Ухилянтам скрутять рахунки й відберуть права: які покарання готують найближчим часом

Влада всерйоз взялася за тих, хто роками ховається від військкомату. Прем'єр-міністр України Сергій Корецький анонсував, що незабаром Верховна Рада розгляне законопроєкт про куди суворіше покарання за ухилення від мобілізації, і серед заходів, які обговорюють, — блокування банківських рахунків і позбавлення водійських прав.

Аргумент уряду простий: тих, хто має відстрочку, більше, ніж тих, хто служить. Тих, хто переховується, — суттєво більше, ніж тих, хто в строю. «Сьогодні тих, хто заброньований, суттєво більше, ніж тих, хто служить», — заявив очільник уряду в інтерв'ю ВВС, пояснюючи, чому держава шукає нові важелі впливу.

Скільки насправді ухилянтів і СЗЧ

Масштаб проблеми ілюструють цифри, які наводять нардепи. За приблизними підрахунками Руслана Горбенка, зараз в Україні від 200 до 300 тисяч чоловіків перебувають у СЗЧ і ще 1,3–1,5 мільйона ухиляються від військової служби. Інший нардеп, Олександр Федієнко, називає ще більший розкид: «Умовно, ми говоримо про приблизно 500 тисяч СЗЧ і, можливо, мільйон ухилянтів, але точних цифр не знаємо».

Військовий Сергій Гнезділов, який сам свого часу здійснив публічне СЗЧ, аби привернути увагу до термінів служби, а потім повернувся до війська, різко розкритикував Кабмін. На його думку, уряду варто «в першу чергу зайнятись двома мільйонами ухилянтів, які не збиралися оновлювати свої дані в ТЦК, не працюють офіційно і сидять по своїх квартирах зачинені роками».

Що саме пропонують зробити з ухилянтами

Ключове обмеження, яке активно обговорюють, — блокування рахунків. Корецький прямо анонсував, що готуються пропозиції щодо посилення відповідальності. Однак тут є юридичний нюанс, який урядовець сам і підкреслив: ні Кабмін, ні Міністерство оборони не наділені Конституцією повноваженнями карати ухилянтів. Йдеться виключно про направлення пропозицій до Ради, яка й має ухвалити відповідний закон.

Паралельно в публічній площині обговорюють і позбавлення водійських прав для тих, хто не з'являється за повісткою. Такий механізм уже частково працює через судові позови ТЦК про «тимчасове обмеження права керування транспортним засобом», але тепер його можуть закріпити на рівні окремого закону, зробивши процедуру масовішою і швидшою.

«Ротації з бізнесом»: бронь в обмін на добровольців

Другий новий механізм, який озвучив прем'єр, — так звані ротації з бізнесом. Компанії зможуть отримати стовідсоткове бронювання персоналу за умови, що регулярно направлятимуть частину працівників на військову службу на добровільних засадах. Працівник заздалегідь знатиме, куди і на яку посаду його скеровують та на який термін, а робоче місце за ним збережуть.

Ідею вже розкритикували. Нардеп Олег Синютка описав її так: «Керівник підприємства викликає до себе 10 працівників і каже: от ти завтра йдеш в українське військо, тому що ці дев'ять залишаться». Політолог Ігор Рейтерович назвав такий крок спробою влади перекласти відповідальність за непопулярні рішення на самий бізнес, якому доведеться самому обирати, кого відправити до армії.

Бронювання вже урізали постановою №1328

Не чекаючи на закон, Кабмін 23 жовтня ухвалив постанову №1328, яка змінює порядок бронювання. Для підприємств паливно-енергетичного комплексу та оборонно-промислового комплексу граничний рівень бронювання встановили на рівні 95%. Решту підприємств держоргани мають перевірити протягом 10 днів, і якщо критерій, за яким їм надали статус критично важливих, виключать — статус скасують.

Для представництв донорських установ і виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги квота бронювання становить до 50% військовозобов'язаних, але максимум сім осіб на один проєкт. Більше семи дозволить лише держсекретар Кабміну з урахуванням рекомендацій нового Координаційного центру з організації бронювання, який і створює ця постанова.

Що робити тим, кого можуть торкнутися зміни

Конкретних норм ще немає — законопроєкт лише готують, тому жодних штрафів, блокувань чи обмежень станом на зараз автоматично не вводять. Але тим, хто не оновив військово-облікові дані або не з'являється за повісткою, варто розуміти: дискусія вже точиться не про «чи карати», а про «як саме і наскільки жорстко». Перші пропозиції Верховна Рада, за словами прем'єра, може заслухати найближчим часом.