США можуть ударити по Ірану "матір'ю всіх бомб": що це та які будуть наслідки

Американські військові розробили нові плани ударів по Ірану, які передбачають можливе застосування найбільшої неядерної бомби в арсеналі США — GBU-43/B, відомої як «мати всіх бомб». Про це з посиланням на кількох американських посадовців повідомив CNN, а згодом підтвердив CBS News. Удари можуть відбутися, якщо президент Дональд Трамп накаже відновити бойові дії.

Цілями, за даними журналістів, можуть стати енергетична інфраструктура та ядерні об’єкти Ірану, зокрема підземний комплекс у горі Пікакс неподалік міста Натанз. Як повідомляє Anadolu, саме там, на думку США та Ізраїлю, Іран зберігає частину компонентів ядерної програми.

Чому «мати всіх бомб»

Офіційна назва бомби — Massive Ordnance Air Blast, тобто «масивний боєприпас повітряного вибуху». Абревіатура MOAB збігається з першими літерами фрази Mother Of All Bombs, звідки й пішло прізвисько «мати всіх бомб». Розробили її на початку 2000-х, напередодні війни в Іраку. Бомба важить близько 9,8 т, з яких 8,5 т — вибухівка, а довжина сягає 9 м. За даними NV, вибух MOAB еквівалентний приблизно 11 т тротилу.

Як вона працює

MOAB не підвішують під крилом, адже для цього вона завелика. Її перевозить у вантажному відсіку транспортний літак типу C-130 на спеціальній платформі. У потрібній точці парашут витягує платформу з літака, бомба відокремлюється і з наведенням за GPS планує до цілі на відстань до 5,5 км.

Головне — MOAB вибухає ще до удару об землю. Ударна хвиля розходиться в усі боки й руйнує все на поверхні на великій площі. Через цей ефект ще під час випробувань 2003 року військові описували бомбу як зброю насамперед для психологічних операцій.

Чому не проти бункерів

Саме тут криється головне питання. MOAB не призначена пробивати ґрунт і скелю. Підземний комплекс у горі Пікакс, як пишуть журналісти, захищений шарами граніту, тож бомба навряд чи дістанеться до обладнання всередині.

За оцінкою Army Recognition, MOAB може пошкодити входи, вентиляційні шахти, електричні з’єднання та наземні будівлі, але це ще не означає знищення ядерного обладнання глибоко в горі. Для таких цілей у США є інша бомба, проникаюча GBU-57, яку у 2025 році скинули на іранські об’єкти Фордо та Натанз.

Перше і поки єдине бойове застосування

Досі MOAB застосовували лише раз. У квітні 2017 року, під час першого терміну Трампа, США скинули її на тунельний комплекс угруповання «Ісламська держава» в Афганістані. Тоді, як нагадує TNND, афганські посадовці повідомляли про 36 загиблих бойовиків. Ізраїльський експерт Узі Рабі звертає увагу, що той комплекс лежав на глибині лише близько 40 м. Іранські ж ядерні об’єкти, за його словами, розташовані значно глибше й прикриті скелею.

Сигнал, а не лише зброя

Попри сумніви щодо ефективності, сама поява MOAB у планах важлива. Іран і США воюють із 28 лютого 2026 року, а останніми тижнями сторони здебільшого утримуються від ударів одна по одній. За даними джерел, плани передбачають удар, після якого американські сили можуть одразу вийти з регіону.

Водночас Трамп раніше пообіцяв не атакувати Іран до проміжних виборів у США 3 листопада, а Тегеран, за словами глави МЗС Аббаса Арагчі, розглядає американську відповідь на свій план відновлення ядерних переговорів. Ракетну загрозу з Ірану тим часом стримують засоби ППО, і США втричі нарощують випуск ракет для Patriot.

Що буде, якщо її скинуть

Експерти розходяться в оцінках можливих наслідків. Прихильники жорсткого сценарію вважають, що короткий, але потужний удар може змінити розрахунки іранського керівництва. Скептики, зокрема Рабі, попереджають, що Іран здатен відповісти ракетами по інфраструктурі Перської затоки, і три дні американських ударів можуть обернутися тижнями іранської відповіді.

Окрім того, через великий радіус ураження MOAB, як зазначав CNN, створює ризики для цивільних, якщо її застосують поблизу населених пунктів. Наказу про удар поки немає, і чи з’явиться він узагалі, залежатиме від рішення Трампа після виборів.

Джерело: Jerusalem Post