/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F432%2Fadcee7cb228987e528b0f10189f60b73.png)
Фінал місії: чотири літаки доставили евакуйованих з Олешок до Білорусі
Історія цієї евакуації почалася 27 жовтня, коли в районі Олешок було погоджено режим припинення вогню, щоб дозволити розпочати гуманітарну місію. Через кілька днів, 30 жовтня, українська делегація прибула до окупованого міста, де стартувала евакуація цивільних та роздача гуманітарної допомоги. Цьому передувала доставка 600 кг допомоги дронами 25 жовтня, що стало променем надії для заблокованих мешканців.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини розповів, що під час евакуації колону кілька разів зупиняли для надання медичної допомоги, адже багато людей потребували підтримки. Особлива увага була приділена особам з інвалідністю, яких перевозили окремо автомобілями швидкої допомоги безпосередньо до аеропорту, забезпечуючи максимальний комфорт та безпеку.
Початковий маршрут евакуйованих пролягав через російську Анапу, куди українська делегація разом з жителями Олешок вирушила автобусами. Звідти людей мали доправити літаками до Білорусі. Вже 31 жовтня вранці, до аеропорту Гомеля прибули перші два літаки, що стало знаковою подією для всіх, хто стежив за цією місією. Білоруські медіа повідомили про підготовку наметового містечка, де чергували медики, рятувальники та волонтери Червоного Хреста, готові надати всю необхідну допомогу.
Напружений день 31 жовтня тривав, і білоруське державне агентство БЕЛТА повідомило про приземлення третього літака, підтверджуючи, що гуманітарна місія продовжується. Ці польоти символізували не лише фізичне переміщення, а й надію на новий початок для тисяч українців.
Фінальним етапом цієї повітряної подорожі стало приземлення четвертого та останнього літака в Гомелі. Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія повідомив у своєму Телеграм-каналі про завершення цього етапу. Далі евакуйованих українців мали доставити до пункту пропуску «Нова Гута», через який вони зможуть потрапити на підконтрольну Україні територію.
Після прибуття до Гомеля, евакуйовані жителі Олешок, разом з українською делегацією, вирушили до пункту пропуску «Нова Гута», щоб нарешті ступити на рідну землю. Цей шлях, що пролягав через Анапу та Гомель, був складним, але приніс їм довгоочікуване повернення до України.
Ця місія відбувалася на тлі спроб Росії використати евакуацію цивільного населення для власної пропаганди, представляючи себе рятівником, хоча саме російська окупація призвела до руйнувань та гуманітарної кризи в місті. Водночас, кількість жителів Олешок, які захотіли виїхати на підконтрольну Україні територію, вчетверо перевищила кількість охочих вирушити до РФ, що підкреслює їхнє прагнення до свободи та повернення додому.
Агентство Associated Press оприлюднило перші фотографії з тимчасово окупованих Олешок на Херсонщині, зроблені відомим українським фотографом Євгеном Малолєткою. На знімках можна побачити наслідки бойових дій, пошкоджені будівлі та повсякденне життя людей в умовах російської окупації. Також Дмитро Лубінець та російська омбудсменка Яна Лантратова посиланням ініціювали пропозицію до Меланії Трамп щодо поширення досвіду цієї гуманітарної місії на інші окуповані населені пункти, обговорюючи також обміни військовополоненими, повернення цивільних і возз'єднання сімей. Наразі очікують на відповідь американської сторони.
«Останній, четвертий літак приземлився у Гомелі (Білорусь). Вже за кілька годин усі громадяни України, евакуйовані з Олешок, разом із українською делегацією будуть на території України», – написав Давид Арахамія у своєму канал «Главкома» у соцмережі Х.
«Евакуйовані з Олешок українці прибули до Білорусі, звідки зможуть повернутися до України. Людей автобусами вивезли до Анапи, а звідти літаками доправили до Гомеля. Там їх зустріли медики, рятувальники та волонтери Червоного Хреста. Далі евакуйованих доставлять до пункту пропуску «Нова Гута», через який вони зможуть потрапити в Україну», — зазначено на October 31, 2026.
Ця історія евакуації з Олешок є свідченням незламності духу українців та важливості міжнародної співпраці у найскладніші часи. Вона підкреслює надію на те, що подібні гуманітарні місії стануть можливими і для інших окупованих територій, дозволяючи всім бажаючим повернутися додому.