Влада Кривого Рогу просить "АрселорМіттал" не зупиняти роботу

Криворізька міська рада звернулася до індійського мільярдера Лакшмі Міттала з проханням переглянути наміри щодо повної зупинки металургійного комбінату "АрселорМіттал Кривий Ріг". Місцева влада попереджає про можливі соціально-економічні та екологічні наслідки такого рішення.

Про це повідомляється на сайті Криворізької міської ради.

Відкрите звернення до виконавчого голови ради директорів ArcelorMittal ініціював виконувач обов'язків міського голови Юрій Вілкул. Документ підтримали депутати міськради під час сесії.

У зверненні зазначається, що міська влада дізналася про плани повністю припинити виробництво та законсервувати промислові активи підприємства із засобів масової інформації. За словами авторів документа, компанія не провела належної попередньої комунікації щодо можливих екологічних, техногенних і соціально-економічних наслідків.

Можливі наслідки для працівників і громади

У міськраді наголошують, що повна зупинка комбінату може призвести до значного скорочення робочих місць і втрати доходів для тисяч родин. До приватизації на підприємстві працювали близько 57 тис. людей, нині — приблизно 17 тис.

У зверненні зазначається, що подальше скорочення персоналу може посилити соціальну напругу в умовах повномасштабної війни та вплинути не лише на стабільність Криворізької громади, а й на ситуацію в державі загалом.

Окреме занепокоєння викликають потенційні техногенні й екологічні ризики. У виробничих процесах металургійного та коксохімічного напрямів використовують або утворюються небезпечні речовини, зокрема фенольні й аміачні води, соляна та сірчана кислоти.

"Припинення виробництва створює ризики масштабного забруднення довкілля та загрозу життю і здоров'ю населення, яке разом із Криворізькою агломерацією становить 800 тис. осіб", — ідеться у зверненні.

Також у міськраді звертають увагу на необхідність постійного обслуговування гідротехнічних споруд гірничого департаменту та шахтоуправління. Хвостосховища, дамби й дренажні системи потребують технічного нагляду, а приплив шахтних вод триває незалежно від роботи виробництва.

Як приклад у документі згадують аварійний прорив дамби Центрального хвостосховища у 2021 році. Тоді наслідки аварії вдалося ліквідувати, однак автори звернення застерігають: скорочення персоналу та фінансування необхідних заходів у разі зупинки підприємства може підвищити ризик повторення подібних інцидентів.

Міськрада пропонує зберегти частину виробництва

У зверненні до Міттала наголошується, що повне припинення роботи комбінату не є єдиним можливим варіантом. На думку авторів документа, металургійний комплекс може частково працювати навіть після ракетних обстрілів — за умови дотримання заходів безпеки для працівників.

Міськрада також вказує на попит на металопродукцію на внутрішньому ринку України, зокрема для будівництва та відновлення інфраструктури.

Окремо у зверненні йдеться про можливість продовжити роботу гірничого департаменту. За оцінкою авторів документа, залізничним транспортом можна доправляти до 300 тис. тонн залізорудного концентрату на місяць на підприємства групи ArcelorMittal у Європі, навіть за обмеженого використання чорноморських портів.

"Це дозволить підтримувати виробництво, зберігати робочі місця та економічну активність підприємства", — зазначається у зверненні.

Криворізька міськрада закликала Лакшмі Міттала особисто втрутитися в ситуацію та переглянути наміри щодо повної зупинки комбінату. Серед цілей такого рішення названо запобігання техногенно-екологічній катастрофі, збереження виробничого потенціалу й максимально можливої кількості робочих місць.

"Переконані, що підтримка підприємства, його працівників та територіальної громади в цей надзвичайно складний для України період стане проявом відповідальності міжнародного інвестора та солідарності з українським народом, який протистоїть військовій агресії", — наголошується у зверненні.

Forbes Ukraine писало, що російські атаки фактично паралізували значну частину української металургійної промисловості. Наразі близько 90% виробництва сталі в Україні не працює, а за найгіршого сценарію наслідки для економіки можуть становити 6,5–7% ВВП. Для відновлення галузі критично важливими залишаються безпека підприємств і працівників, а також стабільна логістика.

На початку жовтня гірничо-металургійний комбінат "АрселорМіттал Кривий Ріг" розпочав процес переведення підприємства в режим холодної зупинки через серію масованих обстрілів.

Упродовж наступних двох місяців процес передбачатиме підготовку до безпечного припинення виробничих процесів, їх проведення та надалі консервацію промислових активів.

У компанії наголосили, що група ArcelorMittal не залишає Україну. Повторну оцінку безпекових умов і проведення діалогу з Урядом України щодо відновлення діяльності заплановано після закінчення війни.