Конституционный кризис в Польше, Зеленский в Турции, выборы в Болгарии: новости выходных

Безумовно, головна тема дайджесту вихідних – криза у Польщі. Зібрали усе, що відомо на дану хвилину.

Все важливе і цікаве за вихідні, 31 жовтня та 1 листопада, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Конституційна криза в Польщі

У п’ятницю ввечері, 30 жовтня, у Польщі Конституційний трибунал (аналог Конституційного суду) повідомив на своєму сайті, що голову суду Богдана Свечковського та віцеголову Бартоломея Соханського було відсторонено від посад.

В якості причини призупинення виконання обов’язків голови та заступника голови у повідомленні зазначено, зокрема, те, що обидві ці особи унеможливили скликання Загальних зборів Конституційного трибуналу за участю всіх належним чином обраних Сеймом суддів, а також призначення складів, що розглядають справи в Конституційному трибуналу, що суперечить закону.

Президент Польщі Кароль Навроцький скасував свій візит до Сенегалу та терміново повернувся у країну через зміну голови Конституційного трибуналу.

Слід зауважити, що польський президент, який намагається об’єднати правих у Польщі, перебуває в опозиції до уряду на чолі з Дональдом Туском. Саме головна опозиційна партія країни "Право і справедливість" висунула Навроцького на посаду президента.

Про боротьбу у Польщі між урядом і президентом за контроль над Конституційним трибуналом "ЄвроПравда" неодноразово розповідала.

Також ввечері 30 жовтня стало відомо, що посол Польщі у Китаї Якуб Кумох йде у відставку через конституційну кризу. Крім того, згодом стало, що на тлі конституційної кризи в Польщі ще один посол подав у відставку – посол Польщі в Румунії Павел Солох.

У ніч на суботу польський президент прорвався до будівлі Конституційного трибуналу у супроводі першого голови Верховного суду Збігнєва Капінського.

Речник президента Рафал Лешкевич заявив, що особи, які стояли у дверях, намагалися перешкодити президенту увійти та порушили його недоторканність.

Натомість суддя Конституційного суду Мацей Берек заявив, що президент "фізично напав" на суддів, зокрема на Анну Корвін-Пьотровську. На його думку, президент, незважаючи на пропозицію зустрічі в безпечних умовах, обрав "шлях фізичної конфронтації".

Міністр юстиції і генпрокурор Польщі Вальдемар Журек висловив сподівання, що прокуратура вживе заходів у зв’язку з поведінкою президента Кароля Навроцького під час прориву до будівлі Конституційного трибуналу.

"Сьогодні я знову бачив главу держави, за якого мені довелося соромитися", – підкреслив глава Міністерства юстиції.

Після 2-ї години ночі речник президента Рафал Лешкевич опублікував фотографію, зроблену в будівлі Конституційного трибуналу.

На знімку зображені: перший голова Верховного суду Збігнєв Капінський, президент Кароль Навроцький, голова Адміністрації президента Збігнєв Богуцький, голова Ради національної безпеки Бартош Гродецький та заступник голови Конституційного суду Бартоломей Соханський.

Після цього з’явилась заява Навроцького, в якій той сказав про "загрозу внутрішній безпеці" країни і скликав термінові консультації за участю представників парламентських сил.

Нова очільниця Конституційного трибуналу Польщі наказала суддям працювати поза будівлею суду.

Позиція уряду Туска

Усунутий голова Конституційного трибуналу Польщі Богдан Свечковський заявив про "держпереворот".

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський виступив на захист дій поліції біля Конституційного трибуналу, заявивши, що їхньою метою було дати змогу законно обраним суддям відновити роботу установи.

Очільник польського зовнішньополітичного відомства наголосив, що "Конституційний трибунал був політизований за попереднього уряду".

"Те, що відбувається, має на меті дозволити більшості належним чином обраних суддів відновити функціонування трибуналу", – підкреслив він.

Згодом у себе в Х міністр заявив, що голова трибуналу "неодноразово порушував закон, передаючи політично чутливі справи суддям, яких він особисто підбирав.

Експрем’єр Польщі та лідер нового політичного об’єднання "Розвиток плюс" Матеуш Моравецький оголосив, що подає пропозицію про вотум недовіри уряду Дональда Туска на тлі конфлікту довкола Конституційного трибуналу.

"Те, що сьогодні відбувається перед Конституційним трибуналом, може перерости не лише у потужну кризу польської держави – з чим ми вже маємо справу сьогодні, – але й у щось дуже, дуже небезпечне. Навіть у кровопролиття, навіть у громадянську війну", – заявив колишній прем’єр-міністр під час пресконференції перед будівлею Конституційного трибуналу.

Раніше Моравецький був членом найбільшої опозиційної партії Польщі "Право і справедливість", яка висунула Кароля Навроцького на президентські вибори.

Докладно про джерело кризи і те, куди вона може завести Польщу, читайте в статті співзасновника "Європейської правди" Юрія Панченка Польща йде під трибунал. Як конфлікт Туска і Навроцького переріс у конституційну кризу.

Реакція на події у Польщі

У США назвали "дуже серйозними" події довкола Конституційного трибуналу в Польщі.

Посол США у Польщі Том Роуз зазначив, що "ми стаємо свідками безпрецедентного протистояння, пов’язаного з використанням урядом державної влади, з одного боку, та незалежністю й авторитетом конституційного органу – з іншого".

Нагадаємо, президент США Дональд Трамп підтримав саме Кароля Навроцького на виборах президента Польщі. На початку травня 2025 року Навроцький, коли був ще кандидатом в президентом, похизувався розмовою з Трампом у Білому домі. Після виборів у Польщі американський президент привітав Кароля Навроцького з перемогою: "Вітаємо Польщу, ви обрали ПЕРЕМОЖЦЯ!".

В Європейській комісії закликали польську владу забезпечити належне функціонування Конституційного трибуналу відповідно до конституції країни та рішень Суду Європейського Союзу.

Зеленський у Туреччині

У суботу вдень стало відомо, що президент України Володимир Зеленський прибув з візитом до Туреччини.

Напередодні видання Hürriyet Daily News повідомило, що міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан в кулуарах саміту G20 в Атланті обговорив із держсекретарем США Марко Рубіо переговори між США та Іраном, ситуацію в Газі та війну між Росією та Україною.

Зеленський та Ердоган обговорили можливість провести мирні переговори у Туреччині, а також домовилися з Туреччиною працювати над зерновим коридором.

Турецький президент закликав Росію та Україну "діяти відповідально" у Чорному морі.

А ще турецьке державне агентство Anadolu поінформувало, що Туреччина висунула свого кандидата на посаду генсека ООН – нинішнього голову Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) Ферідуна Сінірліоглу

Деталі від Стубба

Президент Фінляндії Александр Стубб розповів, що мав два послання від українського лідера Володимира Зеленського, які він передав у телефонній розмові з правителем РФ Владіміром Путіним 27 жовтня, – про готовність України до двосторонньої зустрічі з РФ на рівні лідерів та про деескалаційні заходи, які пропонує Київ.

На запитання журналістки про те, чи розмова з Путіним наблизила мир, президент Фінляндії заявив, що це радше є кроком для створення довіри.

"Напевно, кроку назад не зроблено, але й без слів зрозуміло, що перший дзвінок – це скоріше крок, що вселяє довіру", – зазначив Стубб.

Він також заперечив, що Путін читав історичні лекції у телефонній розмові.

Фінський президент зазначив, що у розмові Путін виклав свою точку зору на події, що відбулися після 2014 року – анексію Криму та війну на сході України.

Результати опитування від компанії Taloustutkimus на замовлення газети Ilta-Sanomat свідчать, що понад 60% фінів вважають, що ще не час відновлювати відносини з РФ.

G20 і питання ізоляції Росії

Міністр закордонних справ Великої Британії Ед Мілібенд виступив зі звинуваченнями на адресу свого російського колеги Сергєя Лаврова під час зустрічі глав дипломатичних відомств країн G20 у США.

"Дозвольте мені сказати це прямо російському міністру закордонних справ – ми всі знаємо, хто є агресором у цій війні. Поговорімо про те, що сталося вчора на залізниці в Дніпрі. Лише вчора ваші дрони атакували й убили 15 людей. І є незліченні подібні приклади того, як ви вбиваєте невинних цивільних осіб протягом усієї цієї війни. Ми всі знаємо, що ви – агресор", – заявив британський дипломат.

Мілібенд у своєму зверненні до Лаврова наголосив, що Росія не перемагає у цій війні завдяки сміливості українського народу та допомозі союзників.

"Якби ви мали мужність сказати правду і вчинити правильно, ви б сказали Путіну, що він не перемагає у цій війні і не переможе" – заявив глава МЗС Британії російському колезі.

Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас, коментуючи засідання міністрів закордонних справ G20 у США, в якому брав участь глава МЗС РФ, заявила, що Сергєй Лавров не продемонстрував жодної готовності до мирних переговорів.

"Звісно, він озвучив багато брехні, багато спотворених фактів, які ми згодом змогли спростувати", – сказала Каллас.

Дипломатка закликала до продовження тиску на Росію, зокрема, для забезпечення припинення вогню в Чорному морі.

Також вона розкритикувала можливу участь господаря Кремля Владіміра Путіна у саміті G20.

"Це створює ризик нормалізації воєнних злочинів, які зараз щодня вчиняються", – зазначила головна європейська дипломатка.

Державний секретар США Марко Рубіо виступив на захист того, що Вашингтон запрошує Росію долучатися до зустрічей "Групи двадцяти", наголосивши на необхідності продовжувати взаємодію з російською стороною.

Крім того, Рубіо заявив, що Сполучені Штати можуть запросити президента України Володимира Зеленського на саміт лідерів G20 у грудні, якщо це принесе позитивні результати.

Президент Дональд Трамп у розмові з журналістами заявив, що запросив би президента України Володимира Зеленського на саміт G20.

Раніше у Міжнародній федерації хокею підтвердили, що збірна Росіїможе посісти місце України на чемпіонаті світу 2027 року.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що рішення Спортивного арбітражного суду (CAS) повернути Росію до участі у чемпіонатах світу є неприйнятним.

"Дозволивши повернення російського хокею, CAS заплямовує лід українською кров’ю. Росія не припинила свою війну. Вона не припинила вбивати українців. Вона не припинила своїх невпинних атак на наші міста. То що саме змінилося, щоб виправдати повернення її національних команд з хокею на лід до міжнародних змагань?", – написав глава українського МЗС в соцмережі Х.

У Фінляндії кажуть, що не впускатимуть російських спортсменів через повернення РФ на ЧС-2027.

Тим часом у Білорусі кажуть, що США дозволили Boeing співпрацювати з білоруською авіакомпанією.

Щодо підтримки України

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц анонсував зустріч "коаліції охочих" у Берліні в листопаді.

Постачання Україні 500 ракет до Patriot почнеться не раніше 2030 року.

Вибори у Болгарії

У неділю у Болгарії – другий тур президентських виборів.

Речниця Центральної виборчої комісії Болгарії Стоянка Балова повідомила, що станом на 11:00 явка на другому турі президентських виборів у країні становила 6,11%. За її словами, у першому турі в такий час явка виборців була нижчою – 5,8%.

Протести в Європі

У суботу в Албанії антиурядові протести переросли в сутички з коктейлями Молотова та водометами.

Ввечері того ж дня у Німеччині відбулися масові протести молоді проти обов'язкової служби та зростання цін. Організатори протестів Gen Z regelt заявили, що демонстрації мають продовжитися найближчим часом.

31 жовтня у Парижі, Марселі та інших містах Франції відбулися масові протести проти зростання вартості життя, соціальної нерівності та погіршення якості державних послуг.

Увечері в суботу кілька сотень людей вийшли на несанкціоновані акції протесту в Цюриху та Базелі під гаслом "On en a marre – en Suisse aussi" ("Нам уже набридло – у Швейцарії теж"). Протести переросли у сутички з поліцією.

Також 31 жовтня у Британії пройшов протест на підтримку забороненої Palestine Action: понад 130 затриманих.

У столиці Португалії Лісабоні протестувальники 1 листопада знову виходять на вулиці після розгону табору поліцією.

Щодо США і політики Трампа

Прем'єр Канади заявив, що не буде укладати торговельну угоду зі США заради факту домовленості.

Суд у США заборонив адміністрації президента Дональда Трампа чинити тиск на членів виборчих комісій, а також остаточно відхилив позов американського президентадо WSJ через публікацію Джеффрі про Епштейна.