Європа побоюється залишитися осторонь переговорів щодо України, але не може узгодити спільну позицію — FT

Європейські країни дедалі більше стурбовані тим, що їх можуть виключити з переговорів про припинення війни РФ проти України, але водночас не можуть дійти згоди щодо того, як забезпечити собі місце за столом переговорів, поки президент США Дональд Трамп посилює тиск на Київ, пише FT.

Оскільки між США, Росією та Україною найближчим часом мають відбутися перемовини в Абу-Дабі, європейські уряди побоюються, що рішення з далекосяжними наслідками для безпеки континенту можуть бути ухвалені без їхнього відома. Ця тривога спонукала лідерів Норвегії та Фінляндії організувати телефонну розмову з російським диктатором Владіміром Путіним, не заручившись попередньо підтримкою ЄС, що викликало критику з боку деяких європейських союзників.

“Я не думаю, що [Путін] змінить свою думку, але він дуже чітко почув нашу позицію. Я стурбований тим, що деякі з цих повідомлень не доходять до нього, коли з ним розмовляють американці”, — сказав прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере.

Неузгоджені спроби налагодження контактів та негативна реакція, яку вони викликали, підкреслюють дилему Європи щодо того, як найкраще донести інтереси континенту до Путіна та Трампа, зазначають дипломати й урядовці.

Попри наявність значних важелів впливу — від скасування санкцій і заморожених активів РФ на суму понад 200 млрд євро до заявки України на вступ до ЄС — Європі не вдається перетворити свої економічні та політичні можливості на дипломатичний вплив. Хоча Вашингтон і Київ дедалі більше визнають незамінну роль Європи в будь-якій потенційній угоді, європейські уряди здебільшого залишаються поза переговорами.

Це посилило побоювання, що Вашингтон і Москва можуть домовитися “за спиною” урядів країн Європи щодо питань, які безпосередньо стосуються континенту, таких як гарантії безпеки для Росії, які можуть передбачати обмеження для НАТО.

“Перш ніж ми зможемо говорити про вибір представника, нам потрібно місце за столом переговорів. Путін не хоче нашої участі, він хоче вести переговори з Трампом, щоб таким чином поставити [президента України Володимира] Зеленського перед фактом”, — зазначив високопоставлений європейський дипломат.

“Водночас Путін дійсно хоче бачити, як ми благаємо про роль у переговорах”, — додав дипломат.

Хоча США певною мірою залучають європейців — спецпредставник Трампа Стів Віткофф на шляху до та з Росії проводив переговори зі Стере та президентом Фінляндії Александром Стуббом — Москва наполягає, що в участі європейських представників немає потреби.

Речник Кремля Дмітрій Пєсков заявив, що “тристоронні переговори не передбачають участі ЄС”.

“Нам не потрібні такі учасники. І американцям, які намагаються забезпечити мир, вони, найімовірніше, теж не потрібні”, — додав Пєсков.

“Зрештою, в Європі є люди, які не хочуть завдати Росії стратегічної поразки, як це роблять деякі, а прагнуть налагодити якийсь конструктивний діалог. Ми підтримуємо будь-які кроки, спрямовані на відновлення повноцінних відносин із європейськими країнами”, — водночас заявив Путін у четвер, 29 жовтня.

Четверо європейських дипломатів зазначили, що США та Україна розглядають групу E3 (Велику Британію, Францію та Німеччину) як найбільш імовірний формат європейського представництва на мирних переговорах. Однак перспектива того, що три найвпливовіші країни Європи представлятимуть весь континент, створює ризик відштовхнути менші європейські країни, попередили дипломати.

Один із дипломатів зазначив, що Віткофф та зять Трампа Джаред Кушнер минулого місяця домовилися з українськими чиновниками в Києві про те, що E3 стане “механізмом” для європейського представництва. 

“Але з цього приводу досі тривають суперечки всередині Європи”, — додав він.

“Наразі ми намагатимемося дотримуватися формату E3. У певний момент, якщо йтиметься про дуже серйозні переговори, а до цього нам ще далеко, щодо відносин України з ЄС та скасування санкцій, європейські інституції мають брати участь. Ми маємо знайти спосіб це зробити”, — заявив дипломат.

Такі країни, як Данія, Італія та Литва, висловили докір Стере та Стуббу за спроби налагодити контакти з Путіним.

“Будь-які контакти з Росією мають опиратися на єдину позицію, реальні важелі впливу та перелік європейських вимог. Взаємодія з Путіним поодинці та без чіткого плану ніколи не давала результатів для Європи. Жодного разу”, — заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.

“Усі думають, що можуть якось його змінити. Але це марна трата часу”, — сказав високопоставлений дипломат ЄС, маючи на увазі Путіна.

Стере відповів на критику, вказавши на розбіжності в Європі: “Ми не просили країни ЄС про підтримку, оскільки знаємо, що існують різні погляди”.

Німеччина спробувала применшити негативну реакцію.

“Важливо те, що Норвегія та Фінляндія висловилися від свого імені, поінформували інших як до, так і після розмови, і відстоювали позиції, які вже відігравали центральну роль у переговорах”, — зазначив один із німецьких чиновників.

Однак високопоставлений законодавець із Християнсько-демократичного союзу канцлера Німеччини Фрідріха Мерца Норберт Реттген заявив, що “самовільний телефонний дзвінок — це не той спосіб, у який повинні діяти європейці”.

“Такі ініціативи створюють враження, нібито Путін справді зацікавлений у проведенні серйозних змістовних переговорів, але це, як і очікувалося, виявилося неправдою”, — додав Реттген. Законодавець вважає, що розмова з Путіним послабила позиції європейців і не передбачала жодних реалістичних сподівань на досягнення чогось суттєвого.

“Росія хотіла б залучити європейців до політичного процесу, але таким чином, щоб вони не брали в ньому безпосередньої участі, а Трамп мав більше шансів чинити тиск на Європу, аби та підтримала його політику умиротворення Путіна”, — зазначає директор Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Алєксандр Габуєв.

На його думку, Росія навряд чи буде зацікавлена в будь-яких серйозних переговорах про припинення війни до кінця цієї зими, розраховуючи на те, що її кампанія повітряних ударів послабить позиції України.

“Європейці мають бути готові до того, що вікно можливостей відкриється, і це станеться тоді, коли Україна буде не в найкращій формі. Вони вже змарнували кілька таких можливостей, коли Україна мала сильні важелі впливу і могла диктувати умови”, — додав він.

Трамп останніми тижнями здивував європейських союзників, коли пом’якшив санкції проти Москви, звинуватив Україну в небажанні припинити війну та висловив ідею укладення бізнес-угод із Росією, намагаючись відновити мирні переговори. Президент США заявив, щоВашингтон буде готовий вести бізнес як з Україною, так і з Росією після завершення війни між двома країнами, висловивши сподівання, що Київ та Москва укладуть мирну угоду.

NYT писала, що американський президент розглядає можливістьвідновлення постачання російського природного газу до Європи як один із ключових елементів потенційної мирної угоди. The Economist повідомляв, що однією з пропозицій мирного плану США є також відновлення роботи “Північного потоку”. Київ побоюється, що для окремих учасників переговорівекономічні інтереси можуть бути важливішими за досягнення стійкого миру, а посланці Трампа укладуть вигідні угоди з РФ ще до того, як будуть визначені прийнятні для України умови завершення війни та гарантії безпеки.