Росія залучила арктичний маршрут часів Другої світової для експорту зерна

Росія вперше почала використовувати для експорту зерна арктичний морський маршрут часів Другої світової війни. У порту Мурманська завантажують першу партію обсягом 3,4 тисячі тонн. Це відбувається на тлі зупинки чорноморської торгівлі. Про це повідомило інформаційне агентство Reuters.

Від початку нового зернового маркетингового сезону в липні РФ та Україна атакують порти й судна одна одної. Через це раніше активна торгівля сільськогосподарською продукцією в Чорному морі фактично зупинилася.

Щоб зберегти основних покупців зерна на Близькому Сході та в Азії, Росія намагалася перенаправити експорт до балтійських портів. Для цього вона субсидувала залізничні перевезення з родючих південних регіонів та паралельно розглядала можливості експорту через Арктику.

Мурманський морський торговельний порт і Demetra Holding, одна з найбільших торговельних компаній РФ, 28 жовтня повідомили про завантаження першої партії зерна на судно. Йдеться про 3,4 тисячі тонн із «ключових сільськогосподарських регіонів».

Мурманськ розташований майже за 2 тисячі кілометрів на північ від Москви, поблизу кордону з Норвегією. До порту можна дістатися через нейтральні води. Під час Другої світової війни конвої союзників використовували його для доставки вантажів до Радянського Союзу.

У порту заявили, що оперативно відкривають російським аграріям альтернативний шлях на зовнішні ринки. Там пояснили це обмеженнями, з якими стикаються традиційні експортні маршрути. За даними про судноплавство та інформацією джерела на ринку, у Мурманську мають завантажити близько 28 тисяч тонн пшениці на судно, яке прямуватиме до марокканського порту Касабланка.

Основну частину перенаправленої торгівлі Росія зосередила в балтійських портах. У вересні через них пройшло 1,2 мільйона тонн зерна — понад 60% усього російського морського зернового експорту. Для роботи з такими вантажами компанії переобладнують термінали, які раніше використовували для добрив і вугілля.

Водночас деякі посадовці Кремля попередили про ризики можливих «ворожих дій» європейських країн НАТО в цьому регіоні. Усі держави з виходом до Балтійського моря, крім Росії, є членами Альянсу. Відносини Москви з Європою останніми місяцями погіршилися на тлі звинувачень Кремля в безпосередній військовій участі європейських країн у війні в Україні. Європейські уряди відкидають ці твердження. Вони наголошують, що військова та фінансова підтримка України покликана допомогти Києву захистити себе.

Туреччина, яка імпортує російське зерно, очолила зусилля щодо припинення вогню та відновлення перевезень у Чорному морі. Проте Росія заявила, що більше не зацікавлена в новій чорноморській зерновій угоді.

За посередництва Туреччини та ООН у липні 2022 року погодили Чорноморську зернову ініціативу. Вона мала забезпечити безпечний експорт українського зерна Чорним морем. Росія вийшла з домовленості у 2023 році, скаржачись на перешкоди для експорту власного продовольства та добрив.

Нагадаємо, що російські експортери шукають альтернативні маршрути вивезення зерна через атаки в Чорному морі. Одним із таких напрямків став порт Очамчира в окупованій Абхазії, який має обмежену пропускну спроможність. Кілька трейдерів також розглядають можливість постачання врожаю до Туреччини в контейнерах замість балкерних суден. На думку консультанта з торгівлі зерном Світуна Стілла, безпека постачань для Росії стала важливішою за традиційну економіку вантажоперевезень.

Окрім того, 21 жовтня ціни на пшеницю у США впали до мінімуму за 14 тижнів на тлі переговорів щодо України. Трейдери скорочували надбавки за ризик на тлі тиску президента США Дональда Трампа на Україну щодо мирної угоди з Росією. Водночас у компанії AgResource наголошували, що ознак швидкого завершення війни немає, а позиції сторін щодо територій і майбутніх безпекових угод суттєво розходяться.