ГУР розкрило деталі: Росія вдосконалила дрон «Гербера-2», що становить загрозу Європі

Історія дронів «Гербера» розпочалася з простих та недорогих апаратів, призначених переважно для розвідки та виконання функцій дронів-камікадзе. Їхньою головною метою було завантаження систем ППО противника. Однак, з часом, ворог почав поступово ускладнювати їхню конструкцію, інтегруючи компоненти, характерні для значно дорожчих ударних безпілотників, таких як «Герань» – оновлений польотний контролер, 12-канальна супутникова навігаційна система «Комета», mesh-модеми та недешеві камери.

Нещодавно з'явилася збільшена версія «Гербера-2», яка вражає своїми розмірами: розмах крил становить 3 метри, а довжина фюзеляжу – 2,6 метра. Завдяки паливному баку об'ємом 63 літри, цей безпілотник може подолати відстань до 1200 кілометрів. Для збереження стабільності під час маневрів, бак розділено на окремі секції, що є важливим інженерним рішенням.

Серцем «Гербери-2» є двоциліндровий двотактний двигун, який, за оцінками експертів, є фактично половиною двигуна від дрона «Герань-2». Виробництво цього двигуна локалізовано в особливій економічній зоні «Алабуга» в Татарстані. Вдосконалення двигуна дозволяє дрону досягати швидкості до 160 км/год та нести бойову частину вагою до 25 кг, хоча в досліджених зразках виявлено осколково-фугасну запалювальну бойову частину ОФЗБЧ-10 вагою 10 кг та окремі мішки із запалювальною сумішшю.

Електронна начинка «Гербери-2» включає оновлений польотний контролер, 12-канальну систему «Комета», mesh-модем виробництва китайської компанії Shenzhen Sinosun Technology Co., Ltd, а також новий блок обробки відео «Сосиска», реалізований на базі китайського мікрокомп’ютера Coke Pi. У дослідженому зразку була подвійна IP-камера, закріплена над паливним баком для виявлення перехоплювачів. Також відомо про існування версій із курсовими IP-камерами та камерами з трьохосьовими підвісами. Більшість електронних компонентів, а саме вісім, походять із Китаю, і ще чотири – з американських виробників.

Ці вдосконалення значно розширюють географію застосування «Гербери-2». Якщо раніше дрони використовувалися в основному на території України, то збільшена операційна дальність дозволяє російським військам застосовувати їх на значно більшій відстані від місць запуску, що підтверджується виявленням дрона в Польщі. Головне управління розвідки Міністерства оборони України наголосило на цій загрозі, вказавши, що це створює додатковий ризик для всієї Європи.

Окупанти також почали оснащувати нові безпілотники уламково-фугасно-запалювальною бойовою частиною масою 10 кг та окремим баком із запалювальною сумішшю. Така конфігурація має посилювати руйнівний ефект та спричиняти пожежі після влучання, що робить «Герберу-2» ще більш небезпечною зброєю.

Раніше, у серпні 2026 року, фахівець із військових радіотехнологій Сергій Бескрестнов Флеш вже показував фотографії нової модифікації «Гербери», значно більшої за попередні версії. Також у вересні 2026 року російський дрон «Гербера» був збитий винищувачами НАТО в повітряному просторі Литви. Президент Литви Гітанас Науседа припустив, що безпілотник міг прямувати до України, але змінив маршрут під впливом засобів радіоелектронної боротьби.

За даними ГУР, про яке опублікували інформацію, росіяни постійно модернізують свої дрони, включаючи реактивні безпілотники «Герань-5», які можуть розвивати швидкість до 1000 км/год. Одночасно з цим російські дрони регулярно порушують повітряний простір європейських країн, таких як Польща, Молдова та Болгарія. Президентка Молдови Мая Санду заявила, що з початку 2026 року було зафіксовано 39 випадків порушення повітряного простору країни, тоді як минулого року їх було 17.

Вдосконалення дронів «Гербера-2» Росією, що перетворює їх з хибних цілей на далекобійні ударні апарати, викликає серйозне занепокоєння щодо безпеки всього європейського регіону. Подальше відстеження та аналіз таких технологій є критично важливим для протидії зростаючій загрозі та захисту повітряного простору від потенційних ударів.