно залишаються важливим засобом ураження цілей у війні проти Росії, зокрема під час боїв на коротких дистанціях в окопах. Однак характер бойових дій змінюється: замість суцільних ліній оборони військові дедалі частіше займають розосереджені позиції та діють невеликими групами.

Додатковою проблемою стала так звана "кіл-зона" — простір поблизу фронту, насичений безпілотниками, які ускладнюють переміщення військових і наближення до передових позицій. За таких умов наземні роботи та повітряні дрони беруть на себе дедалі більше завдань. Їх використовують для доставки вантажів, евакуації поранених і підтримки штурмових операцій.

Представники українських оборонних компаній розповіли Business Insider, що встановлення гранатометів на НРК дає змогу вести вогонь по позиціях противника, не наражаючи операторів на безпосередню небезпеку.

Олег Федоришин, директор із досліджень і розробок української компанії DevDroid, пояснив, що одна з переваг гранатометів полягає в можливості уражати цілі без необхідності постійно бачити їх безпосередньо під час стрільби.

На відміну від кулеметів, застосування яких у багатьох ситуаціях потребує прямої видимості цілі, гранатомети можуть бути ефективними проти противника, який перебуває в укритті. Дальність стрільби з переносних гранатометів може становити кілька сотень метрів, тоді як оператор наземного комплексу здатен керувати ним із віддаленої позиції — за десятки кілометрів від самого робота.

Один із прикладів такої техніки — наземний роботизований комплекс TW-40 виробництва DevDroid. За даними компанії, його запас ходу становить до 70 км дорогами з твердим покриттям і до 50 км бездоріжжям. Гранатомет, встановлений на платформі, може уражати цілі на відстані до 1,5 км.

У вересні Третій армійський корпус України повідомляв про застосування роботизованих платформ із гранатометами під час операції "Вівальді". У корпусі заявили, що ці системи використовували для знищення російських позицій, назвавши такий підхід новою тактикою.

Окрім гранатометів, наземні роботизовані платформи можуть оснащувати й іншими видами озброєння, зокрема ручними протитанковими гранатометами та американськими кулеметами M2 Browning.

Ключовим завданням роботизації на полі бою залишається збереження життя військових. Олександр Ябчанка, керівник підрозділу роботизованих систем батальйону "Вовки Да Вінчі", зазначив, що українські підрозділи прагнуть збільшувати відстань між особовим складом і найбільш небезпечними ділянками фронту.

За його словами, використання роботизованих систем дає змогу віддаляти військових від лінії зіткнення та зон, де загроза ураження є найвищою.

Ще один напрям розвитку дистанційного озброєння представляє компанія Frontline Robotics, яка виробляє бойову станцію Buria. Вона дає змогу дистанційно керувати вогнем із гранатометів та інших видів озброєння.

На початку минулого року українські військові використовували такі станції, розміщуючи їх у заздалегідь підготовлених позиціях для стримування російського наступу. Однак, як розповів директор із розвитку бізнесу Frontline Robotics Микита Рожков, через поширення безпілотників умови на полі бою суттєво змінилися.

Тепер бойові станції встановлюють на наземні роботизовані комплекси, які можуть висуватися ближче до позицій противника без необхідності відправляти туди військових.

Федоришин вважає, що найбільшу ефективність озброєні гранатометами роботи можуть демонструвати у взаємодії з іншими роботизованими платформами, оснащеними кулеметами, та повітряними дронами. Останні можуть допомагати виявляти цілі й коригувати вогонь.

Ябчанка також наголосив, що використання наземних роботизованих комплексів уже поширилося серед українських підрозділів уздовж лінії зіткнення. За його оцінкою, такі системи поступово стають невіддільним елементом сучасних бойових дій.

У Frontline Robotics, своєю чергою, прагнуть розширювати асортимент роботизованих рішень, які дозволять виконувати завдання в небезпечних районах без залучення людей. Як пояснив Рожков, одна з цілей компанії — забезпечити можливість утримувати оборонні позиції за допомогою роботизованих платформ, зменшуючи ризики для військових.

Українські виробники вдосконалюють безпілотники, здатні передавати сигнали між операторами та іншими дронами. Такі повітряні ретранслятори дають змогу керувати безпілотними апаратами на більших відстанях, підтримувати зв'язок у складній місцевості та протидіяти спробам російських військ заглушити сигнал.