Понад 50 громадських організацій та медіа закликали ВР не ухвалювати новий Цивільний кодекс

Понад 50 громадських організації виступили із закликом до народних депутатів не ухвалювати проєкт Цивільного кодексу №15150. Зараз документ, який навесні вніс до Верховної Ради її голова Руслан Стефанчук, після чого спалахнули протести, готують до другого читання, зазначили в громадській ініціативі «Голка».

Серед організацій та медіа, які виступили проти ухвалення Цивільного кодексу, «Дзеркало тижня», Інститут масової інформації, «Детектор медіа», «Голка», Центр прав людини ZMINA, «Екологія – Право – Людина», «Українська природоохоронна група», WWF-Україна, «Терен» та інші. 

Один із основних аргументів проти ухвалення документа є ризик втрати правової наступності — переходу прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого (чи від одного етапу розвитку права до іншого) із збереженням їхньої суті та юридичної сили. У «Голці» пояснюють, що чинний Цивільний кодекс застосовується в Україні понад 22 роки. За весь цей час суди напрацювали практику, на яку спираються громадяни, бізнес та держава. Якщо ж замінити кодекс, то застосування частини усталених правових висновків нівелюється. Також може виникнути нова правова невизначеність.

Крім того, підписанти заяви застерігають, що новий Цивільний кодекс у разі прийняття, може створити ризики для: 

• захисту державної, комунальної та приватної власності;
• свободи слова;
• права на приватність;
• прав жінок, дітей і ЛГБТІК+ людей. 

Натомість підписанти підтримують модернізацію цивільного законодавства та його наближення до європейських стандартів. Це можна зробити за допомогою внесення змін до чинного Цивільного кодексу. Підписанти заяви наголосили, що такі зміни потребують належного суспільного обговорення й оцінки можливих наслідків. 

«Ми ризикуємо не просто змінити правила, а знецінити десятиліття роботи судів. За понад 22 роки Верховний Суд напрацював цінну практику, яка допомагає державі й громадам повертати незаконно відчужене майно. Але найбільші ризики новий Цивільний кодекс може створити для публічної власності – зокрема об’єктів, обмежених в обороті, майна, необхідного для виконання державою її основних функцій і забезпечення обороноздатності, об’єктів права власності Українського народу та землі, виведеної з цивільного обороту. Це майно становить матеріальну основу суверенітету України, і його втрата матиме наслідки не лише для держави сьогодні, а й для майбутніх поколінь. Нові правила, зокрема через позовну давність і надмірну залежність від записів у реєстрах, можуть суттєво ускладнити повернення незаконно відчуженого майна. Цивільний кодекс не ідеальний, але його можна вдосконалювати точковими змінами, а не замінювати цілком новим документом», — зазначила голова «Голка» Ірина Федорів.

Крім того, проєкт нового Цивільного кодексу створює ризики для прав людини та свободи слова.

«Це і «право на забуття», що призведе до вимог видалення архівних матеріалів. І обмеження публікації суспільно важливого листування юридичних осіб. І надмірно широке «право на відповідь», навіть коли оприлюднена інформація є достовірною тощо. Медійники вже наголошували на тому, що в такій редакції Цивільний кодекс суттєво обмежить право суспільства знати та, відповідно, контролювати діяльність влади, публічних осіб. Натомість надасть більше можливостей для зловживань владою. Це неприйнятно для країни, яка такою ціною відстоює демократію», — зазначила шеф редакторка групи видань «Детектор медіа» Наталія Лігачова.

Водночас для громадян обнулення судової практики може перетворитися на триваліші судові процеси, вилитися в додаткові витрати та менш передбачувані рішення судової системи. Бізнес зіткнеться зі зростанням правової невизначеності, а держава — додатковим навантаженням на судову систему.

Громадські організації та медіа, які підтримують викладену позицію, можуть приєднатися до заяви, заповнивши форму.

Раніше відділ співробітництва з питань свободи вираження поглядів Департаменту демократичних інститутів та свобод Ради Європи дав не зовсім схвальний відгук на проєкт нового Цивільного кодексу. Зокрема, у Раді Європи виступили із серйозними зауваженнями щодо деяких положень. 

У YouControl зазначали, що спроба ухвалити новий Цивільний кодекс України під виглядом «євроінтеграційного оновлення» є кроком назад та більше схоже на спробу легалізувати інструменти для закриття даних і приховування з публічного поля інформації про корпоративні злочини та різні правопорушення. Якщо Верховна Рада не дослухається до зауважень і прийме ці зміни, а президент підпише законопроєкт, то він автоматично стане співучасником згортання реформ перед українським суспільством та міжнародними партнерами.

Як вказують аналітики Громадської ініціативи «Голка» Юрій Мельник та Ірина Федорів, нова редакція Цивільного кодексу змінює базову логіку права власності: від можливості повернути вкрадене — до юридичного закріплення його втрати. Про те, як саме це працюватиме, вони пояснюють у статті «Як узаконити вкрадене: нова версія Цивільного кодексу».