Чи забезпечать нові зміни до бюджету збільшення фінансування для армії?

Перегляд зарплат чиновників: що очікує українців у 2027 році?

Депутати Верховної Ради розпочали обговорення резонансних змін у проєкті державного бюджету на 2027 рік. 🏛️ Серед пропозицій — встановлення стелі зарплат для чиновників на рівні 80 тисяч гривень та перенаправлення коштів з кримінальних угод на потреби армії. Однак, чи дійсно ці зміни принесуть економічну вигоду, чи приховують ризики для кадрової ситуації в державному секторі? 🤔 Експерти діляться своїми думками про те, кого насправді вдарить нововведення та які наслідки можуть виникнути в результаті цих ініціатив.

Народні депутати 27 жовтня розпочали розгляд проєкту постанови про Бюджетні висновки до проєкту держбюджету на 2027 рік. Профільний комітет сформував 90 пропозицій із 5236 поправок нардепів. Резонансними стали: №1003 — передбачає встановлення стелі зарплат чиновникам до 80 тисяч гривень, №611 — можливість спрямувати гроші за угодами про визнання винуватості у кримінальних справах до бюджету, зокрема на потреби ЗСУ. Думки експертів розділилися, хтось вважає, що під виглядом примарної економії криється лише політичний жест, наслідки від якого можуть породити нові проблеми, інші вбачають ці варіанти виправданими, аби закрити дірку в бюджеті. Читайте нас у Facebook з’ясовував, які ризики несе зарплатна стеля з огляду на кадрову нестачу в держсекторі та чи не почнуть корупціонери “відкуплятися” допомогою армії.

Знущання замість економії: поправка №1003 вдарить по звичайних працівниках, а не топпосадовцях

Пропозиція №1003 покликана урізати зарплати чиновникам, встановивши обмеження. Максимальний розмір заробітної плани у 2027 році для працівників органів влади, місцевого самоврядування та бюджетних установ пропонується у розмірі 80 тисяч гривень. Як повідомив нардеп Ярослав Железняк, це стосуватиметься народних обранців, суддів, прокурорів, членів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів, співробітників Національного банку України, але не торкатиметься тих, хто долучений до оборони України. Список посад формуватиме Кабмін.

Верховна Рада переймається через зарплати працівників державного сектору та місцевого самоврядування, хоча в Україні найбільше отримують фахівці дещо інших сфер: топменеджери природних монополій, наприклад, “Укрпошти”, “Нафтогазу”, “Укрнафти”, “Укрзалізниці”. На це під час розмови з Фокусом вказав виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, наголосивши, що в цих компаніях верхівка отримує мільйонні зарплати. А ось урізання виплат держслужбовцям до максимуму 80 тисяч гривень — не про реальну економію, а політичні ігри на публіку, що несуть суттєві ризики.

“Коли ми говоримо про високі зарплати державним службовцям, то вони, як правило, стосуються дуже обмеженого кола високопосадовців. Тарифна посадова сітка для працівників цього сектору сформована таким способом, що нижча посада не може отримувати більше грошей, ніж вища. Якщо обмежити 80 тисячами високопосадовця, то постає запитання, а скільки отримуватиме провідний спеціаліст? Якщо йому визначити 15–20 тисяч гривень, то хто тоді піде працювати за такі гроші? А по-іншому зробити не вийде, бо прив’язуються до верхньої межі тарифної сітки”, — пояснив експерт.

До прикладу, заступник міністра отримуватиме максимальні 80 тисяч гривень, як це зараз пропонується нардепами. Тоді директор департаменту — 60 тисяч, а начальник управління — 40. Начальник відділу, його заступник, головний чи провідний спеціаліст — відповідно менше з огляду на категорію посади. Економіст зауважив на тому, що твердження, що державна служба тримається виключно на високопосадовцях — це міф. Насправді суттєвий відсоток і значну роботу виконують менші за рангом працівники з невеликими зарплатами.

Вони, зі слів Пендзина, не мають жодного стосунку до корупційних злочинів. Адже про яку корупцію можна говорити стосовно людини, яка займається паперовою роботою: пише розпорядження, постанови, доручення? З активів, які вона може привласнити, хіба що пачка аркушів А4. Нардепи хочуть встановити зарплатну стелю, таким способом заганяючи нижні категорії держслужбовців у межі, в яких людина навряд чи стане працювати. Одночасно з цим прем’єр-міністр України Сергій Корецький анонсував масштабну “чистку” в органах державного управління: планується переглянути чисельність працівників, зокрема кількість заступників міністрів та заступників керівників Центрального органу виконавчої влади, скоротити вакантні посади.

“В нас й так основна категорія працюючих в державному секторі — це жінки віком 60 і більше років, а потім прірва. Сьогодні знайти молодого фахівця — проблематично. Цю нижчу категорію ще й починають жахати НАЗК. Я розумію, коли цей орган починає виявляти надлишкові доходи у нардепів, але які вони можуть бути у жінки, яка працює у місцевій адміністрації за 20 тисяч гривень? При цьому вона здає декларацію, підлягає контрою НАБУ. Чи буде молода людина, оцінюючи, куди їй працевлаштуватися, йти на такі умови? Це ж знущання. Сьогодні середня зарплата у Києві 40 тисяч гривень”, — зазначив економіст.

Обмеження мали б охопити держслужбовців та працівників бюджетної сфери, ящо їхня сумарна зарплата разом із преміями та надбавками перевищувала б 80 тисяч гривень. Сьогодні зарплата нараховується згідно з класифікацією посад та складається з посадового окладу, надбавки за вислугу років і ранг, премій.

Пошук резерів через діру в бюджеті: хто ще може опинитися у списку для урізання зарплат

Політтехнолог Олег Постернак ніякого політичного жесту в пропозиції з встановленням стелі зарплат держслужбовцям не вбачає, ба більше — переконаний, що варто було б надалі додати до переліку і правоохоронців, аби вишукувати фінансові резерви. Він наголосив, що українська казна не в найкращому стані, тому такі дії покликані покращити ситуацію з надходженням. Поправку №1003 назвав цілком “обґрунтованою та справедливою” ініціативою.

“Причини раціональні та об’єктивні. Є діра в бюджеті, проблеми із соціальними видатками, пошук засобів та інструментів для пошуку додаткового фінансування, складнощі з українським бізнесом, який через безпекові ризики працювати і виживати не може. А це впливає на податкову базу. Величезна частка підприємств у простої. Наприклад, металургія — “мінус” 80%. А це експортна виручка, тиск на гривню та низка негативних інших наслідків для економіки”, — каже Фокусу експерт. 

Постернак прогнозує, що у 2027 році з огляду на те, що зовнішньої фінансової допомоги Україні не вистачатиме, то така ініціатива може мати своє розширення. Доведеться ще більше скорочувати державні програми.

Поправка №611: ініціатива викликає суперечки та ставить під сумнів мету антикорупційних органів

Говорячи про другу резонансну поправку №611, то нею передбачається, що угода про визнання винуватості не зможе зобов’язати обвинуваченого платити третім особам. Кошти надходитимуть виключно до держбюджету або на відшкодування за цивільним позовом.

Усі гроші, які в угоді перевищують завдану державі шкоду, планують скеровувати до спеціального фонду на грошове забезпечення української армії.

Ключовим є те, що це передбачатиме зміну правил кримінальних угод через закон про бюджет. А перевіряти угоди, які вже затвердили суди, доручають уряду — в цьому криється суперечка. Крім того, нардеп Железняк повідомив, що Кабмін має перевірити законність угод 2022–2026 років: які суми обіцяли сплатити обвинувачені, скільки коштів було спрямовано третім особам і на що вони були витрачені. Відповідний звіт має надійти до ВР до 1 вересня 2027 року.

Політтехнолог переконаний, що користь від такої пропозиції дійсно є, однак виникають лазівки для зловживань. На думку Постернака, це може стати способом для уникнення безпосередньої відповідальності: простіше перерахувати кошти на потреби військових і отримати полегшення за скоєне кримінальний злочин, зокрема корупційний.

“З іншого боку — посиділа б людина 10 років в ув’язненні за серйозні звинувачення та доведену вину. Якщо ми хочемо говорити про системну боротьбу з корупцією, то ми маємо розуміти, що повинні бути, зокрема, драконівські заходи та принципові рішення. А ось ця практика трохи нівелює діяльність антикорупційних органів”, — вважає експерт.

На думку виконавчого директора Економічного дискусійного клубу Пендзина, антикорупційні органи повинні мати на меті викорінення корупції, а не виконання умовного плану, аби побільше їх “наловити”, щоб держава потім отримала у свій бюджет фінанси від цього. З його слів, у гонитві за примарними показниками, основна ціль задля якої створювались органи з боротьби проти корупції, забувається.

“Їхня мета — абсолютні показники повернення коштів у бюджет чи боротьба з корупцією? Що є головним? Якщо ми їм доводимо план з надходження, як-от податковій, то треба їх перейменувати у спецпідрозділ податкової зі вторинних податків на корупціонерів. Ідеальний варіант роботи антикорупційних органів, коли корупціонерів буде значно менше. А виходить так, що їм натякають, що треба план з поповнення державного бюджету”, — підсумував експерт.

Нагадаємо, в Україні розглядали можливість підвищити на 1 відсотковий пункт ПДВ під час підготовки проєкту держбюджету на 2027 рік. Міністерство фінансів пояснило, що для страхування бізнесу від воєнних ризиків та для іншої фінансової підтримки передбачено ресурс у 58,7 млрд гривень. Одним із можливих джерел його формування є підвищення стандартної ставки з 20% до 21%.

Також повідомлялось, що у проєкті держбюджету на наступний рік пропонується вилучити 21,9 млрд гривень з громад, збільшивши водночас фінансування господарсько-фінансового департаменту секретаріату Кабміну на 42% — це понад 20 млрд. Реверсна дотація зачепить 218 ОТГ.

Джерело: https://focus.ua/uk/eksklyuzivy/772833-byudzhet-2027-zarplati-chinovnikiv-do-80-tisyach-i-koshti-na-zsu