Туристы, солдаты и дипломаты: как ЕС хочет ограничить визы для россиян и почему решения до сих пор нет

Євросоюз обговорює можливість жорсткого обмеження в'їзду громадян Росії на свою територію ще з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Але зміни просуваються не так швидко, як нам хотілося б: провідні держави ЄС не хочуть втрачати сотні тисяч туристів, готових витрачати гроші, а інші ініціативи стикаються з бюрократичними перешкодами. 

Нового імпульсу процесу надають вже регулярні атаки росіян на території ЄС, включаючи спробу підірвати українські літаки в аеропорту "Лейпцига", здійснену у тому числі громадянином Білорусі та РФ з чинною туристичною візою, виданою консульством Італії у Мінську. Не виключено, що обмеження, описані у цій статті, запровадять також для білорусів, однак ЄП не має даних щодо цього. 

Саме після Лейпцига Німеччина почала виступати з дієвими пропозиціями. 

Але поки що лише країни Балтії, Польща та Фінляндія – наполягають на максимально жорстких обмеженнях. В той самий час Франція, Італія й Іспанія продовжують видавати росіянам сотні тисяч шенгенських віз.

У цій статті ми пояснимо, які варіанти ЄС зважує саме зараз. 

Обмеження для росіян розглядаються за трьома основними напрямками. 

Це скорочення видачі туристичних віз аж до повної заборони необов'язкових поїздок росіян у держави Євросоюзу; повне недопущення до ЄС російських учасників війни проти України; а також – посилення контролю за пересуванням між державами-членами ЄС російських дипломатів, велика кількість яких є співробітниками спецслужб, та ймовірно координаторами терактів. 

Паралельно мляво обговорюється можливість визнання ГРУ (військової розвідки Росії) терористичною організацією.

Нещодавній саміт ЄС дав обережну надію щодо просування вперед за всіма згаданими вище темами. Щоправда, за кожною – зі своєю швидкістю.

Далі про те, що саме планує змінити Євросоюз, які держави підтримують нові обмеження, хто ставиться до них стриманіше і що чому обмеження запускають, навіть знаючи, що не всі ідеї ефективно працюватимуть на практиці.

Туристичні візи: від скорочення кількості до повної заборони

Ще 4 роки тому, у вересні 2022-го ЄС призупинив дію угоди з Росією про спрощення оформлення віз. Це означало підвищення вартості оформлення, суворіші вимоги до документів, триваліші перевірки та скасування практики майже автоматичної видачі довгих (тривалістю 3-5 років) багаторазових віз, що давно діяла для росіян.

А у листопаді 2025 року Єврокомісія додатково обмежила видачу багаторазових шенгенських віз громадянам Росії, які проживають у РФ та звертаються по візу на її території. 

Однак громадяни Росії і досі можуть отримувати шенгенські візи, зокрема для туристичних поїздок в ЄС (звісно, ті, хто не перебуває під санкціями). 

За даними ЄС, у 2019 році громадяни РФ отримали понад 4 млн шенгенських віз. У 2025 році – вже приблизно 619 тисяч, але все одно це дуже велика цифра. Майже 80% віз росіянам минулоріч видали чотири країни: Франція – 180 тисяч, Італія – близько 160 тисяч, Іспанія – майже 100 тисяч, Греція – біля 50 тисяч.

Така нерівномірність візової практики держав-членів стала одним із головних аргументів тих, хто просуває загальноєвропейські обмеження.

Хто ж виступає за заборону туристичних поїздок з Росії? 

Список лобістів цього рішення відомий: у червні 2026 року дев'ять держав ЄС та дві держави Шенгену з-поза меж ЄС – Швеція, Данія, Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехія та Нідерланди, до яких доєдналися Норвегія та Ісландія – звернулися до Єврокомісії зі спільною вимогою посилити та уніфікувати візову політику стосовно російських громадян. 

Міністри цих країн спільно закликали Єврокомісію посилити контроль за видачею багаторазових віз росіянам, збирати докладнішу статистику та розробити додаткові обмежувальні заходи для російських туристів.

12 жовтня Фінляндія виступила ще з більш жорсткою позицією. Міністерка закордонних справ Еліна Валтонен у листі закликала держави ЄС повністю припинити видачу туристичних віз російським громадянам до завершення російської агресії проти України.

"Поки Росія продовжує свою загарбницьку війну, громадянам Росії не слід видавати туристичні візи", – написала Валтонен. Фінська міністерка запропонувала Єврокомісії підготувати відповідні законодавчі зміни та закликала інші держави приєднатися до її ініціативи.

Крім туристичних віз, Фінляндія пропонує запровадити додаткові обмеження для найближчого оточення російського президента Володимира Путіна, російських спортсменів та учасників бойових дій проти України.

Як Німеччина доєдналася до "антиросійської" групи

Варто звернути увагу: до червневого листа найбільші європейські держави не доєдналися. Утім, згодом у таборі прибічників "закручування гайок" для росіян відбулося важливе поповнення – Німеччина змінила свою позицію на більш жорстку.

Мотивом для цього став напад на летовище у Лейпцигу. 

За даними співрозмовника "Європейської правди" у міністерстві закордонних справ Німеччини, тепер федеральний уряд наразі серйозно вимагає запровадити "єдину обмежувальну візову політику щодо Росії серед держав – членів Шенгенської зони".

"Дипломатичні представництва Німеччини вже зараз видають шенгенські візи російським заявникам лише за суворих умов і, як правило, лише для одноразового в'їзду з коротким строком дії. Це необхідно, оскільки агресивна війна Росії та російська гібридна діяльність становлять загрозу безпеці й громадському порядку ЄС та його держав-членів", – розповів співрозмовник "ЄвроПравди".

А ще у Німеччині звертають увагу на те, що кількість виданих росіянам дуже суттєво відрізняється між країнами ЄС. "Федеральний уряд наполягає на суттєвій зміні цієї ситуації та веде інтенсивний обмін думками з іншими державами – членами ЄС і Європейською комісією з цього питання", – пояснило джерело в уряді Німеччини.

Кого треба переконувати? Звісно, найбільших надавачів туристичних віз росіянам – Францію, Італію, Іспанію, Грецію. 

Очікувано, що такі держави є також найбільшими опонентами обмежень. За даними ЄП, саме Франція та Італія наполягли на тому, щоб у останньому 21-му пакеті санкцій ЄС проти РФ заборона вʼїзду учасникам війни проти України не стала нормою прямої дії – щоб не зіпсувати туристичний сезон.

Однак те, що один з виконавців атаки на аеропорт Лейпцига, заїхав до Євросоюзу за італійською туристичною візою, дало Берліну додаткові аргументи.

Щоправда, останнім часом Париж та Рим демонструють готовність обговорювати додаткові обмеження. Також вони не виступають проти повної заборони в'їзду для учасників війни РФ проти України (але про це пізніше).

Що ж стосується туристичних віз, то один із можливих компромісів – видача росіянам не шенгенських віз, а національних, з обмеженою територіальною дією. Така віза дозволяє перебувати лише на території держави, яка її видала. За цей підхід виступає Німеччина. Її логіка полягає в тому, щоб держави, які продовжують видавати росіянам туристичні візи, самостійно несли відповідальність за перевірку цих громадян. 

Теоретично це означає, що турист, який отримав французьку візу, не матиме автоматичного права поїхати з нею, наприклад, до Німеччини чи Італії.

Але на практиці це не дуже працюватиме: всередині Шенгенської зони немає постійного прикордонного контролю, лише вибірковий і час від часу. Для російських диверсантів це обмеження навряд чи буде дієвим.

Більш надійним у цьому плані варіантом є внесення змін до Візового кодексу ЄС, які дозволили б запроваджувати однакові для всіх держав обмеження щодо громадян конкретної третьої країни. Тож саме на цьому напрямі може ґрунтуватися загальноєвропейська заборона туристичних віз для візитерів з РФ.

До речі, для змін до Візового кодексу не потрібна одностайність усіх 27 держав: позиція Ради може ухвалюватися кваліфікованою більшістю. При цьому співзаконодавцем є також Європейський парламент.

Речник Єврокомісії Маркус Ламмерт повідомив "Європейській правді", що масштабнішу реформу візових правил Комісія планує представити на початку наступного року. За даними джерел у Єврокомісії – можливо, вже у січні 2027. Тож саме тоді є надія на якусь ясність щодо заборони – чи кількісного обмеження – віз для російських туристів. 

Заборона за війну проти України: гарна ідея із проблемами

Другий напрям, за яким ЄС уже досяг політичної та правової домовленості – заборона вʼїзду чинних та колишніх учасників бойових дій проти України.

Ще 23 липня 2026 року Рада ЄС у межах 21-го пакета санкцій погодила правову основу для комплексної візової заборони для чинних і колишніх російських комбатантів: тобто осіб, які беруть або брали участь у російській війні проти України, як у складі збройних сил РФ, так і у інших пов’язаних з РФ воєнізованих формуваннях.

Рішення в рамках санкційного пакета передбачало, що дату початку застосування заборони Рада ЄС визначить окремо. Тобто, вже після завершення курортного сезону, важливого для ряду щедрих на візи для росіян держав-членів.

Станом на зараз цього досі не зроблено.

Примітно, що під час обговорення формулювань у санкційному пакеті, зауваження лунали насамперед з боку Франції та Італії. Дві держави не виступали проти заборони у принципі, але порушили юридичні та практичні питання про те, як вона має працювати. І ці питання мають ґрунт.

По-перше, як напевне визначити, чи служив заявник у російській армії чи інших формуваннях під час війни проти України?

По-друге, постає питання, як відрізняти військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, від інших осіб, які проходили службу в російській армії. Оскільки в Росії існує обов'язкова строкова військова служба, сам факт того, що молодий росіянин був у війську – не обов'язково означає участь у війні проти України, аргументували французькі та італійські дипломати. Це – лише частина зауважень, що лунали.

Доволі швидко країни погодилися звузити сфери майбутньої заборони.

По-перше, вона має стосуватися лише безпосередніх учасників бойових дій проти України після 24 лютого 2022 року (це серйозно скорочувало обсяг перевірок у порівнянні з тим, якби треба було перевіряти період з 2014 року). По-друге, було розширено можливості для винятків із гуманітарних причин (тобто щоби дисиденти, пацифісти тощо все ж могли отримати візу, довівши, що виступали проти війни). По-третє, стали можливими винятки з мотивів національних інтересів або міжнародних зобов'язань кожної конкретної держави.

За даними джерел "Європейської правди", наразі всі держави ЄС підтримують пропозицію, французькі та італійські заперечення зняті.

Але лишається головна практична проблема – як встановити факт участі конкретного заявника на візу у бойових діях. 

Очікується, що консульства держав-членів під час прийняття рішення щодо надання візи будуть зобовʼязані перевіряти документи про військову службу. Однак очевидно, що цей шлях не є надійним: документи, видані російськими посадовцями, можуть бути неправдивими та приховувати факт участі у війні проти України.

А якщо йдеться про диверсанта ГУР – то йому дадуть будь-яку довідку. 

Утім, шляху, який дасть повну гарантію – немає, тому європейські держави готуються запустити механізм у нинішньому вигляді. 

За неофіційними даними, новин варто чекати вже скоро. З високою ймовірністю, рішення схвалять 16 листопада, під час засідання Ради ЄС у закордонних справах у Брюсселі. 

Також планується забезпечити обмін інформацією, щоб росіянин, якому одна з країн ЄС відмовила у візі через участь у війні, не міг обійти обмеження через менш уважне консульство іншої держави.

Російські дипломати: без руху між державами

Третій напрям обмежень стосується російських дипломатів і співробітників дипломатичних та консульських установ, які зараз мають можливість відносно вільно пересуватися між країнами Євросоюзу.

У цій сфері ЄС уже запровадив конкретні обов'язкові правила. Ще у межах 19-го пакета санкцій Рада ЄС посилила контроль за переміщенням російського дипломатичного персоналу. 

Нові правила почали застосовуватися 25 січня 2026 року. Вони передбачають, що російські дипломати та визначені категорії працівників дипломатичних і консульських установ, а також членів їхніх сімей, повинні повідомляти інші держави ЄС, до яких планують поїздку або через які здійснюватимуть транзит. У повідомленні необхідно зазначати детальну інформацію про поїздку (транспортний засіб, маршрут, дату та місце в'їзду і виїзду тощо). Це повідомлення треба надсилати щонайменше за 24 години до перетину внутрішнього кордону ЄС.

Крім того, держави-члени мають право запроваджувати вимогу попереднього дозволу на в'їзд російських дипломатів, які користуються документами, виданими іншою державою.

Нині обговорюється ідея зробити режим для російських дипломатів ще суворішим. 

Замість простого інформування про заплановану поїздку дипломат мав би обов’язково отримати згоду відповідних держав – на вʼїзд і на виїзд.

Ще одна пропозиція, яку обговорюють – обмеження терміну перебування російських дипломатів і посадовців. Підґрунтям цієї ідеї є занепокоєння щодо діяльності розвідувальних мереж РФ на території ЄС. Тривале перебування в одній державі дає можливість створювати та підтримувати розгалужені мережі контактів, необхідні у розвідувальної діяльності.

Але знову постає питання: як саме забезпечити дієвий контроль над пересуванням дипломатів усередині Шенгенської зони, де прикордонний контроль здебільшого відсутній. Крім того, Росія у відповідь може запровадити обмеження щодо європейських дипломатів у РФ.

Утім, за даними "Європейської правди", дискусії тривають і певні обмеження можуть зʼявитися, у новому, 22-му пакеті санкцій ЄС проти РФ (його проєкт, за інформацією наших джерел, презентують не раніше грудня).

Підсумуємо усі процеси. 

Найближче до результату просунулася заборона для комбатантів: уже погоджено правову основу і готується фінальне рішення. Нові обмеження для дипломатів теж готуються, але повільно і з засторогами. 

А повна заборона чи навіть обмеження туристичних віз досі залишається більше предметом політичних дискусій, ніж реальним планом. Хоча є сподівання, що і цей процес зрушить з місця на початку 2027 року, коли Єврокомісія запропонує зміни до Візового кодексу ЄС.

Це покаже, чи готовий Євросоюз від слів та закликів перейти до реалізації справжньої заборони масового вʼїзду до ЄС російських "туристів", кожен з яких є потенційним диверсантом, терористом чи, як мінімум, вчорашнім вбивцею мирних українців.

Авторка: Тетяна Висоцька, 

кореспондентка "Європейської правди" у Брюсселі