Справу проти казахстанської журналістки-розслідувачки Наталії Садикової перенесли через зміну представників позивача

Наталія Садикова вважає цей судовий позов тиском на неї через журналістську діяльність.

29 жовтня в Шевченківському суді міста Києва розгляд справи за позовом казахстанського бізнесмена Гаджі Гаджієва проти казахстанської журналістки-розслідувачки Наталії Садикової (вдови вбитого в Києві опозиціонера Айдоса Садикова та співзасновниці ютуб-каналу «Бәсе») перенесли на 8 грудня.

Суд мав почати слухати справу по суті. Втім, за словами Наталії Садикової, розгляд перенесли через те, що у сторони позивача з’явився новий представник. Журналістка звертає увагу на те, що представники Гаджі Гаджієва відкладають засідання суду вже втретє. Представники позивача на суд не прийшли

Казахстанський бізнесмен Гаджі Гаджієв у 2026 році подав судовий позов проти Наталії Садикової до Шевченківського районного суду міста Києва. Він вимагає визнати недостовірною, спростувати інформацію та видалити понад 30 відеоматеріалів із ютуб-каналу й телеграм-каналу «Бәсе», де його називають «архітектором тіньової влади». Також він вимагає 100 тисяч гривень компенсації за шкоду честі та діловій репутації. «Сторона Позивачів стверджує, що вся інформація в спірних статтях (відеоматеріалах), в якій йде мова про будь-яке відношення Позивача до кримінальних чи інших незаконних дій, є неправдивою та недостовірною. Жодного відношення Позивач до викладених в статті обставин немає», — йдеться в позовній заяві.

У відзиві на позов представники Наталії Садикової звертають увагу на те, що «досудове розслідування також встановило можливу причетність до кримінального правопорушення Гаджиєва Гаджі Шапійовича (позивача), громадянина Казахстану, про допит якого в якості свідка було направлено міжнародний запит 31.03.2025 (витяг додається). Запит так і не був виконаний запитуваною стороною, в порушення двостороннього договору». Також відповідачка звертає увагу на те, що Гаджі Гаджієв обрав її єдиним відповідачем у справі, хоча ця інформація поширювалась і в інших медіа. «Така вибірковість свідчить про те, що позов є певним способом тиску на журналіста та потерпілу в кримінальному провадженні», — йдеться у відзиві. Також звертається увага, що відповідачка долучає до цього відзиву «докази, які свідчать про причетність відповідача до певних подій, які є так чи інакше предметом доказування по цій справі»: «Наприклад: причетність позивача до кримінального провадження щодо вбивства Айдоса Садикова, факт наявності інформації про позивача на сайті “Миротворець”, факт розповсюдження інформації про позивача іншими медіа, навіть раніше за розповсюдження відповідачем. Факт висловлення оціночних суджень, критики тощо відповідачем здійснюється щодо позивача й не заперечується, адже продиктовано предметом професійної журналістською діяльністю, публічністю особи позивача, причетності останнього до кримінального провадження з розслідування вбивства чоловіка».

У коментарі «Детектору медіа» Наталія Садикова зазначила: «Я вважаю, що це SLAPP-позов (зловживання судовою системою, коли впливова особа подає необґрунтований судовий позов проти журналіста, активіста чи правозахисника. — “ДМ”). Тому що я замість того, щоб робити нове розслідування та допомагати людям у Казахстані, відбиваюсь від цього позову. Витрачаю на це гроші і свій час. Крім цього я вважаю, що це тиск на мене як на потерпілу сторону у справі вбивства мого чоловіка Айдоса Садикова. Казахстан мав би заспокоїтись після 2024 року, коли відбувся замах і вбивство мого чоловіка, якби я зупинила свою журналістську діяльність. Але я цього робити не буду. Тому продовжуються ці репресії вже особисто проти мене. Їм не достатньо було вбити мого чоловіка і лишити трьох дітей без батька, вони продовжують тиснути на мене вже в Україні».

На її думку, зараз дуже важливо, щоб ця судова справа мала розголос: «Якщо Гаджі Гаджієв виграє цей суд, то це спричинить десятки позовів проти мене в Україні. Казахстан, який не виконує свої зобов’язання перед Україною щодо допомоги в розслідуванні кримінальної справи щодо вбивства Айдоса, при цьому одночасно використовує демократичні інститути воюючої України, щоб переслідувати журналістів». Наталія переконана, що це може зупинити справедливе рішення суду в цій справі.

У Казахстані у 2023 році Наталію та Айдоса оголосили в розшук під приводом розпалювання міжнаціональної ворожнечі

Київська прокуратура розпочала досудове розслідування. 21 червня поліція оголосила, що знайшла ймовірних виконавців замаху на Садикова. Ними виявилися двоє громадян Казахстану — 33-річний Мейрам Каратаєв і 36-річний Алтай Жаканбаєв. Територію України підозрювані покинули в день замаху, перетнувши кордон з Молдовою. Їх оголосили в міжнародний розшук.

22 червня 36-річний Алтай Жаканбаєв, якого підозрюють у замаху, сам здався правоохоронним органам Казахстану. Офіс Генерального прокурора України заявив, що розпочинає екстрадиційну процедуру щодо підозрюваних у вбивстві Садикова. Проте голова Сенату Казахстану Маулен Ашимбаєв заявив, що Казахстан не видаватиме Україні підозрюваного.

Дружина журналіста Наталія Садикова впевнена, що до замаху на її чоловіка причетний президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв. Сам Токаєв заявив, що Казахстан готовий долучитися до розслідування замаху на Садикова.

У серпні 2024-го «Українська правда» повідомила, що два підозрювані у виконанні замаху на Садикова, імена яких назвала Нацполіція України, ймовірно, працювали в Комітеті національної безпеки та Службі зовнішньої розвідки Казахстану.

У травні 2025-го в Казахстані відмовилися допитувати підозрюваних у вбивстві Айдоса Садикова. Генпрокуратура країни послалася на «недостатність доказової бази». У липні міжнародна організація «Репортери без кордонів» повідомила, що Україна припинила розслідування вбивства Садикова через відсутність співпраці з боку влади Казахстану.

Айдос і Наталія Садикови разом вели власний ютуб-канал «Бәсе», на якому, зокрема, критикували владу Казахстану та олігархів. Айдос Садиков також відомий підтримкою протестів у Казахстані в січні 2022 року, коли для їх придушення вводили війська ОДКБ. У жовтні 2023 року його оголосили в розшук у Казахстані за так зване «розпалювання ворожнечі».

Останнє відео на його каналі — «Президент Казахстану став маріонеткою російських агентів впливу» — опубліковане 18 червня 2024 року.