Податкова не бачить кожен переказ, але є нюанси: що потрібно знати власникам карток

Податкова не бачить ваші перекази на картку в режимі реального часу. Українські банки не передають до Державної податкової служби (ДПС) обороти за рахунками фізичних осіб автоматично - інформація про рух грошей захищена банківською таємницею за статтями 60-62 Закону «Про банки і банківську діяльність».

Дані про операції можуть потрапити до державних органів лише трьома шляхами: через фінансовий моніторинг, за рішенням суду або через міжнародний обмін CRS, якщо йдеться про рахунки за кордоном. Тобто уявлення про «податкову, яка бачить кожну гривню», не відповідає дійсності, пояснюють у Concord Fintech.

Що податкова реально отримує, а що ні

ДПС бачить доходи, які виплатили вам роботодавці та інші податкові агенти, - вони відображаються у довідці ОК-7. Натомість звичайні перекази з картки на картку між знайомими, родичами чи покупцями до податкової автоматично не надходять. Відомості про операції конкретної людини ДПС може отримати лише у визначеному законом порядку, зокрема за рішенням суду.

Інша річ - фінансовий моніторинг. За статтею 20 Закону №361-IX пороговою вважається операція на суму від 400 000 грн, яка має хоча б одну додаткову ознаку: операція з готівкою, переказ за кордон, участь політично значущих осіб або учасників із країн, що не виконують рекомендацій FATF. Окремо банк повідомляє про підозрілі операції на будь-яку суму.

За які перекази банк може запитати

Банк зобов'язаний знати свого клієнта і розуміти, звідки в нього гроші. Увагу фінмоніторингу найчастіше привертають часті надходження від багатьох різних людей, обороти, значно вищі за офіційний дохід, транзит, коли гроші надходять і майже одразу йдуть далі, а також призначення платежу на зразок «оплата за товар» на особистій картці.

Окремий обмежувач - ліміти P2P-переказів за Меморандумом банків. Для клієнтів низького і середнього ризику вихідні перекази обмежені сумою 100 000 грн на місяць, для клієнтів високого ризику - 50 000 грн. Щоб отримати індивідуальний більший ліміт, банк попросить підтвердити дохід документами.

Коли приходить лист із податкової

ДПС має право надіслати письмовий запит про отримані доходи будь-якому платнику, якщо дані вказують на можливе порушення. Такий запит фізособам надходить поштою рекомендованим листом або в Електронний кабінет. Найчастіше в листі просять пояснити джерела походження коштів, зазначити, чи подавалася декларація, і додати підтвердні документи.

Законний запит за пунктом 73.3 Податкового кодексу має містити конкретну підставу, перелік потрібних документів, підпис керівника або заступника і печатку органу. Якщо цих реквізитів немає, обов'язку надавати документи немає, але краще відповісти мотивованою відмовою.

Як відповісти, щоб не отримати донарахування

Загальний строк відповіді на запит становить 15 робочих днів із дня, наступного за днем отримання. Якщо запит пов'язаний із зустрічною звіркою, строк скорочується до 10 робочих днів. За ненадання відповіді передбачено штраф в одну мінімальну зарплату - 8 647 грн у 2026 році, а мовчання може стати підставою для позапланової перевірки.

Відповідь має бути письмовою і підкріпленою документами. Спершу перевірте, хто надіслав запит, його номер, підставу і строк. Далі складіть перелік надходжень із датами та сумами і поясніть природу кожної групи переказів: подарунок, позика, власні кошти, продаж майна. Додайте копії документів і надішліть відповідь до кінця строку, зберігши підтвердження відправлення.

Для підтвердження підійдуть довідки ОК-5 і ОК-7 з «Дії», податкові декларації, договори купівлі-продажу та виписки з інших банків. Подарунки від членів сім'ї першого і другого ступеня споріднення (батьки, подружжя, діти, брати й сестри, бабусі, дідусі, онуки) оподатковуються за нульовою ставкою, тоді як грошовий подарунок від інших осіб є оподатковуваним доходом.

Якщо ДПС доведе, що надходження були оподатковуваним доходом, нарахують 18% ПДФО і 5% військового збору, а до них додадуть штраф 10% від суми податку (25% при умисному заниженні), пеню і штраф за неподання декларації 340 грн. Тому разовий дохід, наприклад від здачі квартири, варто задекларувати самостійно: декларацію за 2026 рік подають до 30 квітня 2027 року, а податок сплачують до 31 липня 2027 року.