/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F35%2F02892fe857c8025b3443787d373aa230.jpg)
Як Франція викриває операції російської пропаганди і що може перейняти Україна
Багато років у Франції панувало переконання, що гібридна війна Росії – це проблема Східної Європи. Мовляв, цей фронт – в Україні, Польщі, країнах Балтії. А Париж стоїть осторонь.
Останні роки змусили французьку державу переглянути цю оптику. І спосіб, у який вона це робить, вартий уваги як у Києві, так і в Брюсселі.
У 2021 році Франція створила при Генеральному секретаріаті оборони і національної безпеки Viginum – орган протидії іноземному цифровому впливу.
Про те, чого вже досяг новий орган і що з їхнього досвіду корисно Україні, читайте в колонці Поля-Мішеля Манандіза з Європейського центру стратегічного аналізу (CEAS) "Матрьошка" та інші успіхи: як Франція діє у гібридній війні з РФ і що варто запозичити Україні. Далі – стислий її виклад.
Автор колонки пояснює, що декрет про створення Viginum охоплює операції, що поєднують кілька ознак: пряму чи непряму причетність іноземної держави або іноземного недержавного суб'єкта; "штучне чи автоматизоване, масове й навмисне" поширення контенту; "явно неточні чи оманливі" твердження, здатність завдати шкоди фундаментальним інтересам нації.
"Громадянин, який різко критикує владу, під це визначення не потрапляє. А керована з-за кордону мережа фейкових акаунтів, яка імітує сайт провідної газети, – потрапляє", – додає Поль-Мішель Манандіз.
Тим же декретом для нагляду за роботою служб створено етичний і науковий комітети.
"Деталізовані визначення не зробили Viginum боязким – це зробило його переконливим. Служба публікує детальні звіти, доступні кожному", – зазначає представник Європейського центру стратегічного аналізу (CEAS).
Серед іншого, ця служба, за словами автора колонки, описала кампанію RRN, яка створювала клони французьких щоденних газет, а також задокументувала Portal Kombat (структуровану мережу із сотень порталів, що поширюють проросійський контент для міжнародної та європейської аудиторії) та описала "Матрьошку" (операцію, спрямовану проти медіа та фактчекерів у понад 60 країнах).
Паралельно рухався і ЄС, нагадує Поль-Мішель Манандіз.
Рада ЄС зафіксувала роль "Россотрудничества" в посиленні російської пропаганди та використання мережі "Російських домів". Європарламент засудив задіяння Московського патріархату РПЦ як інструменту впливу. У 2026 році ЄС запровадив санкції проти високопосадовця Російської православної церкви за поширення пропаганди, що виправдовує агресію проти України.
А четвертий звіт Європейської служби зовнішньої дії про загрози FIMI (іноземні інформаційні маніпуляції та втручання в інфопростір), оприлюднений у березні 2026 року, описує маніпуляцію інформацією як центральний інструмент Росії, інтегрований у ширшу гібридну стратегію.
Поль-Мішель Манандіз вважає, що на підставі підходів і діяльності французької служби Україні можна було б дати п’ять рекомендацій.
Перше – розрізняти поведінку і погляди. Французький підхід показує, що цілити треба не в окремі погляди, а в механіку – іноземне походження, координацію, штучне поширення, явну неправду.
Друге – публікувати докази. Звіти Viginum – конкретні, з джерелами, відкриті.
Третє – бачити архітектуру. Пропаганда, дезінформація, політичний вплив, маніпуляція історією, кібероперації, саботаж, вербування посередників, економічний тиск і асоціативні мережі підсилюють одне одного. Аналізувати їх треба як одну систему.
Четверте – не перебільшувати. Viginum застерігає: помітність наративу ще не означає його реального впливу на думки.
П'яте – залучати суспільство, але за чіткими правилами. Межа між громадянською пильністю і самосудом має бути чіткою, бо саме її порушення найкраще годує ворожу пропаганду.
Докладніше – в колонці Поля-Мішеля Манандіза "Матрьошка" та інші успіхи: як Франція діє у гібридній війні з РФ і що варто запозичити Україні.