Чоловік або дружина проти розлучення: як припинити шлюб через суд

В Україні можна розірвати шлюб навіть тоді, коли чоловік або дружина категорично проти. Згода другого з подружжя не є обов’язковою умовою для подання позову: відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України, ініціювати розлучення може один із партнерів. Якщо домовитися не вдається, питання вирішує суд.

Порядок розлучення залежить від обставин сімейного життя. Якщо подружжя не має спільних неповнолітніх дітей і обоє погоджуються припинити шлюб, за загальним правилом можна звернутися до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо один із партнерів заперечує, має спільні неповнолітні діти або виникли інші обставини, що потребують судового розгляду, процедура відбувається через суд.

Про те, як подати на розлучення без згоди чоловіка або дружини, які документи підготувати, скільки коштує звернення до суду та що робити, якщо друга сторона уникає засідань, для Vgorode розповіли адвокат, арбітражний керуючий Сергій Литвиненко та адвокат Геннадій Капралов.

Чи можна розлучитися без згоди другого з подружжя

Так. Стаття 110 Сімейного кодексу України передбачає право одного з подружжя самостійно подати позов про розірвання шлюбу. Отримувати письмовий дозвіл чоловіка чи дружини для цього не потрібно.

Наприклад, якщо дружина хоче припинити шлюб, а чоловік наполягає на його збереженні, вона може звернутися до суду. Так само чоловік має право ініціювати розлучення, якщо дружина заперечує. Суд розгляне обставини справи та перевірить, чи є підстави для розірвання шлюбу.

Відповідно до статті 112 Сімейного кодексу України, суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, причини позову, враховує наявність малолітніх дітей, дітей з інвалідністю та інші обставини сімейного життя. Рішення про розірвання шлюбу ухвалюють, якщо подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечили б істотним інтересам одного з подружжя або їхніх дітей.

Тому сама по собі незгода іншої сторони не блокує процедуру. Водночас суд повинен дотриматися процесуальних вимог і дослідити обставини конкретної справи.

Важливо також розрізняти ситуації, коли людина не погоджується на розлучення, і випадки, коли вона не може брати участі в процедурі. Якщо одного з подружжя у встановленому законом порядку визнано безвісно відсутнім або недієздатним, за певних умов шлюб можна розірвати через орган ДРАЦС за заявою другого з подружжя. Самої лише відсутності зв’язку або небажання брати участь у розлученні для такого порядку недостатньо.

Куди звертатися та які документи підготувати

Якщо спільних неповнолітніх дітей немає і обоє погоджуються на припинення шлюбу, за загальним правилом можна подати заяву до органу державної реєстрації актів цивільного стану — ДРАЦС. Якщо один із партнерів заперечує проти розлучення, зазвичай потрібно звертатися до суду.

Якщо подружжя має дітей і обоє погоджуються розлучитися, стаття 109 Сімейного кодексу України передбачає можливість подати до суду спільну заяву. До неї додають письмовий договір про те, з ким проживатимуть діти, яку участь у забезпеченні їхнього життя братиме той із батьків, хто проживатиме окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений.

Якщо ж один із подружжя не погоджується на розлучення, інший може подати позов до суду. За загальним правилом його подають за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача. У передбачених процесуальним законодавством випадках позов можна подати за місцем проживання позивача, зокрема якщо з ним перебувають малолітні або неповнолітні діти чи якщо виїзд до місця проживання відповідача ускладнений станом здоров’я або іншими поважними обставинами.

Позовну заяву можна подати в паперовій формі до суду або в електронному вигляді через систему «Електронний суд» за умови дотримання встановлених вимог. Залежно від обставин справи до заяви додають:

• копію документа про реєстрацію шлюбу або інший належний документ, що підтверджує його укладення;
• копії документів позивача та відомості, необхідні для ідентифікації сторін;
• копії свідоцтв про народження дітей, якщо це має значення для справи;
• документи, які підтверджують обставини позову, якщо вони є в наявності та необхідні для розгляду;
• підтвердження сплати судового збору або документи, що засвідчують законні підстави для звільнення від його сплати;
• підтвердження надсилання іншій стороні копій документів у випадках, передбачених процесуальним законодавством.

Конкретний перелік додатків залежить від обставин справи та способу подання позову. Перед зверненням варто перевірити вимоги до позовної заяви, щоб уникнути затримок через недоліки оформлення.

У 2026 році судовий збір за подання фізичною особою позову про розірвання шлюбу становить 1 331,20 грн. Якщо позивач одночасно заявляє майнові вимоги, наприклад про поділ спільного майна, судовий збір за них розраховують окремо відповідно до правил для таких вимог. Для певних категорій осіб закон передбачає пільги зі сплати судового збору.

Як проходить судовий розгляд і скільки він триває

Після подання позову суд перевіряє його відповідність процесуальним вимогам і вирішує питання про відкриття провадження. Сторонам надсилають повідомлення про розгляд справи. Відповідач може подати відзив — письмову позицію щодо позову, викласти заперечення та надати свої докази.

Якщо чоловік або дружина заперечує проти розлучення, це не означає, що суд автоматично відмовить у позові. Суд оцінює фактичні обставини та вирішує, чи є підстави для припинення шлюбу. За певних обставин він може вжити заходів для примирення подружжя. Водночас такі заходи не застосовуються, якщо один із подружжя вчинив домашнє насильство, незалежно від того, на якому етапі перебуває відповідне провадження чи справа.

Якщо відповідач не з’являється до суду, це також не означає, що розлучення неможливе. Однак суд має дотриматися правил належного повідомлення учасників процесу. Залежно від обставин, причин неявки та наявних матеріалів справу можуть відкласти або розглянути без участі відповідача, якщо для цього є передбачені законом підстави.

Якщо місце проживання другого з подружжя невідоме, позивачу варто зазначити це в заяві та надати суду наявні відомості. Подальший порядок повідомлення та розгляду визначатиметься відповідно до процесуального законодавства.

Єдиного строку розлучення для всіх справ немає. Тривалість залежить від завантаженості суду, правильності оформлення документів, повідомлення сторін, їхньої участі в засіданнях і наявності додаткових спорів. Якщо сторони подають спільну заяву за статтею 109 Сімейного кодексу України, рішення про розірвання шлюбу ухвалюється після спливу одного місяця від дня подання заяви, якщо її не відкликано. Якщо ж один із подружжя заперечує, не з’являється або подає процесуальні клопотання, розгляд може тривати довше.

Шлюб у разі розірвання через суд припиняється в день набрання рішенням законної сили, а не в день подання позову. До цього моменту шлюб юридично продовжує існувати. Строк набрання рішенням законної сили залежить від процесуальних обставин, зокрема від того, чи було рішення оскаржено.

Окремо слід враховувати, що розлучення не вирішує автоматично всі питання, пов’язані з дітьми та майном. За потреби суд може розглядати належним чином заявлені вимоги щодо аліментів або місця проживання дітей, а спір про поділ квартири, будинку, автомобіля чи іншого майна може потребувати окремих вимог і доказів.

Ще один важливий момент: чинна редакція статті 110 Сімейного кодексу України не містить колишніх обмежень, які забороняли подавати позов про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або протягом року після народження дитини. Відповідні частини статті були виключені законодавчими змінами. Тому старі роз’яснення, у яких зазначено про таку загальну заборону, можуть не відповідати чинному законодавству.

Якщо людина вирішила припинити шлюб, їй варто визначити відповідний порядок звернення, підготувати документи та заздалегідь з’ясувати, чи потрібно одночасно вирішувати питання щодо дітей, аліментів або майна. Якщо виникли труднощі з оформленням позову чи визначенням вимог, можна звернутися по індивідуальну юридичну консультацію.

Примітка редакції: ДРАЦС — орган державної реєстрації актів цивільного стану; позивач — особа, яка звертається до суду з позовом; відповідач — особа, до якої заявлено вимоги.