Україна розробила план щодо виключення Росії з ООН - Foreign Policy

Ви дізнаєтеся:

• Як Україна планує домогтися перегляду статусу Росії
• Чому ініціатива може зіткнутися з труднощами

Україна має намір порушити питання про законність членства Росії в Організації Об'єднаних Націй. Група українських експертів, до якої входить колишній постійний представник України при ООН Володимир Єльченко, підготувала план, що дозволяє ініціювати обговорення статусу РФ в організації. Про це повідомляє Foreign Policy.

В основі ініціативи лежить позиція, згідно з якою Російська Федерація після розпаду СРСР мала пройти процедуру вступу до ООН як нова держава, а не автоматично займати місце Радянського Союзу. На відміну від зміни назви країни, визнання нової держави передбачає більш складний процес.

Єльченко вважає, що визнання Росії державою-правонаступницею СРСР було помилковим рішенням.

"Це найбільша афера століття: Російська Федерація ніколи не підписувала Статут ООН", - заявив колишній дипломат.

За його словами, інші держави, що утворилися після розпаду великих країн, проходили офіційну процедуру вступу до організації. Росія ж надіслала листа, не проходячи передбачене статтею 4 Статуту ООН голосування щодо прийняття до складу організації.

Як Україна планує домогтися перегляду статусу Росії

Українська сторона усвідомлює, що домогтися призупинення участі Росії в ООН, а тим більше позбавити її місця в Раді Безпеки, буде вкрай складно. Проте ініціатори вважають, що сама постановка цього питання на міжнародному рівні може принести політичні результати.

Володимир Єльченко та його колеги з Фонду імені Пилипа Орлика вже розробили план просування ініціативи. Перший крок - домогтися включення питання про статус Росії до офіційного порядку денного Генеральної Асамблеї ООН. Не виключено, що це відбудеться вже наступного року.

Ініціатори розраховують, що обговорення змусить міжнародну спільноту розглянути, чи відповідала б Росія вимогам статті 4 Статуту ООН, якби подавала заявку на вступ до організації сьогодні.

Крім того, українська сторона має намір запропонувати передати це питання на розгляд Комітету з перевірки повноважень, до складу якого входять дев’ять держав-членів ООН.

Як зазначає Foreign Policy, присутність у комітеті Росії, Китаю та США, які мають статус постійних членів Ради Безпеки, суттєво ускладнює перспективи вжиття будь-яких заходів. При цьому для підготовки доповіді комітету не потрібне одностайне рішення.

Водночас це не виключає можливості винести пропозицію на голосування Генеральної Асамблеї, де для її ухвалення достатньо простої більшості. Рада Безпеки може застосовувати право вето до резолюцій по суті, однак не має права блокувати процедурні рішення Генеральної Асамблеї.

В історії ООН уже був випадок обмеження участі держави в роботі організації. У 1974 році, під час апартеїду в ПАР, повноваження південноафриканської делегації фактично заморозили, позбавивши її можливості повноцінно брати участь у діяльності ООН. Незважаючи на ефективність цього заходу, його правові підстави та обставини застосування досі викликають суперечки.

Україна раніше домагалася широкої міжнародної підтримки резолюцій Генеральної Асамблеї, що засуджують російське вторгнення. Однак зібрати коаліцію країн, готових виступити за призупинення участі Росії в організації, може виявитися значно складніше.

Єльченко пояснює необхідність ініціативи тим, що Москва використовує ООН не лише для реалізації власних інтересів, а й для поширення пропаганди.

"Росія використовує ООН для найрізноманітніших цілей - наприклад, застосовує право вето, щоб захистити себе та інших агресорів… Але вона також використовує ООН як рупор для поширення пропаганди", - підкреслив він.

Чому ініціатива може зіткнутися з труднощами

Самі автори плану визнають, що ймовірність його успішної реалізації невелика. Скептично налаштовані й інші експерти, які побоюються, що спроба переглянути статус Росії може вимагати від України значних дипломатичних зусиль і послабити її позиції у відносинах з міжнародними партнерами.

Однією з головних перешкод залишається визнання Росії державою-продовжувачем СРСР на міжнародному рівні. Після розпаду Радянського Союзу дипломати прагнули зберегти спадкоємність міжнародних відносин. Це дозволило забезпечити безперервну роботу іноземних посольств у Росії та російських дипломатичних представництв за кордоном.

Україна також визнала статус Росії як держави-правонаступниці. Однією з причин було прагнення домогтися того, щоб Москва взяла на себе суверенний борг Радянського Союзу. Це дозволило іншим колишнім радянським республікам розпочати самостійну фінансову історію без необхідності нести відповідні боргові зобов’язання СРСР.

Такі рішення ускладнюють спроби довести, що членство Росії в ООН має розглядатися окремо від визнаного міжнародною спільнотою статусу держави-правонаступниці Радянського Союзу.

Деякі дипломати та офіційні особи, які підтримують Україну й знайомі з ініціативою, також сумніваються в доцільності її просування. На їхню думку, союзникам Києва може бути важко пояснити необхідність витрачати політичний капітал на ініціативу, перспективи якої залишаються невизначеними. У разі публічного провалу Україна ризикує зіткнутися з додатковими репутаційними втратами.

Особливе занепокоєння викликають настрої в Європі, де на тлі затяжної війни посилюється втома від конфлікту. Майбутні вибори, зокрема у Франції та Німеччині, можуть створити умови для посилення політичних сил, налаштованих на зближення з Росією.

У Фонді імені Пилипа Орлика визнають існування цих ризиків, однак вважають за необхідне продовжувати роботу над ініціативою. На думку її авторів, обговорення цього питання в Генеральній Асамблеї дозволить перевірити готовність держав-членів ООН відстоювати принципи організації навіть у ситуації, коли мова йде не безпосередньо про бойові дії.

"Невже ви досі настільки боїтеся протистояти Росії - навіть у тому, що стосується процедурних аспектів роботи ООН?" - запитують представники фонду.

Новини ООН

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, адміністрація Дональда Трампа просуває колишнього прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, відомого своїми проросійськими поглядами, на посаду генерального секретаря ООН. Ініціатива висунення виходила саме від американської сторони, а за підсумками попередніх консультацій із Вашингтоном Росія та Китай готові зробити Орбана спільним кандидатом.

Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя заявив, що Москва висуває свої умови перед будь-якими можливими мирними домовленостями зУкраїною. На брифінгу він повторив низку тез, які Кремль традиційно називає "основними причинами" війни.

У 2024 році екс-чиновники з Болівії, Бразилії, Чилі, Колумбії, Коста-Ріки, Еквадору, Гватемали, Мексики, Панами, Перу та Уругваю написали відкритий лист до Антоніу Гуттеріша із запитом про відсторонення країни-агресора Росії від участі в діяльності Генеральної Асамблеї ООН.