Кремль святкує: як Трамп допомагає Путіну вийти з ізоляції

Минулого тижня Москва стала епіцентром інтенсивної дипломатичної діяльності, яку очолював президент Володимир Путін. Це відбувалося на тлі триваючої війни проти України, підкреслюючи його здатність протистояти спробам Заходу ізолювати Росію та прокладати шлях до відновлення її впливу у світових справах.

Путін провів телефонні розмови з лідерами Фінляндії та Норвегії, приймав еміра Катару та президента Ірану, а також супроводжував глав африканських держав на московській виставці. Ці контакти стали частиною широкої стратегії Росії, спрямованої на відновлення міжнародної легітимності та демонстрацію здатності країни функціонувати поза західними санкціями.

Ключовим моментом стало запрошення Путіна на саміт G20 у США та на форум Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва в Китаї, де можлива тристороння зустріч із Сі Цзіньпіном та Дональдом Трампом. Це, на думку оглядачів, ставить Росію на один рівень із двома світовими наддержавами, надаючи їй новий імпульс на міжнародній арені.

Одночасно з цим адміністрація президента Трампа погодилася на імпорт російського дизельного пального та розглядає можливість скасування окремих санкцій щодо Росії, незважаючи на триваючу війну. Ці поступки, на думку експертів, підтверджують стратегію Путіна, який раніше неодноразово заявляв, що Росія здатна пережити ізоляцію.

Водночас, відносини між Сполученими Штатами та Україною продовжують погіршуватися. Дональд Трамп публічно закликав замінити президента Володимира Зеленського, назвавши його перешкодою на шляху до миру. Крім того, українські військові втратили доступ до військової версії супутникової системи Starlink, а Україна відчуває нестачу засобів протиповітряної оборони американського виробництва.

На цьому фоні Європа опинилася на роздоріжжі, обговорюючи, чи варто їй звертатися безпосередньо до Путіна. Телефонні розмови президента Фінляндії та прем'єр-міністра Норвегії з російським президентом викликали суперечки серед європейських лідерів, але, за словами аналітиків, це може бути визнанням небезпеки, з якою стикається Європа на тлі потенційної втрати підтримки США.

Путін роками натякав, що зможе пережити рішучість американських та європейських прихильників України. З огляду на те, що Трамп змінює свою позицію щодо Києва та розглядає нові угоди з Москвою, а заворушення та потенційна боргова криза підтримують ультраправих у Франції, Путін може відчути, що його очікування виправдалися.

Протягом останніх тижнів російський лідер критикував європейських лідерів, звинувачуючи їх у завищенні витрат для своїх громадян через відмову від російського газу та нездатності представляти справжні інтереси свого суспільства, надсилаючи допомогу Україні. Ця лінія, як зазначила Ганна Нотте, аналітик Центру досліджень нерозповсюдження зброї імені Джеймса Мартіна, спрямована на Францію та Німеччину, де популярні ультраправі партії агітують за припинення підтримки України, напередодні виборів у різних європейських країнах.

Штефан Майстер, аналітик з питань Росії з Німецької ради з міжнародних відносин, зазначив: «Гадаю, у Кремлі зараз справді святкують. Незалежно від того, що вони роблять чи не роблять, вони отримують те, чого навіть не очікували».

Ганна Нотте, аналітик Центру досліджень нерозповсюдження зброї імені Джеймса Мартіна та авторка книги про зовнішню політику Путіна «Ми переживемо їх», пояснила: «Мета полягає в тому, щоб переконати європейських виборців, що політики діють не в інтересах власного народу, що вони витрачають усі ці гроші на мілітаризацію, на підготовку до війни проти Росії, замість того, щоб вирішувати власні соціальні проблеми вдома. І прикладом А є Франція та протести».

Таким чином, політичні зрушення на міжнародній арені, особливо з боку США, надають Росії нові можливості для відновлення свого впливу, ставлячи під сумнів ефективність західних санкцій. Цей розвиток подій, описаний у матеріалі The New York Times, може мати довгострокові наслідки для світової безпеки та майбутнього України, підкреслюючи важливість дипломатичного діалогу та стратегічного бачення в умовах зростаючої геополітичної напруги.