Фобія депутатів, що шкодить українцям. Чому парламент має розблокувати "фінансовий безвіз"

"Критично важливо". Щоразу ця позначка з’являється у порядку денному біля законопроєкту 14327-д, який має підготувати Україну до приєднання до SEPA — єдиної зони платежів у євро. І щоразу до його розгляду в залі не доходить. Попри те, що його ухвалення – частина євроінтеграційних зобов’язань України та одна з принципових умов для отримання міжнародної допомоги від ЄС та Світового банку. Попри те, що завдяки приєднанню до SEPA українці та бізнес можуть заощаджувати на платежах до 10 млрд грн щороку. 

Молдова приєдналася до SEPA ще торік.

Завдяки цьому вартість переказу до країн, що входять в Єдину зону платежів у євро (загалом 41 країна) там впала з €20-150 до €0 за рахунок здешевлення комісій. За перші 9 місяців економія цієї країни, населення якої менше за деякі українські області – перевищила €16 млн.  

А от Україна досі тупцює. Чи, відверто, тупить.

Законопроєкт 14327-д вже понад рік очікує на розгляд.

Досі не дійшло і до першого читання, бо у залі немає голосів на його підтримку в залі, і зібрати їх досі не виходило.

Головний камінь спотикання – створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Це вимога європейських директив із протидії відмиванню коштів та боротьби з тяжкими злочинами. Реєстр має дозволити швидко з’ясувати, де людина має рахунки або орендує сейф. Цей реєстр НЕ ПОКАЗУВАТИМЕ  і не буде містити даних про те, скільки саме грошей лежить на рахунку, яким є оборот по картках чи що саме зберігається в сейфі. Для отримання таких відомостей потрібні окремі законні підстави — наявність відомостей в ЄРДР та рішення суду.   

Подібний облік рахунків юридичних осіб і ФОПів податкова вже веде: банки повідомляють їй про їх відкриття та закриття. Однак європейські правила вимагають такого самого обліку і для рахунків, які люди відкривають як приватні особи.

Хто матиме ключі до реєстру?

Звісно, даних про факт наявності рахунку або сейфу не будуть у відкритому доступі.

Законопроєкт 14327-д у нинішній редакції чітко визначає ті органи, яким буде дозволено перегляд цієї інформації: це Нацагентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), НАЗК, прокуратура, НАБУ, БЕБ, ДБР, Нацполіція та СБУ. Держфінмоніторинг отримує доступ як фінансова розвідка, НБУ та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - для визначених у законі наглядових завдань.

Навіщо доступ стільком органам?

Бо вони працюють із злочинами, для розслідування яких ця інформація є необхідною. НАБУ розслідує корупцію високопосадовців, БЕБ - економічні злочини, поліція - шахрайство, торгівлю людьми, кол-центри та інші злочини, які приносять незаконні доходи.

Але це не означає, що кожен слідчий може довільно отримати ці дані.

У законопроєкті 14327-д передбачений і захист від зловживань правоохоронців. Для отримання інформації потрібно буде мати документ-підставу. Просто наявність "корочки" того чи іншого відомства не дає доступу до реєстру, і без обґрунтування запиту даних щодо конкретної особи не буде.

Немає також небезпеки, що хтось, маючи загальний ключ доступу, зможе тишком скачувати ці дані.

Пошук у реєстрі рахунків і сейфів залишатиме персональний слід: система автоматично фіксуватиме, хто саме шукав інформацію, коли. Для пошуку буде необхідно зазначити, від якого органу надійшов запит, та на підставі якого документа, хто доручив здійснити пошук і хто отримає його результати.

Тож зловживати доступом до реєстру буде важко, бо довільного входу в реєстр не буде. А якщо хтось із посадовців вирішить перевірити сусіда або виконати "приватне замовлення" - це з’ясується під час перевірки. До речі, тримачем реєстру буде Мінфін, і рішення про надання доступу без обґрунтування відхилятимуть. Так прописано в законі.

Це, до речі, має охолодити інтерес до реєстру з боку деяких правоохоронців, які нині майже безперешкодно отримують чутливу. Думаю, ні для кого не є новиною існування цілого ринку баз даних та персональних відомостей. Зараз, не залишаючи сліду, таку інформацію можна отримати навіть телефоном — одним дзвінком в банк. Незаконно, але можна.

Реєстр такої можливості не даватиме суто технічно.

Чого вимагає ЄС

Європейські правила не містять закритого списку установ, які можуть користуватися реєстром. У різних країнах повноваження розподілені по-різному, тому стаття 3 Директиви 2019/1153 залишає державі вибір конкретних органів. Але мати прямий безперешкодний доступ повинні всі органи, що запобігають, виявляють чи розслідують злочини в сфері фінансів.

Важлива деталь: за європейськими правилами цей доступ можуть отримувати не лише слідчі органи.

У преамбулі директиви прямо згадані податкові й антикорупційні установи, якщо вони мають відповідні повноваження за національним законом.

Ось чому в законопроєкт включено і НАЗК: агентство не проводить досудового розслідування, але виявляє ознаки корупційних правопорушень. При цьому директива не дозволяє використовувати такий доступ для адміністративних перевірок. НАЗК зможе шукати рахунки в реєстрі лише з метою виявлення корупційних кримінальних правопорушень або пов’язаних з корупцією, наприклад, незаконного збагачення. А от для адміністративних справ, скажімо, про несвоєчасне подання декларації чи конфлікт інтересів, НАЗК доступу до реєстру не матиме.

Органи з повернення активів за європейськими правилами мають бути включені до переліку обов’язково. В Україні це АРМА. У непублічній дискусії одна з парламентських фракцій виявила готовність підтримати законопроєкт у першому читанні, якщо доступ залишать лише для АРМА.

Проте ЄС не вважатиме це виконанням Директиви 2019/1153. Включення органу з повернення активів - це необхідна умова, але не достатня, тож ухваленням такого урізаного закону ми не досягнемо мети.

А європейська директива вимагає також, щоби доступ до реєстру забезпечував запобігання, виявлення, розслідування і кримінальне переслідування тяжких злочинів.  У нинішній редакції законопроєкту 14327-д ми виписали навіть вужчі підстави доступу для прокуратури та органів розслідування, ніж передбачають загальні правила ЄС.  

За українським проєктом, правоохоронці зможуть отримувати інформацію у справах про відмивання коштів, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення та злочини, що передували відмиванню. Натомість європейська директива зобов’язує забезпечити доступ до реєстру і в розслідуваннях тяжких злочинів, які не принесли злочинцям жодної фінансової вигоди, як-от убивств чи воєнних злочинів. Зв’язок із відмиванням коштів для цього не потрібний.

Це ще одне питання для подальшої дискусії.

Де можливий компроміс

Якщо вдасться ухвалити законопроєкт за основу, під час підготовки до другого читання можна працювати з конкретними поправками. Але коло допущених органів у будь-якому разі необхідно буде визначити чітко.

Звучать ідеї прописати допуск розмито – але це лише створить простір для сваволі правоохоронцям. Якщо ж визначати ці органи ми доручимо уряду, йому однаково доведеться виписати цей перелік. Що тоді виграють колеги-депутати, якщо втратять контроль над формуванням списку користувачів майбутнього реєстру?

Також слід узгодити строки, і тут чинний проєкт потребує змін.

Зараз передбачено, що тільки НБУ і НКЦПФР будуть підключені до реєстру відразу після початку його роботи. Решта визначених державних органів отримають доступ лише за пів року до вступу України в ЄС. Але для приєднання до SEPA цей доступ потрібен вже.

Може виникнути запитання: а чому ці два процеси не можна поєднати та увійти до європейського платіжного простору одночасно з вступом до ЄС?

Звичайно, можна, але поки Україна не в SEPA, ми банально втрачаємо гроші. Ми всі – і громадяни, і бізнеси, і держава мусять переплачувати на транзакціях. Буквально кожен, кому доводиться переказувати гроші до будь-якої з 41 країни SEPA або навпаки - з них до України.

Причому умови входження до цього платіжного простору однаково доведеться виконувати задля вступу в ЄС. Але підключитися до SEPA ми можемо, не чекаючи зайвий час, і це принесе вагомі економічні бонуси ще до вступу України в ЄС. 

Через фобії депутатів щодо реєстру українці вже втратили забагато часу й грошей.

Зволікати далі – позбавлено сенсу. Понад те, ми цим лише ускладнюємо собі задачу.

ЄС невдовзі планує перейти до нового пакета правил протидії відмиванню коштів. І якщо ми не встигнемо пройти оцінку за нинішніми умовами – то доведеться долати ще вищу планку і виконувати суворіші вимоги.

Україні вже давно варто було використати можливість, яку дає нам ЄС. Варто зробити цей крок хоча б зараз.

Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів