Від мобілізації в Севастополі до водної кризи на Донеччині: як українські медіа висвітлюють різні окуповані регіони

Мобілізація та український спротив у Севастополі, водна криза на Донеччині, мілітаризація освіти на Луганщині, репресії на Запоріжжі та депортація дітей із Херсонщини. Дослідження «Детектора медіа» показало, що українські медіа висвітлюють тимчасово окуповані території через різні теми залежно від регіону. 

Про це свідчать результатианалітичного звіту «Ключові фрейми оповіді про життя в окупації в інтернет-медіа України (2022–2025)», підготовленого Центром досліджень ГО «Детектор медіа». 

Аналітики з'ясували, що на тематику публікацій впливають тривалість окупації, зміни на фронті та доступ журналістів до місцевих джерел інформації. 

Севастополь: мобілізація, військові об'єкти та український спротив 

У 2022 році мобілізація була головною темою 20,4% проаналізованих матеріалів про Севастополь. Це найвищий показник для цієї теми серед усіх досліджених територій і років. 

У 2023 році увага медіа змістилася до атак на військові об'єкти, які становили 15,9% матеріалів про місто. Водночас 11,4% публікацій стосувалися українського спротиву та партизанської діяльності. 

Таке поєднання двох воєнно-безпекових тем виявилося характерною особливістю висвітлення Севастополя. 

Для Криму загалом окреме місце посідають питання реінтеграції, прав людини та переслідування громадянських активістів. Зокрема, медіа висвітлювали судові справи проти кримських журналістів, політичні переслідування та підготовку до майбутньої деокупації. 

Донеччина: водна криза та зміни в освіті 

На окупованій частині Донецької області у 2022 році серед провідних тем були заяви окупаційної адміністрації та примусова мобілізація. У наступні роки дедалі помітнішою ставала тема погіршення умов життя. 

У 2023-2025 роках частка матеріалів про умови життя на Донеччині становила відповідно 6,4%, 6,4% та 4,9%. 

Одним із центральних сюжетів стала водна криза. У липні 2024 року медіа повідомляли про припинення подачі води в окупованому Донецьку навіть за встановленим графіком. А влітку 2025-го «Суспільне Донбас» публікувало свідчення місцевих жителів, яким воду подавали лише раз на три дні. 

У 2025 році до переліку провідних тем також увійшла освіта – 4,3% матеріалів. Зокрема, журналісти повідомляли про повний перехід шкіл окупованого Маріуполя на російські навчальні програми. 

Луганщина: русифікація та мілітаризація дітей 

Для окупованої Луганщини однією з найхарактерніших тем стала освіта. У 2024 та 2025 роках їй було присвячено по 6,1% проаналізованих матеріалів про регіон. 

Журналісти писали про створення кадетських класів, навчання дітей саперної справи, запровадження російських освітніх програм та предметів військово-патріотичного спрямування.

Водночас медіа висвітлювали занепад інфраструктури й закриття шкіл через нестачу учнів та вчителів. Окремою проблемою залишався стан комунальних мереж. Зокрема, релокована «Реальна газета» повідомляла, що зношеність водопровідних мереж у регіоні перевищувала 80%. 

Запорізька область: репресії та позбавлення майна 

На окупованій частині Запорізької області протягом усіх чотирьох років серед провідних тем залишалися порушення прав людини та репресії. 

У 2025 році медіа повідомляли про тривалі терміни ув'язнення для працівників Запорізької атомної електростанції та жителів Енергодара, які зазнали переслідувань з боку окупаційної влади. 

Іншою помітною темою стало позбавлення людей майна. Журналісти писали про оголошення нерухомості тих, хто виїхав, «безхазяйною», а також про обмеження доступу до соціальних виплат і медичної допомоги для жителів без російських паспортів. 

Водночас український спротив не став однією з провідних тем регіонального висвітлення, хоча медіа повідомляли про діяльність рухів «Жовта стрічка» та «Зла Мавка», зокрема поширення проукраїнських листівок у Мелітополі. 

Херсонщина: від заяв окупаційної влади до депортації дітей 

У 2022 році 29,5% проаналізованих матеріалів про окуповану Херсонщину стосувалися заяв представників окупаційної адміністрації. 

У наступні роки тематика змінилася. Медіа більше писали про депортацію українських дітей, обмеження для місцевих жителів, атаки дронів та умови життя на окупованому лівобережжі. 

Особливо помітною стала тема депортації дітей. У 2023 році вона становила 9,7% матеріалів про регіон, а у 2024 – 10,1%. 

На відміну від інших окупованих територій, де після 2023 року увага до цієї теми переважно зменшувалася, на Херсонщині її частка зросла. 

Харківщина: зміна інформаційної картини після деокупації 

Після звільнення частини Харківської області восени 2022 року змінилася й тематика повідомлень про території, які залишилися під окупацією. 

Починаючи з 2023 року жодна з досліджених тематичних категорій у матеріалах про окуповану частину Харківщини не перевищувала 5%. 

Це свідчить про фрагментацію висвітлення: замість кількох провідних сюжетів інформація розподілялася між різними подіями та проблемами. 

Чому регіональні відмінності важливі? 

Під час панельної дискусії «Життя в окупації поза заголовками: як українські медіа говорять про ТОТ» директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко звернула увагу на відсутність єдиної тематичної картини висвітлення окупованих територій: 

«Насправді зараз кожна тимчасово окупована територія має якийсь свій набір тем, які застосовуються для того, щоб про неї говорити, немає спільної картини. І є тільки одна тимчасово окупована територія, стосовно якої дуже впевнено, послідовно використовується тема реінтеграції. Одна – це Крим. По інших ми не можемо, на жаль, таке сказати». 

Дослідження також показало, що український спротив, повсякденне життя та досвід мешканців ТОТ не завжди потрапляють до провідних тем регіонального висвітлення.

Однією з причин є складність отримання та перевірки інформації з окупованих територій, а також ризики для місцевих джерел. 

Водночас регіональні та релоковані редакції, які зберігають контакти зі своїми громадами, можуть допомагати національним медіа висвітлювати не лише військові події чи рішення окупаційної влади, а й повсякденні проблеми, досвід спротиву та життя людей в окупації. 

ї

Дослідження підготовлене за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну» (PFRU), яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Його зміст, висновки та рекомендації є відповідальністю ГО «Детектор медіа» і не обов'язково відображають позицію Програми та/або її фінансових партнерів.