Росія претендує не лише на Донбас: чому Кремль може продовжити наступ в Україні

Росія не збирається обмежуватися захопленням Донбасу: її стратегічна мета — розширення впливу на Європу. Самі переговори з Володимиром Путіним не змусять його відмовитися від територіальних претензій, якщо дипломатичний тиск не підкріплюватиметься конкретними діями.

Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко.

За словами експерта, зараз немає особливого сенсу рахувати відсотки територій, які Росія контролює в окремих областях. Луганська область не є повністю окупованою — Україна зберігає контроль приблизно над 1–2% її території. Водночас Запоріжжя — найбільше місто області — залишається під контролем України, і, попри заяви Кремля, найближчим часом йому не загрожує окупація.

"Луганську область територіально ми все ж таки контролюємо в тому чи іншому вигляді, вона не є абсолютно захопленою Російською Федерацією. З точки зору, наприклад, Запорізької області, да, як можна рахувати відсотки Запорізької області, якщо найбільше місто, де найбільше людей мешкає на сьогоднішній день Запорізької області, воно перекриває всю іншу частину Запоріжжя, яка тимчасово окупована. Це мова йдеться про саме власне Запоріжжя", — сказав Андрющенко.

Експерт зазначив, що ситуація на окремих ділянках фронту залишається динамічною, а українські військові проводять операції, які можуть вплинути на подальший перебіг бойових дій. За його словами, ще з літа спостерігаються тенденції, які дають підстави очікувати можливих успішних контрнаступальних дій України.

Андрющенко звернув увагу на те, що Росія включила до своєї Конституції всі чотири окуповані українські області в повному обсязі, а не лише території, які фактично контролює. Тому, на його думку, заяви Кремля про претензії виключно на Донбас не відображають усіх територіальних вимог Росії.

"Всі чотири області окуповані, ну, окрім Криму, вони повноцінно включені в Конституцію Російської Федерації. Коли йдуть натяки про контроль виключно над Донбасом, як він каже, знову ж таки, який потребує остаточного визначення, що це взагалі таке. Тому що, наприклад, Приазовська частина Донецької області — це точно не Донбас. Херсонська область повноцінна, Запорізька область повноцінна включена в склад Російської Федерації", — пояснив він.

Він також зазначив, що контроль над Донецькою областю має для Росії не лише політичне, а й практичне значення. Зокрема, повноцінне відновлення водопостачання регіону, за його словами, неможливе без доступу до водних ресурсів Дніпропетровської та Харківської областей, які перебувають під контролем України.

"Водопостачання Донецької області повноцінне, його відновлення неможливо без доступу до водних ресурсів Дніпропетровської області, безпосередньо до каналу і самого Дніпра і до Харківської області. Мова йдеться про Сіверський Донець. Їм не потрібна Донецька область, яку вони не можуть забезпечити водою. І тому в них є просто банальна прагматична мета рухатись далі щонайменше в дві області для того, щоб забезпечити водопостачання Донецької області", — наголосив Андрющенко.

На думку експерта, передача Росії контролю над Донецькою областю не гарантувала б припинення її територіальних претензій. Він вважає, що Москва може продовжити наступальні дії, щоб отримати доступ до необхідних водних ресурсів.

Чи мають сенс розмови з Путіним

Андрющенко вважає, що контакти європейських лідерів із Путіним мають сенс, оскільки дають змогу донести позицію партнерів, зрозуміти наміри Кремля та підготувати подальші дипломатичні кроки. Водночас самих розмов недостатньо, щоб змусити російського президента змінити політику.

"Дійсно, одних розмов замало і, ну, хочеться сподіватися, що європейці це розуміють, принаймні точно. Тому що мають бути дії підкріплені розмовами. І розмови підкріплені діями, інакше це немає ніякого сенсу. А чи варто розмовляти з Путіним? Мабуть, що варто, тому що треба доносити принаймні якісь вимоги, треба доносити якусь обізнаність і якийсь напрям дії, треба чути, що там в голові цього диктатора", — сказав він.

На думку Андрющенка, європейцям варто не лише говорити з Путіним, а й намагатися розхитувати Кремль, працюючи з російськими елітами. Найкращими посередниками для цього можуть стати скандинавські країни, яких у Москві сприймають відносно нейтрально.

Він підкреслив, що Путіну потрібен не лише Донбас, а й тотальний вплив на Європу в межах колишньої радянської сфери інтересів.

"Апостроф" повідомляв, що Президент Росії Володимир Путін під час телефонної розмовиз президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре 27 жовтня повторив вимоги Москви щодо України. Він заявив, що для початку мирних переговорів необхідно усунути так звані "корінні причини" війни, до яких Росія відносить розширення НАТО.