Введення перенесли на листопад: чому дату великого свята змінили і що цього дня не можна робити

Одне з дванадесяти великих церковних свят цього року українці зустрінуть не в грудні, як звикли десятиліттями, а майже на два тижні раніше. Після календарної реформи, яку Православна церква України та Українська греко-католицька церква запровадили 1 вересня 2023 року, Введення до храму Пресвятої Богородиці перенесли з 4 грудня на 21 листопада.

2026 року свято припадає на суботу, 21 листопада. Саме цього дня його відзначають за новоюліанським календарем. Різниця між старим і новим стилем становить 13 днів, тому тепер Третя Пречиста, як її ще називають у народі, стоїть наприкінці листопада, а не на початку зими, як раніше.

Звідки взялася нова дата

До реформи українці традиційно відзначали Введення 4 грудня за юліанським календарем. Після переходу церков на новий стиль усі нерухомі свята змістилися на 13 днів назад. Тож тепер варто пам'ятати дві дати: 21 листопада - за новим календарем, і 4 грудня - за старим, якого досі дотримуються частина громад.

У громадах, що лишилися на старому стилі, 21 листопада святкують Собор архістратига Михаїла, а Введення - 4 грудня. Цього ж дня, 21 листопада, в Україні відзначають і світський День Гідності та Свободи, однак жоден із цих днів не є державним вихідним.

Історія свята та народні назви

Згідно з церковним Переданням, праведні Йоаким і Анна, які довго не мали дітей, пообіцяли Богові присвятити майбутню дитину служінню. Коли їхній доньці Марії виповнилося три роки, батьки виконали обітницю і привели її до Єрусалимського храму. За переказами, дівчинка самостійно піднялася храмовими сходами, після чого первосвященник увів її до святині.

Сама подія не описана у Святому Письмі, а міститься в апокрифах, зокрема у Протоєвангелії Якова. У народі свято знали під кількома назвами: Третя Пречиста, Видіння. З цього дня в храмах починають співати різдвяну катавасію «Христос народжується», тож Введення фактично відкриває цикл зимових свят.

Що не можна робити на Введення

Канон 114 Партикулярного права УГКЦ прямо вимагає від вірних цього дня брати участь у Божественній Літургії та утримуватися від важкої фізичної праці. Які саме справи вважати важкою працею, канон не уточнює, тому церква радить за сумнівів звертатися до священника.

Народні заборони були ширшими і стосувалися переважно господарства: на Введення не копали землю, не позичали нічого з дому, не терли коноплі й не били білизну праником на воді аж до дев'ятого четверга після Різдва. Це суто народні повір'я, у церковних документах про такі звичаї не йдеться. Утім, великі господарські справи цього дня справді можна відкласти.

Що можна і як святкувати

Свято припадає на Різдвяний піст, який триває з 15 листопада до 24 грудня. Для вірян ПЦУ 21 листопада дозволено вживати рибу, а для греко-католиків харчових обмежень цього дня немає, оскільки суботи посту не дотримуються.

Церква наголошує: свято варто сприймати не як перелік побутових заборон, а як час для молитви, примирення і добрих справ. Рекомендують допомогти тим, хто цього потребує, підтримати рідних, а також утриматися від сварок, лихослів'я і недобрих вчинків. Вінчань у період Різдвяного посту ПЦУ не звершує, як і напередодні дванадесятих свят.