Лише три години зі світлом. Чи допоможе Україні взимку імпорт електроенергії з Євросоюзу?

Цей матеріал створений у межах проєкту "EU Reporting Beyond Slogans" за підтримки German Federal Foreign Office. 

НАСЛІДКИ РОСІЙСЬКИХ УДАРІВ: У КИЄВІ СУВОРІ ГРАФІКИ 

Через російські обстріли ситуація зі світлом у Києві суттєво погіршилася. Графіки в суботу в столиці були надзвичайно суворими. Знеструмлення тривали фактично весь день. Світло подавали по кілька годин. Росіяни знову атакували дронами київські теплоцентралі. Тобто Кремль намагається залишити столицю не лише без світла, а й зірвати початок опалювального сезону в багатоповерхівках. 

"На час ремонтних робіт енергетики змушені запроваджувати тимчасові аварійні відключення, адже ремонти не можуть відбуватися під напругою", – повідомили в Міністерстві енергетики України. 

Суворі графіки також спіткали Київщину. Знеструмлення були  на Дніпровщині. Загалом через російські атаки в суботу 300 тисяч українських родин залишалися без електропостачання. В "Укренерго"повідомили, що ще не встигли полагодити пошкодження від попередніх атак. А вже додаються і нові, не менш серйозні. 

"Зараз ми стикаємося з новими викликами. Наприклад, ця нова бойова частина, яка спрямована на руйнування ліній електроопор. Ми бачили у Києві такі спроби. Такі спроби з іншою бойовою частиною є щодо мостів через Дніпро", – співзасновник і директор з досліджень Аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович. 

Тобто цього опалювального сезону Росія намагається не лише розбити об'єкти, що генерують електроенергію. А й понищити систему передавання. 

"Ми проходитимемо зиму як ми вже напрацювали до цього. Змінити це доробок радикально вже неможливо. Я б говорив про кілька компонентів підготовки і тільки по одному можна відзначити суттєвий прогрес у порівнянні з минулими роками. Це – захист енергетичних об'єктів", – каже голова правління Укренерго (2020-2024) Володимир Кудрицький. 

Цей опалювальний сезон для України мине зі знеструмленнями. Аналітики Центру Разумкова погіршили прогноз на зиму. Там пояснили: після жовтневих масованих атак вже зрозуміло, що доступної потужності генерації буде замало, щоб покрити пікові споживання. Тривалість знеструмлень залежатиме від ефективності відбивання російських ударів. 

"Ситуація стає ще більш ризиковою напередодні старту опалювального сезону та поступового зростання сезонного попиту на електроенергію. Вищі навантаження на генерацію та мережі скорочуватимуть запас міцності системи, тому нові атаки можуть мати значно сильніший ефект на баланс електроенергії", – розповідає міністерка енергетики України (2020) Ольга Буславець. 

УКРАЇНА МОЖЕ РОЗРАХОВУВАТИ НА ІМПОРТ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ З ЄС 

З 2022 року Україна стала частиною об'єднаної енергетичної мережі Європи. І попередніми воєнними зимами це значно допомагало державі. Річ у тім, що Україна може імпортувати електроенергію з ЄС, загалом йдеться про ліміт у понад 2 ГВт. Що дорівнює потужності такої ж кількості великих атомних блоків. Або ж повністю покриває споживання усього Києва. Ліміт імпорту Україна ділить з Молдовою. 

"Ми з Молдовою працюємо у єдиній енергетичній системі. Коли у нас аварії та перебої, то у них теж були відключення. По імпорту: наразі він у нас він зростає потихеньку. Не такий як 2 ГВт, про що розповідали", – каже аналітикиня ринку електроенергії в консалтинговій компанії ExPro Дар'я Орлова. 

Окрім звичайного імпорту Україна також може користуватися аварійною допомогою з енергосистеми континенту. Її залучають в екстрених ситуаціях. Обсяг такої закупівлі обмежений і складає 250 МВт. Співпраця з країнами ЄС минулими воєнними зимами була суттєвою допомогою для енергосистеми України. Повністю уникнути знеструмлень не вдалося, однак імпорт допомагав скоротити тривалість відключень. Крім того, такі закупівлі дозволяли не лише частково покрити дефіцит, що виник через російські удари. А також імпорт ставав елементом балансування системи. Головними продавцями електроенергії до України залишаються Угорщина, Словаччина, Польща та Румунія. 

"Якщо є заблокована лінія електропередач через ураження підстанцій, то можна скільки завгодно закуповувати імпортну електроенергію, але ви її просто не передасте", – додає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. 

Росія розуміє всю важливість імпорту для української енергетики. Зокрема, й через це Кремль намагається зруйнували систему передавання електроенергії. Крім того, Москва дала команду атакувати інтерконектори на кордоні, тобто міждержавні з'єднання. Про це йшлося у таємному плані Росії, який перехопила українська розвідка. Але діяти росіяни намагаються не лише в Україні. У державах ЄС зростає кількість спроб диверсій не енергетичній інфраструктурі. Скажімо, лише у Німеччині з початку осені зафіксували вже до десятка серйозних інцидентів. 

"Вдаватися до таких дій може той, хто офіційно проголосив, що НАТО є ворогом. Що ЄС — це недружній альянс країн для Росії", – розповідає президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар. 

Україна намагається домовитися про потужніший імпорт з Євросоюзу. Однак збільшення лімітів – це серйозний технічний процес, який потребує грошей та часу. Однак успіхи навіть перед цією зимою також є. Вже незабаром має запрацювати нова високовольтна ЛЕП між Україною та Румунією, що має посилити енергопостачання південної частини Одещини. 

Про важливість імпорту для України говорить і суха статистика. За даними консалтингової компанії ExPro торік наша країна купила з-за кордону загалом 3,3 млн МВт·год. (До речі, у 2024 році було на чверть більше). 

Структура торішнього імпорту мала такий вигляд: 

• Угорщина 42%
• Словаччина 19%
• Польща 18%
• Румунія 17%
• решта припадає на Молдову 

ENTSO-E: як Україна стала частиною європейської енергетичної системи та яку роль у ній відіграє «Укренерго»

ENTSO-E – це Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії, яка об’єднує операторів електромереж із різних країн Європи. Натепер йдеться про компанії із 36 держав. З українського боку це "Укренерго". 

NTSO-E забезпечує надійну та узгоджену роботу енергомережі континенту. Йдеться про кооперацію між країнами, коли їхні системи можуть працювати синхронно, обмінюватися електроенергією та підтримувати одна одну в разі дефіциту потужності або аварійних ситуацій.

Крім того, організація координує планування розвитку міждержавних електромереж, розробляє технічні правила та сприяє інтеграції відновлюваних джерел енергії. ENTSO-E не генерує і не продає електроенергію, а об’єднує операторів, які відповідають за її передавання та стабільність роботи.

Ще до повномасштабного вторгнення Україна прагнула приєнатися до мережі Європи (раніше ми були частиною енергосистеми Росії та Білорусі). Але спочатку українську систему мали протестувати, вона повинна була попрацювати в ізольованому режимі. Тобто без приєдання до будь-якої сусідньої країни.

Таке тестування розпочалося опівночі 24 лютого 2022 року. Саме тоді Україна від'єдналася від РФ та Білорусі. Це сталося у той час, коли російські війська вже рухалися до українського кордону. 

"Україна звернулася до ЄС у лютому 2022 року, щоб просто приєднали в прискореному режимі й ми синхронізувалися. Нам почали потрошки-потрошки збільшувати дозволені обсяги імпорту й експорту електроенергії. Тобто синхронізація – достатньо довга історія. Загалом, напевно, років двадцять увесь процес зайняв", – зауважив фахівець галузі енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп. 

Зрештою 16 березня 2022 року українська та молдовська енергосистеми синхронізувалися з континентальною європейською мережею. Попри надзвичайно складні умови, українська енергосистема продемонструвала стійкість, що дозволило прискорити процес синхронізації з європейською.

Завдяки цьому Україна отримала можливість імпортувати електроенергію з країн ЄС, а згодом відновити комерційний експорт. Що також дуже важливо, адже спорадично країна ще й могла заробляти на продажі надлишків світла. 

Зрештою повна синхронізація української енергосистеми з європейською сталася у грудні 2023 року. 

Членство "Укренерго" в ENTSO-E – це не просто формальний міжнародний статус, а стратегічний інструмент посилення енергетичної безпеки України. Воно закріплює участь нашої держави в європейській системі електроенергетики та створює основу для подальшої інтеграції українського енергетичного ринку з європейським.