"Матрешка" и другие успехи: как Франция действует в гибридной войне с РФ и что стоит перенять Украине

Багато років у Франції панувало переконання, що гібридна війна Росії – це проблема Східної Європи. Мовляв, цей фронт – в Україні, Польщі, країнах Балтії. А Париж стоїть осторонь. 

Останні роки змусили французьку державу переглянути цю оптику. І спосіб, у який вона це робить, вартий уваги як у Києві, так і в Брюсселі.

У 2021 році Франція створила при Генеральному секретаріаті оборони і національної безпеки Viginum – орган протидії іноземному цифровому впливу. Показовим є юридичне визначення цього.

Чого досяг Viginum

Відповідний декрет про створення Viginum не спрямовано проти думок. Він охоплює операції, що поєднують кілька ознак: пряму чи непряму причетність іноземної держави або іноземного недержавного суб'єкта; "штучне чи автоматизоване, масове й навмисне" поширення контенту; "явно неточні чи оманливі" твердження, здатність завдати шкоди фундаментальним інтересам нації. 

Громадянин, який різко критикує владу, під це визначення не потрапляє.

А керована з-за кордону мережа фейкових акаунтів, яка імітує сайт провідної газети, – потрапляє. 

Тим же декретом для нагляду за роботою служб створено етичний і науковий комітети. Деталізовані визначення не зробили Viginum боязким – це зробило його переконливим. Служба публікує детальні звіти, доступні кожному. 

Вона описала кампанію RRN, яка створювала клони французьких щоденних газет. 

Задокументувала Portal Kombat – структуровану мережу із сотень порталів, що поширюють проросійський контент для міжнародної та європейської аудиторії. 

Описала "Матрьошку" – операцію, спрямовану проти медіа та фактчекерів у понад 60 країнах. 

У лютому 2025 року оприлюднила огляд трьох років російських інформаційних операцій, пов'язаних з війною в Україні. У травні 2025 року проаналізувала 77 операцій механізму Storm-1516, який вважає іноземним цифровим втручанням, що становить серйозну загрозу французьким і європейським публічним дебатам.

Паралельно рухався і ЄС. 

Рада ЄС зафіксувала роль "Россотрудничества" в посиленні російської пропаганди та використання мережі "Російських домів". Європарламент засудив задіяння Московського патріархату РПЦ як інструменту впливу. У 2026 році ЄС запровадив санкції проти високопосадовця Російської православної церкви за поширення пропаганди, що виправдовує агресію проти України.

А четвертий звіт Європейської служби зовнішньої дії про загрози FIMI (іноземні інформаційні маніпуляції та втручання в інфопростір), оприлюднений у березні 2026 року, описує маніпуляцію інформацією як центральний інструмент Росії, інтегрований у ширшу гібридну стратегію.

Що з цього досвіду корисно Україні?

На підставі підходів і діяльності французької служби Україні можна було би рекомендувати таке.

Перше – розрізняти поведінку і погляди. Українське суспільство під час війни має природну спокусу бачити ворожий вплив у будь-якій незручній думці. Французький підхід показує інше: цілити треба в механіку – іноземне походження, координацію, штучне поширення, явну неправду. 

Це захищає свободу слова і водночас дає змогу ефективно викривати мережі.

Друге – публікувати докази. Звіти Viginum – конкретні, з джерелами, відкриті. Саме прозорість дає змогу журналістам, дослідникам і громадянам бачити механіку на власні очі, а не вірити на слово. Для України, якій важливо переконувати іноземну аудиторію, це особливо цінно: докладний публічний звіт важить більше, ніж будь-яка заява.

Третє – бачити архітектуру. Гібридна війна працює саме тому, що ми розглядаємо її складники окремо: кібератаку, фейковий сайт, культурну організацію, релігійну структуру. Пропаганда, дезінформація, політичний вплив, маніпуляція історією, кібероперації, саботаж, вербування посередників, економічний тиск і асоціативні мережі підсилюють одне одного. Аналізувати їх треба як одну систему.

Четверте – не перебільшувати. Viginum застерігає: помітність наративу ще не означає його реального впливу на думки. Ще у французькому дослідженні CAPS/IRSEM 2018 року попереджали про "лібертицидну спокусу" – ризик, що влада у відповідь на маніпуляції ухвалюватиме рішення, які суперечать демократичним цінностям і поглиблюють розколи. Точність реакції – не слабкість, а умова довіри.

П'яте – залучати суспільство, але за чіткими правилами. Французький досвід показує: громадяни можуть перевіряти інформацію перед поширенням, розпізнавати маніпулятивні наративи, документувати публічно доступні факти та повідомляти компетентні органи про справді підозрілу поведінку. 

Чого вони робити не повинні – залякувати людей, цькувати організації чи стежити за кимось. 

Межа між громадянською пильністю і самосудом має бути чіткою, бо саме її порушення найкраще годує ворожу пропаганду.

І, нарешті, головне для європейського діалогу. 

Франція дійшла висновку, про який Україна знає з 2014 року: не вважати себе учасником гібридної війни не означає, що противник вважає тебе нейтральним. Ціль гібридних операцій – не лише уряди й альянси, а колективна довіра, здатність відрізняти правду від брехні, інституції та свобода думки.

Україна може запропонувати партнерам свій досвід. Партнери можуть запропонувати Україні свої методи. Від такого обміну виграють усі, крім Кремля.

Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів