Облави на вулицях та мільйонні бонуси: як РФ проводить приховану мобілізацію — Foreign Policy

Попри відсутність нових указів про мобілізацію в Росії, вона триває безперервно від 2022 року. Нова хвиля відбувається непомітно для більшості громадян: замість загальнонаціонального призову влада вдається до вуличних рейдів, шантажу боржників і рекордно високих виплат за контракти.

Про це йдеться у статті Foreign Policy.

Наслідки мобілізації 2022 року в Росії виявилися настільки масштабними, що багато хто вирішив: для президента Володимира Путіна повторення такого кроку було б надто ризикованим навіть в умовах авторитарної поліцейської держави, де суспільна думка має обмежений вплив. Саме тому напередодні фіктивних парламентських виборів у Росії головним питанням було не те, хто отримає перемогу, а чи не вирішить Кремль відкласти чергову вкрай непопулярну мобілізацію до завершення голосування.

Від виборів минуло вже понад п’ять тижнів, однак нового указу про мобілізацію досі немає. У Кремлі протягом усього цього часу заперечували існування таких планів. За підрахунками The Moscow Times, лише за три місяці до виборів такі заперечення пролунали 18 разів. 1 вересня Путін назвав чутки «собачою нісенітницею» та «інформаційною атакою». А 3 вересня заявив: «Сьогодні немає жодного сценарію, який вимагав би мобілізації».

Спостерігачі за Росією неодноразово іронічно відзначали, що певна інформація нібито не відповідає дійсності доти, допоки її не спростує Кремль. Показовим є випадок 2022 року: за два дні до оголошення Путіним мобілізації тодішній голова комітету Держдуми з оборони Андрій Картаполов переконував росіян, що немає причин побоюватися такого розвитку подій.

З аналогічним категоричним запереченням виступав і речник Кремля Дмитро Пєсков незадовго до того, як про мобілізацію оголосили офіційно.

Для нової мобілізації в Росії не обов’язково видавати окремий указ

Втім, цього разу саме питання про можливий новий указ може бути хибно сформульованим. Відсутність офіційного оголошення зовсім не означає, що Росія не проводить чергову хвилю мобілізації.

Ті, хто очікує гучного оголошення про новий набір військовозобов’язаних, після якого росіяни масово почнуть залишати країну, ймовірно, можуть не дочекатися такого сценарію. Причина проста: для проведення нової мобілізації Кремлю взагалі не обов’язково видавати окремий указ.

По-перше, попередню мобілізацію в Росії досі юридично не завершено. У травні 2023 року Верховний суд РФ визначив, що період мобілізації починається від дня її оголошення і триває до моменту офіційного припинення відповідним указом. Однак документа про її завершення досі немає, а російська влада продовжує ухвалювати законодавчі рішення, спираючись на те, що мобілізація триває.

Зокрема, у липні Держдума РФ розширила категорії засуджених, які можуть проходити військову службу. Ухвалений закон прямо стосується періоду «під час мобілізації, воєнного стану або у воєнний час». У серпні Верховний суд РФ також використав поняття «період мобілізації» як обтяжувальну обставину, залишивши чинним п’ятирічний вирок жителю Чити за коментар у соцмережах. Таким чином, з юридичного погляду Росія безперервно перебуває у стані мобілізації від 2022 року, тому Путіну не потрібно видавати нового указу.

Як РФ набирає до армії нових бійців — великі виплати

Водночас Кремль поки не опинився в ситуації, коли дефіцит особового складу змушує його відмовитися від методів поповнення армії, які досі давали результат. Йдеться насамперед про великі фінансові виплати та ситуативний примус замість нового масштабного загальнонаціонального призову.

Попри значні втрати російської армії в Україні — близько 30 тис. військових щомісяця, а в окремі місяці до 40 тис., — вербування до війська наразі продовжується, хоча й стикається з дедалі більшими труднощами.

За оцінкою Яніса Клуге, який аналізує динаміку російського набору за виплатами з регіональних бюджетів, упродовж перших дев’яти місяців 2026 року Росія уклала близько 263 тис. нових контрактів. За аналогічний період 2025 року цей показник становив 292 тис. У вересні російська армія набирала в середньому близько 1000 контрактників на день.

При цьому фінансові стимули для військових продовжують зростати. Середній одноразовий бонус за підписання контракту вже наблизився до 2 млн руб. (майже 25 тис. дол.). Це приблизно на 30% більше, ніж роком раніше. Для прикладу, у Ханти-Мансійському регіоні Сибіру одноразова виплата за контракт еквівалентна приблизно 30 середнім місячним зарплатам місцевих жителів.

Ситуативна примусова мобілізація в РФ — чоловіків хапають на вулицях

Оскільки добровільний набір уже не здатен повністю компенсувати втрати російської армії на фронті, влада дедалі активніше використовує примусові методи вербування.

Від червня незалежні російські медіа фіксували випадки рейдів, під час яких чоловіків затримували просто на вулицях або робочих місцях. За даними ЗМІ, це робили люди в цивільному, які пересувалися автомобілями без розпізнавальних знаків, а іноді — з номерними знаками регіональних органів влади. Після затримання чоловіків доправляли до військкоматів, де під тиском змушували укладати контракти.

Наприкінці серпня три організації, що надають юридичну допомогу, повідомили виданню «Верстка» про скарги щонайменше з 17 російських регіонів. Водночас гаряча лінія «Ідите Лесом», яка допомагає людям уникати призову, у серпні отримала втричі більше звернень, ніж за той самий місяць 2025 року.

За словами директора організації Григорія Свердліна, під час таких рейдів вербувальники найчастіше обирають чоловіків із бідних і віддалених регіонів. Особливо вербувальників цікавлять люди, які мають борги, перебувають під слідством або опинилися в інших життєвих обставинах, якими можна скористатися для примусу до підписання контракту.

У Нижньому Тагілі, за повідомленнями, влада платила приватним «вербувальникам» по 400 тис. руб. за кожного доправленого чоловіка. Місцевий прокурор поскаржився, що до цього бізнесу долучилися кримінальні угруповання та корумповані поліцейські.

Клуге повідомив CNN, що примус такого типу, ймовірно, не координується з Москви, яка лише встановлює для кожного регіону квоти на набір. Перекладаючи відповідальність на губернаторів, роботодавців і приватних агентів та не ставлячи запитань про те, яким чином виконуються встановлені показники, Кремль, а особливо Путін, уникає прямої асоціації із цими зловживаннями.

Безперервний призов строковиків у Росії

Межа між звичайними строковиками та контрактниками, які воюють, також стирається. Від січня Росія проводить безперервний призов: призовні кампанії тривають протягом усього року, а відправлення військовослужбовців до підрозділів відбувається щовесни та щоосені.

Генштаб Збройних сил Росії заявив, що близько 120 тис. строковиків осіннього призову почали вирушати до своїх підрозділів 10 жовтня, і нібито жодного з них не направляють до України. Водночас Путін неодноразово обіцяв не відправляти строковиків або резервістів воювати. Однак лише через шість місяців після того, як диктатор уперше дав таку обіцянку в березні 2022 року, резервістів призвали. Так само строковиків, які тільки-но закінчили навчання, у серпні 2024 року відправили відбивати український наступ у Курській області, де багато з них загинули або потрапили в полон.

Твердження, що строковиків-підлітків або 20-річних не відправляють воювати й гинути в Україні, технічно залишається правдивим, але не відображає суті проблеми, оскільки на них регулярно чинять тиск, щоб вони підписували контракти. Ці контракти фактично стають безстроковими через указ про мобілізацію 2022 року, який досі чинний і робить для них практично неможливим звільнення зі служби.

Іншими словами, підписання контракту під примусом усуває ту відмінність, на якій ґрунтується обіцянка Путіна молодим строковикам та їхнім родинам. У серпні «Идите Лесом» зафіксувала десятки звернень від строковиків та їхніх родичів, які стикалися з умовляннями, погрозами або ще гіршим поводженням.

РФ мобілізує жителів бідних та віддалених регіонів

Люди, які сьогодні стають основною ціллю мобілізаційних заходів у Росії, значною мірою належать до тих самих груп населення, що й 2022 року. Під час попередньої мобілізації непропорційно багато чоловіків призвали з республік, де етнічні росіяни не становлять більшості. Серед них були Бурятія, Дагестан, Тува та Якутія.

Економічні умови в цих регіонах — бідність, високий рівень безробіття, низькі доходи та обмежена кількість альтернатив працевлаштуванню — у поєднанні з великими одноразовими виплатами за контракт робили військову службу для місцевих жителів порівняно привабливою. Водночас саме там після оголошення мобілізації відбувалися масштабні протести жінок проти війни, на які російська влада відповідала особливо жорсткими репресіями.

Схожу географію має і нинішня кампанія з примусового набору. Рейди передусім охоплюють бідні, віддалені та адміністративно маргіналізовані території, зокрема Пензу та Іжевськ. Водночас практика вже поширилася й на великі міста: чоловіків призовного віку почали зупиняти просто на вулицях Москви.

Путін може формально оголосити мобілізацію — якими будуть наслідки

Водночас нинішня ситуація не означає, що формального оголошення нової мобілізації точно не буде. Якщо становище російських військ на фронті суттєво погіршиться або кількість охочих укладати контракти різко скоротиться, Путін може ухвалити відповідний указ.

Однак такий крок фактично означатиме публічне визнання провалу нинішньої системи прихованого набору. Крім того, загальнонаціональне оголошення мобілізації в РФ знову може викликати шок серед населення та спровокувати масовий виїзд росіян за кордон, як це сталося у вересні 2022 року.

Поки ж Росія продовжуватиме поповнювати свою армію за нинішньою схемою: вербувальник, зацікавлений у виконанні встановленої квоти та отриманні винагороди, затримує чоловіків і силоміць саджає їх до непомітного фургона із тонованими вікнами десь у занепалому постіндустріальному місті за тисячі кілометрів від Москви.