У Європі розкол після раптових перемовин лідерів Фінляндії та Норвегії з Путіним — The Telegraph

Контакт прем’єра Норвегії Йонаса Гар Стере та президента Фінляндії Александра Стубба з президентом Росії Володимиром Путіним спричинив розкол у Євросоюзі. Інші лідери ЄС розкритикували цей крок за «самодіяльність», яка грає на руку Кремлю напередодні переговорів про мир в Україні за посередництва США.

Про це йдеться у статті The Telegraph.

Стере та Стубб 27 жовтня провели переговори з Путіним, намагаючись сприяти пошуку шляхів для завершення війни в Україні. Після розмови лідери двох північних країн назвали її «відвертою та предметною». Переговори відбулися напередодні мирних консультацій за участю США, запланованих на листопад.

За підсумками зустрічі Стере та Стубб заявили, що прагнули «безпосередньо передати повідомлення щодо майбутніх переговорів, щоб допомогти покласти край війні».

Водночас невдовзі стало зрозуміло, що переговори не принесли помітного прогресу. Інші європейські лідери дорікнули Стере та Стуббу тим, що вони «діють самостійно», не узгодивши спільну позицію Європи.

У Москві також применшили значення переговорів, заявивши, що їхньою метою нібито було лише отримати ⁠роль у ⁠переговорному процесі.

Раніше Путін не демонстрував готовності вести переговори безпосередньо з європейськими союзниками України. Натомість віддавав перевагу контактам зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом.

Паралельно обговорюється ймовірність тристоронньої зустрічі за участю США, Росії та Китаю, присвяченої майбутньому України. У разі проведення такого саміту Київ, як і Брюссель, фактично залишився б за межами переговорного процесу.

Розмова Стере та Стубба з Путіним посилили розбіжності серед країн Європи

До розмови Стере та Стубба з Путіним існувала обережна надія, що російський диктатор нарешті продемонструє готовність серйозно долучитися до мирних переговорів або хоча б дещо пом’якшить свою позицію. Водночас, схоже, переговори фінського та норвезького лідерів із президентом РФ лише посилили розбіжності серед європейських країн, які підтримують Україну. Така ситуація, ймовірно, може бути вигідною для Путіна.

Ініціатива Фінляндії та Норвегії була покликана забезпечити Європі власну роль у мирному процесі, який викликає дедалі більше занепокоєння серед європейських союзників України. Вони побоюються, що через непередбачувану політику президента США Дональда Трампа переговори можуть дедалі більше враховувати інтереси Росії.

Напередодні нового раунду перемовин, який планують провести у листопаді в Абу-Дабі, Трамп пішов на скасування санкцій щодо експорту російського пального, а також пообіцяв придбати тисячі барелів дизельного пального.

У Європі та серед представників української влади, зокрема президента Володимира Зеленського, побоюються, що Трамп міг домовлятися з Путіним про додаткові поступки. Йдеться, зокрема, про можливі рішення, які стосуватимуться інтересів європейських країн, в обмін на припинення війни.

Водночас сама спроба Стере та Стубба долучитися до переговорного процесу викликала неоднозначну реакцію. Це стало першим випадком після розмови президента Франції Емманюеля Макрона з Путіним у липні минулого року, коли європейський союзник України безпосередньо зателефонував російському диктатору.

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що «дуже скептично ставиться до цієї норвезько-фінської ініціативи», додавши: «Я вважаю, що Європа має триматися разом, а не діяти самостійно».

Своєю чергою, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон повідомив, що про переговори не знали ані він, ані інші європейські лідери.

Відсутність спільної позиції у Європи може зіграти на руку Путіну

Суперечка виникла в момент, коли уряди країн ЄС намагаються домовитися про спільний формат представництва Європи на можливих переговорах із Москвою.

Європейський чиновник-учасник цього процесу сказав виданню, що без узгодженої домовленості існує ризик, що окремі лідери почнуть контактувати з Путіним «ліворуч, праворуч і в центрі», не маючи єдиної позиції Європи.

За словами іншого джерела, відсутність спільної позиції може дозволити Росії використати розбіжності між європейськими країнами, щоб представити їх перед Трампом як сторони, які нібито перешкоджають досягненню миру. Для Кремля такий сценарій був би вигідним, особливо з огляду на відсутність підстав вважати, що Путін справді готовий завершити війну.

Водночас у Кремлі раніше наголошували, що для успішного досягнення будь-якої угоди про припинення вогню необхідна участь європейських країн.

Що у Кремлі заявили після розмови Путіна з лідерами Фінляндії і Норвегії

Після переговорів лідерів Фінляндії та Норвегії із Путіним очільник МЗС Росії Сергій Лавров виступив із критикою цієї розмови. За його словами, зустріч не принесла жодних нових результатів щодо війни в Україні. Водночас міністр спрогнозував подальше посилення інформаційного протистояння навколо війни.

Лавров також заявив, що європейські лідери нібито передусім зацікавлені в тому, щоб отримати можливість брати участь у переговорах.

У Кремлі після розмови також не продемонстрували готовності Москви йти на компроміси. Офіційне повідомлення за підсумками переговорів практично не містило сигналів про зміну російської позиції.

Згідно з повідомленням Кремля, Путін «нагадав [Стуббу та Стере] про початкові причини конфлікту». Ця теза фактично відсилає до російських заяв про те, що розширення НАТО на схід та орієнтація України на Захід нібито стали причинами повномасштабного вторгнення.

Крім того, російський диктатор «наголосив, що справедливе довгострокове мирне врегулювання можливе лише за умови повного та беззастережного врахування законних інтересів Росії». Водночас у Кремлі звинуватили «конфронтаційну політику країн ЄС і НАТО» у тому, що вона нібито сприяє затягуванню війни.

Риторика Москви узгоджується з оцінками європейських чиновників. Вони вважають, що Росія може спробувати використати наступний раунд мирних переговорів щодо України для послаблення позицій НАТО.

Переговори Путіна зі Стере і Стуббом — подробиці

Після розмови у Кремлі заявили, що мир можливий лише на умовах Росії та з урахуванням її інтересів, звинувативши у затягуванні війни Захід. За даними Reuters, Путін відмовився від будь-яких компромісів щодо захоплення всього Донбасу.

Європейські лідери після цього зв’язалися із Зеленськимдля обговорення деталей.