Відкати, «общак» і контроль платежів: ексдетектив НАБУ розкрив подробиці спільної схеми корупції в УЗ та «Енергоатомі»

Корупційні бекофіси, які діяли в «Укрзалізниці» та «Енергоатомі», використовували однакові механізми контролю закупівель, блокування платежів і розподілу відкатів. До обох схем, за словами колишнього детектива НАБУ Тараса Лікунова, були залучені підрозділи безпеки державних компаній. Про це він розповів в інтерв’ю Тетяні Безрук для ZN.UA — «Ексдетектив НАБУ Тарас Лікунов: «Бек-офіс в «Укрзалізниці» був на 100 відсотків ідентичним до бек-офісу „Енергоатому“»».

Лікунов прийшов до НАБУ в першому наборі детективів 2015 року. Він брав участь у розслідуванні корупційних схем на «Укрзалізниці», пов’язаних із колишнім радником офісу президента та керівником одного з головних управлінь СБУ Артемом Шилом. Нині Лікунов очолює управління службових перевірок, взаємодії з правоохоронними органами та кадрової безпеки УЗ.

За словами ексдетектива, ще 2021 року НАБУ отримало інформацію про групу людей, які повідомляли постачальникам «Укрзалізниці» розміри відкатів за участь у закупівлях. Розслідуючи діяльність цієї групи, детективи встановлювали, як була побудована її вертикаль, хто ухвалював рішення та як розподілялися гроші. Лікунов пояснив, що мета бекофісу — контролювати шлях від вибору постачальника до оплати поставленого товару. За можливість отримати кошти за контрактом постачальник мав передати певний відсоток неформальним посередникам.

Для підтримання роботи такої системи створювали «общак», із якого оплачували участь людей, здатних забезпечити потрібні рішення на різних етапах закупівель. «Ланка» може отримувати від 500 і до 30 тисяч доларів щомісячно», — розповів Лікунов. 

Водночас частина працівників, за його словами, могла навіть не усвідомлювати своєї ролі в корупційній схемі. Вони отримували додаткові виплати від керівництва й виконували поставлені завдання, не знаючи, звідки надходять гроші.

Окремим інструментом контролю були так звані шлагбауми — можливості зупиняти закупівлі, платежі або виконання зобов’язань. Саме їх Лікунов називає однією зі спільних рис схем в УЗ та «Енергоатомі».

«Що на «Енергоатомі», що на «Укрзалізниці» були умови, коли виконання рішень судів стосовно цих боржників зупинялося, і неможливо було витребувати кошти. Шлагбауми були на кожному етапі. Відсотки відкатів сходились і також були ідентичні. І там, і там був залучений підрозділ безпеки в ці схеми», — заявив він.

За матеріалами справи УЗ, збитки державі від закупівельних схем становили 182 млн грн. В інтерв’ю також ідеться про приблизно 500 млн грн збитків у справі «Енергоатому». У справі УЗ фігурує Артем Шило — колишній позаштатний радник офісу президента, який згодом очолював Головне управління контррозвідувального захисту об’єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму СБУ. У справі «Енергоатому» фігурує бізнесмен Тимур Міндіч, якого пов’язують із президентом Володимиром Зеленським.

На запитання журналістки, чи міг тодішній керівник офісу президента Андрій Єрмак знати про існування бекофісу УЗ, Лікунов відповів: «Мав би знати». Водночас ексдетектив не навів у цій частині інтерв’ю доказів безпосередньої обізнаності Єрмака або спільного управління двома бекофісами.

За словами Лікунова, під час розслідування детективи бачили, як учасники бекофісу після появи загрози викриття давали вказівки припинити його діяльність, але згодом вирішували відновити роботу. При цьому окремі учасники схеми продовжували отримувати гроші навіть у періоди її формального припинення. Лікунов стверджує, що 2023 року НАБУ вдалося припинити діяльність бекофісу УЗ. На той момент, за його словами, підозри отримали близько 80% керівників закупівельних філій компанії.

Підозру Артему Шилу оголосили навесні 2024 року. Вона стосується подій 2021-2022 років, коли організована група на чолі з Шилом під час закупівель трансформаторів за завищеними цінами заволоділа грошима «Укрзалізниці». Збитки держави оцінили на суму 94,8 млн грн.  

Ще в листопаді 2022 року у розслідуванні Bihus.Info йшлося, що Артем Шило за десять років на держслужбі накопичив майна майже на $4 млн. Його також називали близьким до заступника керівника офісу президента України Олега Татарова і тих, хто «стежить за залізницею». Крім того, самеіз Шилом пов'язують появу в Україні російського букмекера 1xBet.

Водночас перед оголошенням підозри Артема Шила звільнили з посади начальника в СБУ. За даними ZN.UA, ініціатором відставки був особисто президент Володимир Зеленський.

На початку жовтня 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду зі слідством, укладену Артемом Шилом у справі щодо закупівель «Укрзалізниці».