Опис воскресіння Ісуса знайдено в рукописі 2000-річної давності: про що йдеться в тексті

Дослідник із Іспанії виявив у різних версіях праці давньоримського історика Йосипа Флавія формулювання, яке, на його думку, може зберігати ранній письмовий переказ про воскресінняІсуса Христа. Особливу увагу науковець звернув на те, що автор первісного тексту е був християнином і міг лише зафіксувати свідчення послідовників Ісуса.

Про це пише Daily Mail.

Йдеться про уривок, відомий як Testimonium Flavianum («Свідчення Флавія»). Він міститься у праці «Юдейські старожитності», яку Йосип Флавій написав приблизно у 93–94 роках нашої ери. У ній історик описував історію єврейського народу, зокрема згадував Ісуса.

Незалежний дослідник із Іспанії Хесус Фернандес-Педрера Корреа порівняв грецьку, латинську, арабську та сирійську версії цього уривка. Він намагався з’ясувати, які фрагменти могли походити з первісного тексту Флавія, а які з’явилися пізніше внаслідок християнського переписування.

Що дослідник знайшов у тексті Йосипа Флавія

У грецькій версії, що збереглася, сказано, що Ісус «знову з’явився їм живим на третій день», а далі згадується виконання пророцтв. Латинський варіант також повідомляє, що він «з’явився їм живим на третій день». Арабська та сирійська версії теж містять розповідь про те, що Ісус постав перед своїми послідовниками після розп’яття.

На думку Фернандеса-Педрери Корреа, ці відмінності можуть вказувати на те, що первісний текст був обережнішим і передавав повідомлення самих послідовників Ісуса про те, що вони бачили його живим після смерті. Тобто Флавій міг не стверджувати факт воскресіння як власне переконання, а лише записати свідчення людей, які вірили, що стали очевидцями цієї події.

Однією з головних підказок дослідник вважає згадку про те, що поява Ісуса живим на третій день нібито відповідала пророцтвам. Таке формулювання, на його думку, більше нагадує християнську проповідь, ніж нейтральну розповідь нехристиянського історика.

Флавій у своїх інших працях описував вірування та повідомлення різних єврейських релігійних груп, не обов’язково поділяючи їх. Тому, припускає дослідник, він міг у такий самий спосіб зафіксувати розповіді послідовників Ісуса, а згодом християнські переписувачі надали їм більш категоричного звучання.

У чому важливість дослідження?

Порівняння різних мовних версій має значення для реконструкції тексту, оскільки вони з’явилися в різні періоди. Латинська версія датується кінцем IV століття, арабська — X століттям, а сирійська — XII століттям. Усі вони дійшли до нас у працях християнських авторів.

Сумніви викликають і деякі інші фрази уривка. Зокрема, твердження про те, що Ісус «був Христом», у різних версіях передане неоднаково. Латинський, арабський та сирійський тексти пом’якшують цю тезу, вказуючи, що Ісуса вважали або називали Месією.

Дослідник також звертає увагу на праці ранньохристиянського автора Орігена, який зазначав, що Йосип Флавій не визнавав Ісуса Месією. На думку Фернандеса-Педрери Корреа, це посилює припущення, що категоричне твердження про месіанський статус Ісуса могло бути пізнішою вставкою.

Новий аналіз Фернандеса-Педрери Корреа пропонує можливу реконструкцію первісного уривка. Водночас сам автор визнає, що наявні версії не дають змоги точно встановити, які саме слова написав Йосип Флавій.

Науковець вважає особливо переконливим формулювання, у якому йдеться про те, що послідовники Ісуса продовжували існувати й за часів самого історика. За його оцінкою, ця частина відповідає стилю Флавія, а в різних мовних версіях немає суттєвих розбіжностей щодо її змісту.