США більше не вимагатимуть від України віддати території: що готують натомість

Ключові тези:

• США більше не тиснутимуть на Київ щодо територіальних поступок
• Вашингтон і Москва обговорюють повернення американського бізнесу в РФ
• Економічні угоди можуть стати частиною мирної домовленості

США більше не наполягатимуть на територіальних поступкахУкраїни як умові для майбутніх гарантій безпеки. Водночас Вашингтон і Москва обговорюють масштабні економічні угоди, які передбачають повернення американських компаній на російський ринок, відновлення енергетичної співпраці та пом'якшення санкцій. Про це пише Financial Times із посиланням на двох співрозмовників, обізнаних із перебігом переговорів.

США змінили підхід до територіальних поступок України

За інформацією джерел Financial Times, майбутні тристоронні переговори України, США та Росії в Абу-Дабі мають бути зосереджені, зокрема, на можливих гарантіях безпеки для обох країн після завершення війни.

Раніше Вашингтон пов'язував надання Україні майбутніх гарантій безпеки з територіальними поступками. Однак тепер американська сторона дала зрозуміти, що не вимагатиме від Києва віддавати території під час переговорів.

Водночас позиція Кремля залишається незмінною: Володимир Путін не демонструє готовності відмовитися від своїх жорстких вимог. Через це перспективи економічних домовленостей залишаються невизначеними.

США та Росія обговорюють повернення американського бізнесу

Потенційна економічна співпраця має стати одним зі стимулів для Кремля погодитися на припинення війни. Серед пропозицій - відновлення спільних нафтових проєктів, постачання російської нафти до Європи та співпраця у виробництві титану.

Американські чиновники наголошують, що реалізація цих ініціатив можлива лише після завершення війни. Один із представників адміністрації Дональда Трампа зазначив, що економічні домовленості розглядають як складову ширшого мирного плану.

"Представники президента Трампа обговорили економічні пропозиції з обома сторонами конфлікту - зокрема, післявоєнну економічну концепцію, спрямовану на забезпечення довгострокового зростання та інвестиційних можливостей для України, а також потенційні можливості післявоєнної економічної співпраці з Росією", - повідомив американський чиновник.

За його словами, ці ініціативи не є остаточно погодженими та залежатимуть від досягнення всеосяжної мирної угоди.

"Економічні угоди будуть включені до комплексної мирної угоди, яка покладе край вбивствам у цій жорстокій війні, і підпорядковуватимуться їй; поки що нічого остаточно не вирішено", - зазначив чиновник.

Які проєкти обговорюють Вашингтон і Кремль

Серед можливих домовленостей - відновлення американських інвестицій у нафтовидобування поблизу острова Сахалін, залучення американських компаній до транспортування російської нафти трубопроводом "Дружба" та повернення співпраці у сфері виробництва титану.

Також сторони обговорювали відновлення доступу американських авіакомпаній до російського повітряного простору, що дозволило б скоротити витрати на паливо.

Окремий напрям - міжнародні активи російської нафтової компанії "Лукойл", які можуть придбати інвестори, пов'язані з Білим домом. Серед інших ідей - участь російської компанії "Новатек" у проєкті з виробництва скрапленого природного газу на Алясці та відновлення постачання газу до Європи через вцілілі ділянки "Північного потоку".

Вашингтон і Москва також розглядають можливість пом'якшення санкцій щодо калійних добрив та відновлення їхнього експорту через балтійські порти. Для цього знадобилося б скасування відповідних обмежень з боку Європейського Союзу.

Ще одна пропозиція стосується Запорізької атомної електростанції. Йдеться про можливу передачу управління об'єктом американській організації, яка розподілятиме вироблену електроенергію між Україною та Росією.

Чому попередні переговори зайшли в глухий кут

Нинішні дискусії продовжують переговори, які спеціальний посланник президента США Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер проводили з Кирилом Дмитрієвим, спеціальним економічним посланником Володимира Путіна, наприкінці минулого року.

У лютому Дмитрієв оцінював потенційну вартість обговорюваних проєктів у 14 трлн доларів. Однак ініціатива зайшла в глухий кут після того, як Україна відмовилася погоджуватися на територіальні поступки, яких Росія вимагала як передумову переговорів.

Один зі співрозмовників видання вважає, що Москва вирішила прискорити просування економічних домовленостей, оскільки війна триває, а очікуваного припинення бойових дій немає.

"План Дмитрієва полягав у тому, щоб почекати, доки війна застигне, але час йде, а війна не зупиняється, тому вони вирішили рухатися вперед уже зараз", - зазначив співрозмовник FT.

Стів Віткофф також обговорював можливі комерційні домовленості з Путіним під час зустрічі в Санкт-Петербурзі на початку вересня. Під час наступного візиту до Москви минулого тижня в його блокноті помітили запис "Бізнес-угоди", про що свідчать фотографії, опубліковані пресслужбою Кремля.

Європа виступає проти послаблення санкцій

Європейські дипломати попередили американських колег, що не підтримують скасування обмежень або укладення економічних угод із Росією до завершення війни. Вони також наголошують, що рішення, які зачіпають інтереси Європейського Союзу, не можуть ухвалюватися без його згоди.

ЄС уже погодився поступово відмовитися від імпорту російського газу, а канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виключив відновлення будівництва газопроводу "Північний потік-2".

Один із європейських дипломатів сумнівається, що фінансові стимули зможуть змусити російського президента припинити війну.

"Справа не в грошах. Справа в приниженні та контролі", - зазначив він.

Колишній чиновник адміністрації Трампа також заявив, що попередні американські пропозиції не змогли змінити позицію Кремля.

"Переговорна команда розробила реальні пропозиції, щоб створити для Росії можливості припинити війну, але не змогла подолати власну параною Путіна", - сказав він.

Колишній заступник держсекретаря США з питань енергетичних ресурсів Джеффрі Пайатт також поставив під сумнів перспективи відновлення масштабної співпраці з Росією.

"Я не бачу, щоб будь-що з цього мало реальний зв’язок із реальним світом", - сказав Пайатт.

Кремль відкидає перемир'я: ISW оцінив позицію Москви перед переговорами

Кремль не демонструє готовності погодитися на повне або часткове припинення вогню в Україні напередодні тристоронніх переговорів, запланованих на 10 листопада в Абу-Дабі. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) не виявили ознак зміни позиції Москви щодо пропозицій Києва та Вашингтона. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Україна планує порушити питання припинення бойових дій під час зустрічі представників трьох країн. Однак публічні заяви російських посадовців напередодні переговорів не свідчать про перегляд підходу Москви.

Аналітики проаналізували висловлювання прессекретаря президента РФ Дмитра Пєскова та помічника російського диктатора Юрія Ушакова. На думку ISW, їхні коментарі підтверджують відсутність змін у позиції російської влади.

"Нещодавні заяви Пєскова та Ушакова свідчать про те, що позиція Кремля напередодні майбутніх тристоронніх переговорів залишається незмінною: відхилення пропозицій щодо припинення вогню", - наголосили аналітики ISW.

Мирні переговори - останні новини за темою

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість скасування санкцій проти Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ), очолюваного Кирилом Дмитрієвим. Цей крок обговорюється як частина ширшого пакету дипломатичних та економічних компромісів, що охоплює відновлення постачання російського дизельного пального та розблокування низки спільних інвестиційних проєктів. Суверенний фонд РФ перебуває під жорсткими обмеженнямиСША з початку повномасштабного вторгнення 2022 року, однак зараз американська сторона розглядає послаблення як один із важелів для активізації переговорного процесу.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підтвердив, що дипломатичні контакти європейських партнерів із Кремлем були заздалегідь узгоджені з Києвом. Очільник МЗС наголосив, що Україна підтримує будь-які узгоджені кроки, спрямовані на справжню деескалацію та підготовку до прямих переговорів. Одразу після завершення розмови європейські лідери провели окрему телефонну бесіду з Президентом України Володимиром Зеленським, аби синхронізувати позиції щодо подальшого переговорного треку.

Раніше, 27 жовтня, президент Фінляндії Александр Стубб та прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере провели 90-хвилинну телефонну розмову з Володимиром Путіним. Перемовини, які учасники охарактеризували як "відверті та змістовні", відбулися в межах підготовки майбутніх дипломатичних зустрічей в Абу-Дабі. Лідери північних країн порушили питання деескалації, необхідності припинення бойових дій та визначення параметрів для відновлення прямих контактів між сторонами.