Полонені журналісти, катування та пошук шляхів звільнення: Євгенія Кравчук підбила підсумки засідання ТСК

28 жовтня засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради з питань розслідування злочинів Росії проти медійників присвятили українським журналістам, які перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти.

Учасники обговорили умови утримання медійників, складнощі їхнього повернення, розслідування злочинів проти журналістів та переслідування українських медійників за кордоном. Про підсумки засідання на своїй фейсбук-сторінці повідомила голова ТСК Євгенія Кравчук.

За даними інформаційної системи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, наразі відомості є про 45 медійників, серед яких цивільні та військові журналісти. Підтверджено перебування в полоні 33 людей: 29 цивільних і чотирьох військових. Інші вважаються зниклими безвісти.

Водночас дані різних організацій відрізняються. Інститут масової інформації та міжнародна організація «Репортери без кордонів» повідомляють про 27 медійників, яких утримує Росія. Також є розбіжності щодо кількості звільнених журналістів: за даними Координаційного штабу, їх четверо, тоді як Національна поліція називає шістьох.

«Тому ми домовились про окрему зустріч, на якій звіримо дані з різних джерел та остаточно підготуємо цифри для звіту ТСК», — зазначила Євгенія Кравчук.

Під час засідання про пережите в російському ув’язненні розповіла журналістка Людмила Гусейнова, яку окупаційна влада терористичного угруповання «ДНР» затримала у 2019 році та утримувала за ґратами три роки.

Журналістка розповіла про нелюдські умови утримання, приниження та жорстоке поводження з боку працівників слідчого ізолятора. За її словами, її поселили в камеру з двадцятьма іншими жінками, а працівники СІЗО проводили принизливі огляди з повним роздяганням.

Про жорстоке поводження з полоненими також розповів звільнений журналіст агентства УНІАН Дмитро Хилюк. За його спогадами, один із тюремних охоронців зустрів його словами: «Добро пожаловать в Бухенвальд!».

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець під час засідання наголосив, що журналісти є складною категорією громадян у контексті обмінів і повернення, оскільки вони можуть фахово розповісти світові про російські воєнні злочини.

«Але надія на покращення ситуації все ж є. По-перше, під час нещодавнього обміну полоненими в Україну вдалося повернути захисників Маріуполя, які теж є дуже складною категорією. По-друге, на кейсі евакуації мешканців Олешок може бути напрацьований новий механізм комунікації з росіянами, який охопить в тому числі питання цивільних затриманих», — зазначила Кравчук.

Однією з головних проблем залишається встановлення місць перебування медійників. Основним джерелом інформації є свідчення звільнених полонених. Водночас Росія приховує журналістів навіть під час відвідувань місць утримання представниками Міжнародного комітету Червоного Хреста.

Як приклад Євгенія Кравчук навела випадок загиблої в російському полоні журналістки Вікторії Рощиної: під час одного з таких візитів представникам МКЧХ показали камеру, де перебували її сусіди, тоді як саму журналістку на цей час вивели.

Учасники засідання також звернули увагу на недостатню активність Червоного Хреста в роботі з військовополоненими та цивільними затриманими. Євгенія Кравчук повідомила, що планує порушити це питання під час візиту до Женеви.

Нацполіція наразі розслідує вісім кримінальних проваджень щодо дев'яти журналістів.

Двоє громадян Росії вже засуджені до 12 років ув'язнення кожен за катування затриманих. Щодо ще вісьмох росіян триває судовий розгляд, стосовно двох — досудове розслідування.

Під час засідання також обговорили використання Росією механізмів міжнародного розшуку для переслідування українських медійників у країнах Європи.

Тимчасова слідча комісія продовжує роботу над підсумковим звітом за перший рік діяльності. За словами Євгенії Кравчук, документ планують представити в лютому 2027 року на сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ у Відні, а також у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі.

Участь у засіданні взяли:

• громадська журналістка Людмила Гусейнова;
• сестра незаконно ув’язненої журналістки Ірини Левченко Олена Руденко;
• журналіст УНІАН, звільнений із російського полону Дмитро Хилюк;
• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець;
• представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко;
• заступник Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Денис Чистіков;
• заступник керівника об'єднаного центру, Служба безпеки України Максим Гапієнко;
• представник Головного слідчого управління Служби Безпеки України Віталій Маяков;
• начальник управління організації розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту, Головного слідчого управління Національної поліції України Христина Подиряко;
• старший слідчий в особливо важливих справах 1-го відділу управління організації розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту, Головного слідчого управління Національної поліції України Іван Дулкай;
• начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офіс Генерального прокурора Юрій Рудь;
• директор департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України Ганна Красноступ;
• радник Міністра у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Олександр Магдаліц;
• посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Дмитро Пономаренко;
• Director of Advocacy, Reporters Without Borders (RSF) Antoine Bernard;
• представниця Інституту масової інформації (ІМІ) Катерина Дячук;
• голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко;
• перша секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ;
• проєктна менеджерка, Центр прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко;
• представниця громадської організації Civis Fortis Людмила Янкіна;
• представниця Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ) Лідія Тараш.

Фото: Євгенія Кравчук/фейсбук