Бронювання працівників в Україні: виробник озброєння попередив, що може зірвати оборонні контракти

Бронювання працівників в Україні тепер під загрозою зриву оборонних контрактів - генеральний директор ТОВ «Українська бронетехніка» Владислав Бельбас заявив, що нові правила створюють ризик для всього оборонно-промислового комплексу. Про це він розповів у коментарі NV.

За словами Бельбаса, у великої кількості підприємств оборонного сектору наприкінці 2026 року спливає статус критичності, який їм надали ще 2025 року. Оновити його наразі неможливо: станом на 29 жовтня уряд так і не затвердив нові критерії та не створив Координаційний центр.

Скільки триватиме процедура і чим це загрожує

Навіть після запрацювання нового механізму отримання статусу критичності може розтягнутися приблизно на півтора місяця. Тобто між спливом старого статусу й оформленням нового утвориться «вікно», протягом якого працівники формально не захищені від мобілізації.

Бельбас прогнозує, що виробники озброєння та військової техніки можуть зіткнутися з масовою мобілізацією співробітників. Це призведе спочатку до колапсу на самих заводах, а згодом - до проблем у Силах оборони, які не отримуватимуть необхідну продукцію вчасно.

Цифри: скільки людей заброньовано в оборонці

За відкритими даними, в оборонному секторі наразі заброньовано близько 160 тис. осіб. Мобілізація 5% із них - приблизно 8 тис. людей - суттєво не посилить Сили оборони, але для виробників втрата такої частки фахівців стане критичною. Бельбас наголосив, що замінити цих працівників підприємства не зможуть.

Наслідком може стати зупинка виробничих процесів і зрив виконання оборонних контрактів на десятки мільярдів гривень. Такі випадки, за його словами, фактично будуть розцінені як форс-мажорні обставини.

Чому постраждає найм молоді

Окрему проблему Бельбас бачить у залученні кадрів. Раніше можливість 100% бронювання була головним аргументом для найму фахівців в оборонку, бо ринок праці в цій галузі і без того вкрай складний. Тепер компанії не зможуть гарантувати кандидатам бронювання, а цей аргумент, за його словами, не компенсують навіть вищі зарплати.

Гендиректор охарактеризував нові правила як «вкрай непрозорі і нелогічні» та поставив під сумнів доцільність змін, якщо ті не усувають наявні проблеми, а лише додають бізнесу невизначеності.