Справа Крупи: адвокати знайшли розбіжності на мільйони

Сьогодні Вищий антикорупційний суд продовжив слухання справи обвинувачених колишньої голови МСЕК Хмельниччини Тетяни Крупи, її чоловіка Володимира та сина Олександра у підготовчому засіданні. Феміда розглянула клопотання захисників про повернення обвинувального акта прокурору. Усі троє обвинувачених були в залі. Кореспондент «Главкома» був присутній на засіданні ВАКС і слухав учасників процесу.

Сторона захисту наполягає: через формулювання обвинувачення та розбіжності в підрахунках їх підзахисні не можуть чітко зрозуміти, які саме обставини повинні спростовувати.

Зокрема, захисники посилалися на статтю 291 Кримінального процесуального кодексу, яка визначає вимоги до обвинувального акта. На їхню думку, документ містить суперечності у викладі фактичних обставин, неузгоджені розрахунки та недостатньо конкретно описує обставини, за яких, за версією обвинувачення, були набуті кошти.

Розбіжності в розрахунках

Одна із захисниць заявила, що в обвинувальному акті по-різному пораховано суми коштів, які родина Крупи, за версією обвинувачення, вивозила до Польщі у 2022 році. Наприклад, в одному фрагменті зазначено, що законні кошти подружжя склали близько 27,99 млн грн, а сума перевищення – 11,09 млн грн. В іншому – наведено близько 9,99 млн грн законних коштів і 29,09 млн грн перевищення.

Адвокатка заявила, що через такі розбіжності сторона захисту не розуміє, які саме суми має спростовувати. Адвокатка також вказала на можливі арифметичні неточності в розрахунках щодо доходів і витрат за 2023 рік.

Йдеться про діяльність лікарки чи депутатки?

Окремі претензії захисту стосувалися того, як в обвинувальному акті описано період і обставини набуття коштів Тетяною Крупою. За словами адвоката, документ одночасно згадує роботу Крупи на посаді керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи та її статус депутатки Хмельницької обласної ради. Водночас, як стверджує захист, не пояснено, з якою саме діяльністю обвинувачення пов'язує незаконне збагачення.

Водночас, на думку сторони захисту, від конкретного формулювання обвинувачення залежить, які обставини та докази потрібно спростовувати. Адвокат також звернув увагу на те, що в окремих епізодах час, місце, спосіб і джерела набуття коштів названі невстановленими.

Захист поставив під сумнів і підхід до оцінки грошових заощаджень в іноземній валюті. Адвокат заявив, що розрахунок має враховувати курс валют у відповідні періоди, коли кошти могли бути набуті, а не лише їхню вартість на момент вилучення.

Захист ставить під сумнів походження коштів

Адвокати також заявили, що обвинувальний акт, на їхню думку, не пояснює, чому кошти вважаються набутими саме злочинним шляхом. Зокрема, захисниця звернула увагу на формулювання, за яким гроші нібито були набуті в невстановлені час, місце та спосіб і з невстановлених джерел.

На її думку, самого факту наявності у людини коштів недостатньо, щоб стверджувати про їхнє корупційне походження. Захист вимагає конкретизувати, які саме дії та обставини, за версією обвинувачення, свідчать про незаконне збагачення та легалізацію майна.

Ще один аргумент стосувався доходів родини. За словами захисників, під час розрахунків не було належним чином враховано обставини продажу комерційної нерухомості за 18 млн грн, доходи від підприємницької діяльності та готівку, яку, як стверджує захист, знімали з банківських рахунків у попередні роки. Адвокати заперечують підхід, за якого ці кошти не враховуються як можливе законне джерело заощаджень.

Питання щодо ролі сина

Окремо захисник звернув увагу на епізод, у якому сторона обвинувачення пов’язує вилучені в сина Тетяни Крупи кошти з активами його матері та розглядає його дії як пособництво. За словами адвоката, обвинувальний акт не пояснює, на підставі яких конкретних обставин слідство дійшло висновку про передачу грошей від матері до сина та наявність домовленості між ними. У документі не наведено достатньо конкретного опису відповідних контактів, зустрічей чи інших дій, які, на його думку, могли б підтвердити таку версію.

На переконання сторони захисту, ці обставини також мають бути чітко викладені в обвинувальному акті, а не з'ясовуватися шляхом припущень уже під час судового розгляду.

Захисники наголошували, що на цьому етапі не просять суд оцінювати докази по суті обвинувачення. Вони вимагають повернути обвинувальний акт прокурорам, щоб ті усунули, як стверджує сторона захисту, суперечності та конкретизували обставини правопорушень.

Наступне судове засідання відбудеться 29 жовтня о 10 ранку.