В Україні нова хвиля зростання цін: які продукти стануть «золотими»

Експерти «розклали по поличках» всі товари, які зростатимуть у ціні восени та взимку, щоб українці змогли зорієнтуватися та підготуватися до цього. Ціни на продукти зростають – до кінця року дорожчатимуть крупи, молочка, хліб, м’ясо. Про це повідомляє УНІАН, пише agronews.ua.

Саме по собі зростання цін – вже давно не новина для українських господарів та господарок. Проте питання тут – яких стель сягнуть цінники вже найближчими місяцями.

За прогнозом НБУ, у 2026 році інфляція складе 12,6% – таким чином, зростання цін буде більшим, ніж раніше передбачав регулятор.

«Лише наслідки обстрілів додадуть до річної інфляції близько 0,7 відсоткового пункта», зазначив голова Нацбанку Андрій Пишний.

УНІАН опитав аграрних та економічних експертів, щоб з’ясувати, наскільки значною та тотальною буде нова хвиля інфляції на харчові товари. Кожен з них надав власні розрахунки.

Що зараз з цінами

Керівник аналітичного відділу УКАБ Максим Гопка вказує, що пшеничний хліб вже значно подорожчав у вересні – залежно від сорту борошна, він коштував у середньому 56,9-67,3 грн/кг, відповідно до останніх даних Держстату.

«Порівняно з вереснем минулого року це приблизно на 14-21% більше. Водночас оперативний моніторинг на платформах показує, що у жовтні хліб додає лише близько 1,5% за місяць, пшеничний – близько 1,7%. Тому сценарію різкого подорожчання хліба на десятки відсотків протягом одного-двох місяців ми наразі не бачимо, – пояснює він. –

Причина в тому, що пшениця через проблеми з експортом залишається відносно дешевою. Але хліб – це не лише зерно: це борошно, газ та електроенергія, зарплата, упаковка і щоденна доставка. Тому дешева пшениця сьогодні швидше стримує темпи подорожчання хліба, ніж створює передумови для його здешевлення».

По крупах ситуація, на думку фахівця, «значно складніша», адже не усі вони зростають в ціні через проблеми зернового ринку. Однак, гречка, наприклад, вже вдвічі дорожча, ніж минулого року.

«Також серед категорій, які помітно дорожчі, ніж рік тому, варто виділити соняшникову олію – приблизно +23%, заморожену рибу – близько +30%, яйця – близько +12%, за вересневими цінами», – продовжує він.

Щодо цін на м’ясо пан Гопка достатньо стриманий у прогнозах.

«По м’ясу ситуація неоднорідна. Яловичина за рік подорожчала приблизно на 13%, але середні ціни на свинину та курятину у вересні навіть залишалися нижчими, ніж рік тому. Ціни на м’ясо будуть мати відносно стабільний рівень, без різкого зростання, – каже він. – Масового здешевлення продуктів зараз не очікується. Навіть якщо аграрна сировина дешевшає, роздрібна ціна реагує набагато повільніше, оскільки в ній залишається велика частка переробки, логістики, електроенергії та праці».

Але аграрний експерт додає, що на українському ринку має місце не лише зростання цін, але й навіть сезонне здешевлення певних продуктів. Найбільш помітний приклад, на його думку, це українські яблука.

«У жовтні їхня ціна знизилася приблизно на 10% порівняно з вереснем, а наприкінці третьої декади жовтня в окремих мережах українське яблуко коштувало близько 20-25 грн/кг. Порівняно з вереснем минулого року середня ціна яблук нижча приблизно на 20%», – каже він.

Також відносно дешевою залишається картопля: у вересні її середня ціна була 16,4 грн/кг проти 17,9 грн рік тому. Тобто ціни скоротились на 9%.

«На гуртовому ринку у жовтні картопля пропонувалася по 10-13 грн/кг», – завершує Максим Гопка свої тези.

Перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран наводить власні цифри.

«У вересні споживчі ціни зросли на 2,1%, продовольство – на 1,9%, а річна інфляція досягла 10%. Але ціни рухаються нерівномірно: яйця за місяць подорожчали на 43,6%, тоді як овочі подешевшали на 2,3%, а фрукти – на 5,7%. Водночас ми маємо хороший урожай. Станом на середину жовтня зібрано понад 37 млн тонн зернових. Це створює достатню сировинну базу для внутрішнього продовольчого ринку», – зауважує він.

Індекс зростання цін на м’ясо, який розраховує Продовольча та сільськогосподарська організація ООН / дані Trading Economics/FAO

Іван Ус, головний консультант центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, також досить стриманий у своїх оцінках. Він зауважує, що в Україні є загальна тенденція до нарощування цін, через яку дорожчатимуть навіть ті товари, що доступні у надлишку. Зокрема, мова про хліб та крупи.

Водночас різкого зростання цін на м’ясо, зокрема свинину, якого очікують деякі фахівці через спалахи африканської чуми свиней, Ус не передбачає. Він вказує, що такі чутки з’являються не вперше – але для паніки зарано.

«Я не очікую суттєвого зростання цін у цьому сегменті, – пояснює він. – Імпорт зможе частково збити ціни на м’ясо в разі чого. До нас дуже багато м’яса йде з Польщі, частково з Румунії. Такої вже потужної „м’ясної кризи“ я не очікую».

Пан Ус та інші експерти вказують на першопричини цієї хвилі зростання цін – удари РФ, Ормузьку паливну кризу та локальні проблеми на окремих ринках.

Першопричини кризи

Максим Гопка з УКАБ вказує, що головними драйверами цін наразі стали девальвація гривні та збільшення витрат виробників і ритейлерів на логістику.

«Зараз на продовольчому ринку одночасно діють два протилежні фактори. З одного боку, гривня послабилася: офіційний курс долара станом на 23 жовтня становив близько 45,05 грн/дол. проти 41,76 грн/дол. рік тому, тобто девальвація складає близько 8% (станом на 30 жовтня, офіційний курс вже сягає 45,53 гривні за долар, – УНІАН). Одночасно суттєво зріс енергетичний фактор: середня ціна дизельного пального в Україні лише з 1 до 23 жовтня зросла з 98,44 до 103,45 грн/л, тобто приблизно на 5%. Це поступово збільшує витрати на перевезення, переробку, охолодження та доставку продуктів. З іншого боку, в Україні сформувалася нетипово велика внутрішня пропозиція аграрної сировини», – пояснює аграрний експерт.

Він вказує, що через блокування портів агроекспорт у жовтні залишається приблизно на рівні 50% від потенційно необхідних обсягів, а логістика фактично працює на межі можливостей.

«Це створює тиск саме на закупівельні ціни аграріїв: зерно всередині країни продається дешевше, ніж могло б бути за нормального експорту. Хоч сировина для частини українських продуктів дешева, але переробка, пальне, енергія, упаковка та логістика дорожчають», – наголошує він.

Цю думку підтримує й Михайло Непран з ТППУ.

«За оперативними оцінками, у вересні Україна змогла експортувати лише близько 46% необхідного обсягу агропродукції. У жовтні ситуація залишається складною. Що це означає? Частина продукції, яку аграрії планували продати за кордон, залишається всередині країни. Збільшується пропозиція, посилюється конкуренція, виникає тиск на закупівельні ціни», – розповідає він.

Через це ми отримуємо «своєрідний парадокс».

«Те, що погано для українського експортера, може тимчасово стримувати ціни для українського споживача. Хоча в довгостроковій перспективі це загрожує доходам аграріїв та інвестиціям у наступний урожай. Звичайно, подорожчання пального, енергетичні проблеми та валютні коливання підвищують собівартість продовольства. Але дешевша сировина може частково компенсувати ці витрати», – вказує фахівець на те, що блокування експорту наразі є потужним чинником, який стримує інфляцію.

Світові ціни на пшеницю останній місяць дедалі більше просідають, попри проблеми з експортом зерна. Це погані новини для виробника, але гарні – для споживача / дані Trading Economics

Імпорт проти експорту

Динаміка цін на імпортні продукти може виявитись не менш складною, ніж на товари українського виробництва. Адже по деяких позиціях світові ціни падають швидше, ніж курс гривні до долару.

Іван Ус з НІСД вказує на ці світові тенденції, які «накладаються» на внутрішні українські інфляційні чинники, що дещо стримує деякі ціни для українського споживача. Зокрема, до таких товарів можуть відноситися кава та шоколад, криза для яких вже минула.

Проте це стосується лише окремих позицій. Адже світові ціни на продовольство також переважно будуть зростати – зокрема, через очікуване подорожчання добрив.

«У зоні ризику щодо цін тепер не кава чи шоколад, як на початку року, а товари, пов’язані з постачанням або транзитом через „проблемні“ регіони планети. Наприклад – добрива, які йдуть з регіону Перської затоки. А це зачепить і той аграрний імпорт, який буде йти до нас взимку, бо виробники у ціни будуть закладати зростання видатків на наступну посівну», – анонсує нам погані новини пан Ус.

За оцінками Світового банку, світові ціни на харчі у 2026 році збільшаться більш ніж на 10%. Ще 7% додадуться у 2027 році, що в сукупності складе майже 18% зростання.

Михайло Непран з ТППУ теж вказує на імпорт як важливий чинник ціноутворення в Україні – причому поки що як фактор певного стримування цін по окремих товарних групах.

«Щодо кави та шоколаду, то повторення попередніх цінових стрибків не є неминучим. У вересні світові ціни на каву знизилися приблизно на 9%, а біржові котирування какао також суттєво скоригувалися. Проте українські роздрібні ціни реагують на такі зміни із запізненням», – додає він.

Максим Гопка з УКАБ надає власні розрахунки по імпорту продуктів харчування, де фіксує протилежні тренди по різних групах товарів.

«Імпортні продукти харчування залишаються найбільш чутливими до коливань валютного курсу та зростання логістичних витрат. Водночас Україна імпортує значні обсяги продовольства, зокрема рибу, фрукти, каву, сири та кондитерські вироби, – розповідає пан Гопка. – Географія постачання суттєво відрізняється залежно від товарної групи. Основним постачальником бананів є Еквадор, на який припадає близько 80% вартості їх імпорту. Цитрусові надходять переважно з Південної Африки та Туреччини, які разом забезпечили близько 83% імпорту цієї категорії».

Обсяги та вартість харчового імпорту до України по найбільших категоріях за даними митної статистики за 1-15 жовтня 2026 року / дані Максим Гопка, УКАБ

А ось у постачанні риби важливу роль відіграють Норвегія та Ісландія.

«Зокрема, на Норвегію припадає близько 87% вартості імпорту свіжої та охолодженої риби. Каву Україна закуповує з різних країн, серед яких Бразилія, Ефіопія та В’єтнам. Водночас значна частина імпорту шоколаду, сирів і готових харчових продуктів надходить із країн Європейського Союзу», – уточнює аграрний експерт.

Щодо імпорту загалом немає єдиної цінової картини – динаміка різна у кожній окремій товарній групі. Десь це зниження, а десь – зростання. Але, схоже, поки без (анти)рекордів.

«Таким чином, подальше послаблення гривні створюватиме передумови для подорожчання імпортного продовольства, насамперед товарів, які не мають достатніх обсягів внутрішнього виробництва. Однак кінцева динаміка цін залежатиме також від світових цін, урожайності в країнах-постачальниках та конкуренції на українському ринку», – робить підсумок по імпорту пан Гопка.

Що буде далі: підсумковий прогноз

Фахівці переконані – зростання цін неминуче. Проте, попри низку негативних факторів, вони сумніваються, що прийдешня хвиля інфляції стане захмарною.

Іван Ус, головний консультант центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, стриманий у прогнозах.

«Нова хвиля зростання цін буде – впевнений на 99,9%. Але питання у обсягах цього зростання. І я не думаю, що динаміка буде настільки вже високою. Якщо „на око“ оцінити, то, думаю, буде „коридор“ в середньому у 15-20%. Для харчового імпорту цей коридор може бути 15-25% до кінця року, а для вітчизняних товарів (а ми достатньо себе забезпечуємо харчами) – десь 5-15%. Це далеко не найгірший сценарій за цих умов», – очікує економіст.

Перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран взагалі сумнівається, чи можна поточні тренди назвати «хвилею», адже ситуація по різних товарах різна.

«Мій базовий прогноз на листопад–грудень – подальше помірне подорожчання продовольства, орієнтовно на 1-3% сукупно за два місяці. Найбільший тиск очікую на молочні продукти, яйця та овочі через сезонність, енергетику й витрати на зберігання. Для хліба, круп та борошна хороший урожай і обмежений експорт мають стати стримувальними чинниками, – прогнозує він. – Загальна інфляція за підсумками 2026 року, за моєю сценарною оцінкою, може становити близько 11-12%. Отже, до кінця року ми спостерігатимемо різновекторну динаміку продовольчих цін».

Пан Непран наголошує, що частина продуктів дійсно дорожчатиме. Водночас інші можуть дешевшати завдяки збільшенню пропозиції на внутрішньому ринку.

«Тому говорити про єдину хвилю подорожчання всього продовольства було б неправильно. Кожна товарна група матиме власну цінову динаміку», – вказує він у підсумку.

Керівник аналітичного відділу УКАБ Максим Гопка узагальнює причини поточних трендів та ризики, на яких й базуються його прогнози.

«Якщо узагальнити, основний ризик для цін до кінця року зараз іде не від нестачі продовольства чи аграрної сировини. Навпаки, сировини в Україні достатньо. Ризик формують дорожче пальне, енергетика, логістика, девальвація та сезонне скорочення пропозиції окремих продуктів. Тому наступний місяць, за нашими очікуваннями – не різкий загальний стрибок цін, а поступове і дуже нерівномірне подорожчання різних товарних груп», – очікує аграрний експерт.

Загалом продовольчої кризи фахівці цієї осені та зими не прогнозують. Бо очікуване зростання цін буде не різким шоком, а «повзучим» процесом, який залежатиме від темпів повільного послаблення гривні та такого ж «повзучого» зростання цін на нафту й пальне. І доки Україна не отримає значні кошти від партнерів, а близькосхідна криза триватиме, навряд чи ці цінові тренди зміняться.