72 години без світла: чому Києву загрожує комунальний колапс після ударів РФ

Ранок понеділка, 2 листопада, розпочався з відсутності електроенергії в Києві та інших регіонах. У столиці та Київській області запровадили екстрені відключення електроенергії. Про це повідомили в ДТЕК та КП "Київпастранс". У Києві почали відключати будинки поза графіком ще 1 листопада: енергосистема не витримує постійних навантажень.

Бригади вже ремонтують пошкоджене обладнання, однак виїхати на об’єкт вдається не завжди — все залежить від ситуації з безпекою в місті: під час повітряних тривог роботи заборонені.

Через нестачу електроенергії не курсує швидкісний трамвай на Борщагівській лінії, а також частина трамваїв і тролейбусів. Не працює й Київський фунікулер. Періодично зупиняється й метрополітен. Про відновлення руху повідомлять додатково. З неофіційних джерел стало відомо, що ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ припинили виробництво електроенергії через обстріли з боку РФ.

Також аварійні відключення були застосовані у Житомирській, Черкаській, Полтавській та Сумській областях.

Відсутність електроенергії позначилася й на водопостачанні. Після ураження безпілотником інфраструктурного об'єкта в Білій Церкві водопостачання було припинено по всьому місту. Про це повідомила Білоцерківська міська територіальна громада з посиланням на ТОВ "Білоцерквода". Водопостачання планувалося відключити на годину, тому мешканців закликали терміново зробити запаси.

У Вишневому Бучанського району також було тимчасово призупинено водопостачання, повідомили у КП "Вишневськводоканал". Причина — припинення "Київводоканалом" прийому стічних вод у каналізаційну мережу Києва.

Ситуація, як зазначають експерти в галузі енергетики, є критичною. Це ще не блекаут — коли немає можливості відновлення після збою. Поки що це відключення електроенергії. Це коли не працюють графіки. При цьому ситуація досить проблемна, складна не тільки в Києві, а й у Дніпрі, Херсоні, Миколаєві, Запоріжжі, Харкові, Сумах. А все тому, що, на думку енергетичного експерта Геннадія Рябцева, Росія дуже добре використала наявне у неї вікно можливостей, пов’язане з відсутністю у сил оборони України перехоплювачів, які б результативно збивали реактивні дрони.

"Наразі головна проблема полягає в тому, що, незважаючи на збиття трьох із чотирьох дронів, один все одно досягає цілі. Атаки відбуваються регулярно і масово. Поки Україна не отримає достатню кількість перехоплювачів реактивних дронів, ситуація в постраждалих районах залишатиметься складною", — розповідає експерт Фокус.

За словами Рябцева, основні напрямки атак — Київ та Київська область, Дніпро та Дніпропетровська область, а також Запоріжжя. Росія намагається знищити трансформаторні підстанції вздовж Дніпра, щоб порушити передачу електроенергії на лівий берег. У Києві це особливо стосується лівобережної частини міста, оскільки правий берег продовжує отримувати електроенергію.

І удар по Південному мосту був спрямований не на сам міст, а на лінію електропередачі. Вони намагалися перерізати високовольтний кабель під мостом, по якому електроенергія передається з правого берега України на лівий. Але вони також наносять удари й по підстанціях, розташованих на ТЕС.

"Енергетичні об'єкти часто поєднані з великою інфраструктурою. Росія завдає ударів по ГЕС, ТЕС і мостах через Дніпро, намагаючись пошкодити об’єкти, що забезпечують передачу та розподіл електроенергії в Києві, Дніпрі та Запоріжжі, а також порушити транспортне сполучення між берегами. Але якщо дрони збиватимуть так само ефективно, як і пропелерні літаки, проблем з енергетикою буде менше. Електроенергія в країні є, але її не завжди вдається розподілити. Частину експортують, а частину генерації скорочують", — підкреслює Рябцев.

Запас міцності практично вичерпався

Зараз навіть атомні електростанції працюють не на повну потужність. І, за словами експертів, якщо Росія виведе з ладу більшість підстанцій, атомні енергоблоки доведеться зупиняти. Однак у разі "гарячої" зупинки їх можна знову запустити за кілька днів, максимум приблизно за тиждень.

Водночас, як вважає енергетичний експерт Юрій Корольчук, наразі всі дев’ять енергоблоків запущені, хоча фактично такий обсяг генерації не потрібен. Надлишки електроенергії можна експортувати, але мова йде приблизно про один гігават — потужність одного енергоблоку. Теоретично можна тимчасово зупиняти окремі блоки або виводити їх на ремонт, але й у цього рішення є свої межі. Де саме пролягає ця межа, однозначно сказати складно.

"Фактично ми вже перейшли до системних аварій в енергосистемі. Раніше після російських ударів вдавалося швидко усунути пошкодження, перемикати лінії та перерозподіляти електроенергію. Зараз це стає дедалі складніше: не вистачає обладнання для ремонтів і можливостей оперативно перебудовувати схеми електропостачання", — розповідає Фокусу Корольчук.

Крім того, за словами експерта, енергосистема поступово зношується. Росія не просто намагається знищити окремі об'єкти, а систематично послаблює інфраструктуру, щоб у якийсь момент ми зіткнулися з масштабною аварією через неможливість витримувати навантаження.

Ще одна проблема — прискорений знос обладнання через постійні вимкнення та увімкнення. Трансформатори не розраховані на таку інтенсивну експлуатацію, тому термін їхньої служби скорочується.

"Поки що говорити про повний колапс передчасно, але ризик відключення електроенергії існує. Для відновлення енергосистеми знадобиться достатня потужність генерації, а зараз необхідних резервів не вистачає. Тому треба бути готовими до тривалих відключень — аж до 20–24 годин і навіть 72 годин без світла. Насамперед це стосується Києва, який, на мою думку, є однією з головних цілей російських атак. Їхнє завдання — не тільки послабити енергосистему, а й спровокувати соціальне невдоволення та паніку", — підкреслює фахівець.

Вода зникне, каналізація зупиниться: до чого не готові українські міста

Проблеми з водопостачанням — це окрема тема, тут великі проблеми. Якщо пошкоджується підстанція, що живить водоканал, — то все, води не буде, тому що досі більшість водоканалів не мають необхідної кількості автономних джерел живлення для того, щоб працювати за відсутності централізованого енергопостачання. Адже комунальні підприємства зазвичай збиткові. Самі вони не можуть дозволити собі придбати потужні генератори, а ніхто їх у цьому не фінансує.

"Тобто керівник комунального підприємства подав заявку, але її не задовольнили. Він хотів, але не вдалося. Мер каже, що грошей зараз немає, і передав заявку далі до Кабміну або до Мінфіну, а Мінфін каже: а нам треба закривати бюджет, а у нас зайвих грошей немає, взагалі капітальне будівництво у 4-му кварталі не фінансується. Вони відповідальність ні на кого не перекладають: немає можливостей, немає можливостей закупити, немає можливостей передати, немає можливостей виділити. А водоканал не працює. А потрібно було встановлювати пріоритети фінансування за тими самими планами стабільності, насамперед створювати автономні джерела життєзабезпечення за кошти цього самого плану для об’єктів критичної інфраструктури", — зазначає експерт.

Найстрашніше, за словами експерта, — це залишитися з непрацюючою каналізацією. Якщо воду можна купити, її зможуть привезти, а от куди підуть продукти життєдіяльності?! А сьогодні всі зосереджені лише на подачі води, а ось про каналізацію, куди її подіти і як відкачувати, ніхто особливо не дбає.

"Перше, що потрібно, — забезпечити безперебійну роботу систем водовідведення та каналізації, а водозабір — це вже другорядне. Тож усе йде за найгіршим сценарієм, який тільки можна уявити", — зазначає Рябцев.

Як писав Фокус, через сім днів після припинення водопостачання та роботи каналізаційної системи в столиці може початися поширення інфекційних захворювань. Про це повідомили в Київському міському центрі контролю та профілактики захворювань Міністерства охорони здоров'я. Фахівці попередили, що Київ може зіткнутися зі спалахом холери, дизентерії та гепатиту А через тривалі перебої з водопостачанням та каналізацією.

А найгірша ситуація з електропостачанням у Києві та Дніпрі. Серйозні відключення електроенергії також спостерігаються у прифронтових регіонах.