Трамп підігрує Путіну через страх програшу і гроші, але в листопаді все зміниться – Огризко

Після виборів у США багато що зміниться, зокрема й для України, для Трампа настануть складні часи, наголосив Володимир Огризко.

Трампа "перемкнуло" в питанні війни Росії та України: він став відкрито підігрувати Москві й діяти в інтересах свого "хорошого друга" Путіна. Зокрема, уклав "дизельну угоду" про постачання російського палива до США і у вдячність за це заблокував закон Ліндсі Грема про "пекельні санкції" проти РФ, який мав набути чинності 18 жовтня. Трамп також став засуджувати українські удари по російських НПЗ, звинувачуючи Україну у зростанні цін на паливо в США (про те, яку кашу він заварив в Ірані, через що було заблоковано Ормузьку протоку і, відповідно, рух танкерів, президент США чомусь забувся).

Крім цього, Трамп завдав підлого удару по здатності України протистояти російському ракетно-дроновому терору. По-перше, США призупиняли попередження Києва про пуски балістики Росією. По-друге, SpaceX за пропозицією Маска та за мовчазної згоди Трампа різко обмежила швидкість супутникового інтернету для військових терміналів Starshield в Україні, що серйозно вдарило по українських дронах-перехоплювачах, які збивають російські реактивні "шахеди".

Керівник Центру досліджень Росії, екс-міністр закордонних справ України, дипломат Володимир Огризко розповів Главреду, чим обумовлена зміна позиції Трампа та відкрите підгрування Росії, чому після виборів до американського Конгресу для Трампа настануть непрості часи, а Україні може стати легше, чи варто остерігатися зустрічі в дусі "Нової Ялти", зокрема, чи можуть США, Китай і Росія поділити світ на трьох, а також який щедрий подарунок Путін може зробити Трампу, аби той дотиснув Україну.

З чим пов’язаний настільки різкий і демонстративний розворот Трампа в бік Москви, який ми спостерігаємо протягом останніх тижнів? Чому американський президент став настільки відкрито підігрувати Путіну і на які фундаментальні поступки ще готовий піти?

Головною причиною остаточного розвороту позиції Трампа є панічний страх програшу на проміжних виборах до Конгресу США. Очевидно, він передбачає доволі серйозні наслідки для себе і своєї адміністрації. Тому Трампу, щоб бодай декілька хвилин виглядати героєм, потрібні красиві повідомлення, наприклад, що він гуманіст. Звільнили старенького американця Габбарда, який до війни з Росією має таке саме відношення, як ми з вами до польотів на Марс. Але в американських новинах це пролунало так: Трамп досягнув величезного успіху, тому що домігся звільнення цього американця. Можливо, на якусь частинку аудиторії Трампа це спрацювало. Але ж у той самий момент гинули українські діти, жінки, цивільні люди, та про це ніхто не повідомив.

Таким чином, ведеться цинічна і дуже брутальна лінія про те, що один звільнений американець – це прекрасно, а сотні українців – це статистика.

Трампу на українців абсолютно "фіолетово". Він не вважає, що ми, українці, є тими, чиї інтереси треба брати до уваги.

Втім, є ще дещо, що може стимулювати Трампа до такої позиції. І це визначальна причина в його психіці – жадоба грошей.

Попри слова Трампа про партнерські відносини та економічну співпрацю з Росією, він на неї дивиться не як на партнера. Він чудово розуміє, що ніякого рівноправного партнерства між США і Росією немає і ніколи не буде. Адже в економічному сенсі РФ – це майже нуль у світовій економіці, і вона конкурувати зі Штатами не може.

Натомість США готові брати Росію за горло та економічно її завойовувати. Саме через те, що Україна заважає Трампу перейти до економічного поглинання Росії, він і біситься. Інакше він міг би сказати, що уклав із росіянами угоди на 500 млрд доларів, американські підприємства процвітатимуть, американці матимуть роботу. Але – Україна заважає, зокрема вона заважає Трампу стати ще багатшим і виглядати прекрасним.

Приблизно така логіка, як на мене, у Трампа. Йому не цікаво, що таке міжнародне право, що таке агресор і жертва агресії, що таке справедливість. Ці поняття в його голові ніколи "не ночували", тому жодних надій у нас не повинно бути.

Чому, намагаючись покращити результат республіканців на майбутніх виборах, Трамп робить ставку саме на Росію і відповідний розвиток подій у російсько-українській війні? Адже вже у Штатах говорять, що дії Трампа сході на державну зраду. Зокрема колишній федеральний прокурор Маккарті, який раніше захищав Трампа, коли його звинувачували у зв'язках із Кремлем, закликав Конгрес розслідувати цю історію.

Відповідь лежить на поверхні. Трамп у ситуації з Іраном дуже далекий від можливості заявити, що він переміг. Все, що відбувається, засвідчує колосальну слабкість Трампа: він – не мачо, а лузер. І зараз всі показують на нього пальцем, зазначаючи, що саме через його авантюру ціни на нафту злетіли до небес, а дизель коштує в два рази більше.

Тому Трампу конче потрібно знайти "невістку", яку можна призначити винною в усьому. Такою "невісткою" Трамп призначив Україну, тому що вона завдає ударів по російських НПЗ, через що Росія не може постачати на світовий ринок дизель. Але тепер – після "геніальної" дизельної угоди Трампа і Путіна – ситуація покращиться.

Це маячня! Але Трампа це не надто хвилює. Йому потрібна красива історія.

Крім того, Трамп не може нічого зробити з Іраном, і в повітрі витає чергова ескалація там. І, на мою думку, ще до виборів може щось статися в цій сумній повісті, яку пише Трамп. Я маю на увазі сильне загострення у військовому плані.

Оскільки в Ірані складається явно не виграшна для Трампа ситуація, йому потрібно зробити щось, що доведе, що він – миротворець, причому успішний. Російська агресія проти України – прекрасна можливість для Трампа сказати, що він зараз натисне і на Москву, і на Київ, посадить за один стіл і змусить підписати "щось". Тобто Трамп – класний.

Тож Трампу зараз потрібно максимально шантажувати і "нагинати" Україну, змушуючи робити те, що він хоче. А Росія, оскільки вона більша, і в неї більше території і ресурсів, об’єктивно не може програти, та інша маячня, яку Трамп теревенить, починаючи з "другого пришестя".

Відверто кажучи, у мене все більше підозр, що у Трампа старечий маразм, який не піддається лікуванню. Це психічний розлад, який впливає на його поведінку.

Як ви оцінюєте той факт, що США припиняли попереджати Київ про пуски балістики Росією і різко обмежили швидкість супутникового інтернету для військових терміналів Starshield в Україні, що заважає нам збивати російські реактивні "шахеди"? Чи не стає Трамп таким чином співучасником Росії в її звірячих атаках, на кшталт недавньої по парку в Новій Водолазі, де під ударом опинився візочок з однорічною дівчинкою? І це все на тлі цинічної заяви Рубіо про те, що Трампу "неприємно бачити" прильоти російської балістики по київських багатоповерхівках, а Віткофф називає Путіна "гуманістом".

Це інструменти, причому доволі дієві. І Трамп це прекрасно розуміє і знає, що в такий спосіб на нас можна тиснути. І він не розуміє, що в нас інша логіка поведінки: якщо у Трампа все переводиться у фінансові оборудки, а в нас йдеться про виживання нації. Для нього це незбагненні речі. Він не розуміє, що можна битися за своєї існування, а не віддати 20% своєї території і почати з ворогом торгувати і обмінюватися дружніми посланнями. Трамп – людина з іншої планети, з іншою логікою життя. Він вважає, що за будь-яких обставин слід торгувати, навіть якщо в тебе відтяпали 20% території. Все, крім бізнесу, не має жодного смислу.

Чим загрожує Україні блокування закону Ліндсі Грема, обмеження швидкості супутникового інтернету та жорстке засудження Трампом українських ударів по російських НПЗ? Наскільки від цього виграє Росія?

Наслідки можуть бути доволі неприємними. Нам без цього обходитися важко, і чергова російська балістична атака це підтверджує, адже знищено багато інфраструктурних об’єктів, які не мають жодного відношення до військового виробництва. Якщо Росія знищує Епіцентр чи JYSK, то можна точно говорити, що це війна на знищення української економіки.

Нинішня війна Росії проти України має геноцидну природу, адже Москва намагається позбавити нас можливості жити та функціонувати як нормальна держава. Це черговий епізод для Гаазького суду.

Чи повинні ми реагувати гостро та попри все продовжувати удари по російських НПЗ? Оскільки до 3 листопада лишилося не так уже й багато, ми можемо знайти не одну ціль на території ворога, яка не менш важлива, ніж НПЗ. Це можна зробити, щоб зняти цю суто психічну напругу Трампа. Адже таким само болючим був зокрема удар по заводу в Серпухові, який ремонтує об’єкти ППО, та інші.

Крім того, Україна може завдавати ударів по газорозподільних станціях, по тепловій та електричній енергетиці. Є багато точок, атаки на які впливатимуть на Росію. Можна також бити по дата-центрах, маркетплейсах тощо. Тож у нас залишаються важелі впливу, але, звісно, вони значно менші.

А після 3 листопада у Трампа почнуться значно складніші часи, ніж сьогодні. Коли політична ситуація в США зміниться, навіть республіканці будуть вживати значно жорсткіших дій щодо Трампа, оскільки продовження нинішньої лінії заведе Штати в глухий кут.

Тобто американці остаточно для нас не втрачені як партнери?

Американці для нас взагалі не втрачені, але втрачена адміністрація Трампа. Хоча знову-таки, якщо республіканці в новому Конгресі і Сенаті будуть займати більше адекватну позицію, усвідомлюючи, що асоціація того чи іншого конгресмена чи сенатора з Трампом буде шкодити йому, то у Трампа буде дуже звужений маневр для його неадекватних дій.

Так, у Трампа залишаться величезні повноваження у сфері зовнішньої і безпекової політики, але для цього потрібні гроші. У нового Конгресу будуть принципові та сильні важелі впливу на Трампа, тому що, якщо він хоче воювати в тому ж Ірані, для цього йому потрібні кошти. Якщо Конгрес грошей на це Трампу не дасть, то всі його плани будуть марні. На чергові зовнішньополітичні авантюри Трампу так само будуть потрібні гроші. Якщо йому їх не даватимуть, він не зможе ці авантюри реалізовувати.

Тож після виборів у США справді багато що зміниться, в тому числі й для України. Хоча варто наголосити, що наслідки виборів ми відчуємо не 4 листопада, а 3-4 січня, коли відбудеться перше засідання нового Конгресу і нового Сенату. Але вже з 4 листопада Трамп буде змушений враховувати зміну політичної ситуації. Бо якщо без гальм летіти далі його нинішнім курсом, для Трампа все це погано закінчиться.

Команду Трампа більше не цікавить повернення України до кордонів 1991 року, Києву прямо велять забути про Донбас. Наскільки небезпечно для нас те, що Путін з Трампом всерйоз обговорюють можливість проведення зустрічі в дусі "Нової Ялти"? Наскільки реальним є ризик того, що тріо "рєшал" в особі Трампа, Путіна і Сі Цзіньпіна спробує затвердити нову архітектуру світу за спиною України та Європи?

Не надто в це вірю. Економічна вага США та Китаю у світі є визначальною. Путін намагається переконати всіх, що Росія така сама, як і США з Китаєм, тому що у неї є ядерка. Але оскільки ядерка ніколи не буде використана, значення цього фактору суттєво падає. Справді визначну роль відіграє економіка. США та Китай є економічними гігантами, то Росія з Путіним там і близько не стоїть.

Отже, ділити світ між двома китами і мавпою, що стрибає між ними і заважає працювати, ніхто не буде. Наївно думати, що так може статися. Ба більше, Вашингтон і Пекін розглядають Росію як об’єкт економічного загарбання, бо вони обидва бачать у своїх вологих снах, як будуть експлуатувати природні ресурси поки що існуючої Росії. Економічно Росія ніяка: якби Китай захотів припинити війну, вона б закінчилася за кілька тижнів, бо без китайської допомоги росіяни нічого б не могли вдіяти, зовсім нічого.

Тому ставити Путіна врівень із собою і про щось із ним домовлятися Трамп і Сі Цзиньпін не будуть. Це було б величезною помилкою з боку США та Китаю.

Щодо зустрічі – поки що немає стовідсоткової впевненості, що вона відбудеться. Однак немає жодного сумніву в тому, що, якщо ця зустріч відбудеться, Росія трубитиме, що вона "о-го-го-го". Але з практичної точки зору ця зустріч Кремлю нічого не дасть, крім пропаганди.

Які перспективи подальшого перебігу війни для нас вимальовуються з урахуванням настільки проросійської позиції Трампа – і безпосередньо на фронті, і в контексті російських ударів, і в плані дипломатичного процесу з врегулювання війни? До чого далі будуть намагатися схилити Україну Трамп і Путін?

Україну намагатимуться схилити до того ж, що й раніше. Можливо, після виборів Трамп робитиме це меншою мірою. Якщо так, то й апетитів у Путіна поменшає, оскільки єдина його надія – це Трамп. Якщо позиції Трампа стануть слабшими, то й Путін не зможе висувати ультимативних вимог.

А на нас чекає Freyja, яка має в середині 2027 року з’явитися і замінити Patriot. На нас чекає налагодження Україною і Європою всіх тих процесів, які дозволять європейцям почуватися безпечно. Україна вже стає інтегральною частиною системи безпеки Європи. Поки що європейці у своїй традиційній манері ставлять віз перед конем і шукають політиків, які представлятимуть їх на переговорах. Замість того, щоб відпрацювати свою жорстку позицію щодо Росії. Але нічого, бо так чи інакше після виборів у США співпраця України з європейськими партнерами стане ще інтенсивнішою, прагматичнішою і практичнішою. Відтак, ми сформуємо основи європейської системи безпеки, яка буде вигідна Європі і від якої зрештою почнуть потерпати самі США. Тому що коли замість Patriot на озброєння європейських країн надходитиме європейсько-українська ракета, яка буде в рази дешевшою за американський аналог, виробники Patriot не подякують за це Дональду Фредовичу.

На які дії окрилить Путіна така тепла позиція Трампа і США? Якщо він вирішить кувати залізо, поки гаряче, які кроки він може зробити, розуміючи, що Вашингтон заважати не буде?

Він зможе продовжувати здавати російські економічні інтереси і улещувати Трампа ще більше. Він може пообіцяти Трампу не лише Лукойл, але й, наприклад, Газпром, який зараз перебуває на дні і його майбутнє примарне. Чому б не зробити так, щоб російський газ став американським? А так, куплять американці Газпром, через Газпром газ йтиме в Європу, і європейців можна буде змусити знову купувати цей газ. Це як у російській байці "а ты ему красный кафтан подари".

Зважаючи на психотип Трампа, він на такі "штучки" ведеться.

Тому я бачу можливості пропозицій, які фактично є неприхованим економічним хабарем. І Трамп на нього ведеться. Інших способів у Росії впливати на Трампа немає. Всі розповіді про "швидке захоплення" України вже навіть Вітька і зятька не надто переконують. Вже очевидно, що це просто брехня в традиційному російському стилі. Тож Путіну залишається лише грати на нестримному бажанні Трампа до збагачення. І для Росії це нормально і природно, тому з'являтимуться все нові й нові проекти про те, як росіяни з американцями будуть добре жити. Інших інструментів у Путіна немає.

Новий рівень ескалації у Путіна запланований давно, і наша розвідка публічно розповіла про плани Москви, яким чином вона збирається нас знищувати. Таємниці тут немає.

А щодо європейських країн зросте рівень провокацій. А от щодо нападу я є скептиком. У Путіна просто нема чим нападати.