The Economist зафіксував рекордні втрати Росії у війні проти України

За час повномасштабної війни проти України Росія могла втратити від 374 тис. до 770 тис. військових убитими. Загальна кількість загиблих і поранених російських військовослужбовців, за підрахунками британського видання The Economist, становить від 1,4 млн до 2,1 млн осіб. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на дослідження The Economist.

Як змінилися втрати російської армії

Нові підрахунки оприлюднені 30 жовтня в дослідженні про зміну характеру війни. Порівняно з травневою оцінкою 2026 року нижня межа кількості загиблих зросла на 94 тис., а верхня – на 252 тис. Тоді The Economist повідомляв, що станом на 12 травня в Україні загинули від 280 тис. до 518 тис. російських військовослужбовців.

Сукупні втрати армії РФ, включно з пораненими, тепер оцінюють у 1,4–2,1 млн осіб. У травні цей показник становив 1,1–1,5 млн.

Для порівняння, у липні 2025 року британське видання оцінювало кількість загиблих російських військових у 190–350 тис. осіб. Загальні втрати вбитими та пораненими на той час становили 900 тис. – 1,3 млн.

За 15 місяців нижня межа оцінки загиблих майже подвоїлася, а верхня збільшилася у 2,2 раза. Нижня межа сукупних втрат зросла на 56%, верхня – на 62%.

Для розрахунків The Economist використовує статистичну модель, яка поєднує відомості західних розвідувальних служб, оборонних відомств та незалежних дослідників. Їх зіставляють із даними власного трекера бойових дій, що враховує інтенсивність зіткнень та зміни на лінії фронту. Модель дає змогу оцінювати динаміку загиблих і поранених навіть за відсутності повних офіційних даних.

Україна повернула частину територій

У новому дослідженні The Economist також проаналізував ситуацію на фронті. За останні три місяці Україна досягла чистого територіального приросту на 73 кв. км. Це нівелювало половину територіальних здобутків Росії від початку 2026 року. Водночас інтенсивність бойових дій досягла найвищого рівня за весь час повномасштабної війни.

На тлі уповільнення просування російських військ Москва суттєво збільшила кількість далекобійних атак по Україні. За даними ACLED, які проаналізувало британське видання, кількість російських ударів на відстані понад 100 км від лінії фронту зросла зі 130 у червні до 453 у вересні. Це майже у 3,5 раза більше.

Тиждень, який завершився 18 жовтня, став рекордним за сукупною кількістю далекобійних атак Росії та України від початку повномасштабного вторгнення. Рекордним може стати й жовтень загалом. Така інтенсивність зберігається попри оголошене президентом США Дональдом Трампом 11 жовтня «енергетичне перемир'я».

Росія посилила атаки на цивільну інфраструктуру

За місяць до 23 жовтня російські війська атакували 290 об'єктів цивільної інфраструктури України. Унаслідок цих ударів загинули щонайменше 62 людини. Лише в жовтні зафіксували не менше ніж 46 атак на енергетичну інфраструктуру.

Окремим напрямком російських ударів стала залізниця. За даними української влади, від початку повномасштабного вторгнення Росія атакувала понад 500 поїздів. Із них 300 – упродовж 2026 року.

Зростає й інтенсивність застосування російських засобів повітряного нападу. За даними Повітряних сил України, від початку 2026 року Росія запустила по Україні понад 56 тис. безпілотників. Це на 35% більше, ніж за аналогічний період торік. Кількість випущених ракет збільшилася на 22% – до 1766.

Змінилася й ситуація з повітряними тривогами у столиці. За підрахунками The Economist, у проміжку з 08:00 до 20:00 Київ тепер перебуває під загрозою повітряних атак у середньому 110 хвилин щодня. Улітку цей показник становив 19 хвилин.

Україна збільшила кількість далекобійних атак

Україна також наростила інтенсивність ударів на великій відстані, хоча їхня кількість залишається значно меншою, ніж у Росії. Із червня до вересня показник був відносно стабільним – близько 140 атак щомісяця.

За місяць до 23 жовтня The Economist зафіксував понад 100 українських атак на російській території. Унаслідок них загинули 11 цивільних жителів Росії.

Основними цілями українських ударів були військові об'єкти. Водночас під атаки потрапляли нафтопереробні заводи, паливні сховища, порти, підприємства та центри обробки даних.

У загальному висновку The Economist зазначає, що попри відсутність значних територіальних успіхів і великі втрати, Володимир Путін зберігає ініціативу у війні. Росія продовжує завдавати Україні значної шкоди та має ресурси для продовження бойових дій, попри високу ціну наступальних операцій.

До слова, 14 жовтня російська армія здійснила одну з наймасованіших атак на об'єкти «Укренерго» від початку повномасштабного вторгнення. Основною ціллю стали електропідстанції.