Ракета, що змінює ціль у польоті: HIMARS уперше перенацілив GMLRS на рухому мішень

Lockheed Martin разом з армією США вперше в історії програми перенацілила реактивний снаряд GMLRS просто в польоті. Ракету запустили з установки HIMARS, після старту передали їй нові дані про ціль, і вона знищила рухому мішень. Випробування провели на полігоні Вайт-Сендс у штаті Нью-Мексико. Для цього Lockheed Martin інтегрувала в GMLRS два власні рішення: канал передачі даних Strigo та систему Remote Interceptor Guidance-360 (RIG-360). Як зазначає Army Technology, роботу компанія профінансувала з власних коштів, а не за державним контрактом.

«Забезпечуючи такий рівень інтеграції продуктів Lockheed Martin, як GMLRS, RIG-360 і Strigo, ми даємо нашим військовим упевненість і можливість діяти в найскладніших реальних сценаріях», — заявив віцепрезидент Lockheed Martin Advanced Programs Ренді Крайтс.

Чому це важливо

Зазвичай реактивна артилерія б’є за даними, закладеними ще до пострілу. Якщо за кілька десятків секунд польоту ціль зрушила з місця, наприклад, колона чи пускова установка поїхала, снаряд прилетить у порожнє місце. Нова схема дає змогу командиру змінити рішення вже після пуску: оновити координати, переключити ракету на іншу ціль або наздогнати ту, що рухається.

Важливо, що для цього не довелося конструювати нову ракету. Lockheed Martin, за даними Army Recognition, лише з’єднала наявні сенсори, пускові установки й системи цілевказання з уже серійним GMLRS, який має бойовий досвід.

Технологія з Patriot

Найцікавіше — походження RIG-360. Цю систему спочатку створили для перехоплювачів PAC-3 комплексу Patriot. Вона забезпечує зв’язок ракети з радаром на всі 360 градусів і прибирає «сліпі зони», коли ракета в польоті тимчасово втрачає контакт із землею. Тепер ту саму технологію перенесли з протиповітряної оборони на ударну зброю. Lockheed Martin, яка виробляє й PAC-3, водночас нарощує їхній випуск: США вже втричі нарощують випуск ракет для Patriot.

Від літака-імітатора до реального пуску

До цього тесту технологію перевіряли поступово. Ще у 2023 році Lockheed Martin випробувала прототип передавача RIG-360 на Вайт-Сендс без реального пуску. Тоді, як пише The Defense News, нові дані про ціль передавалися на канал зв’язку, встановлений на літаку, що імітував траєкторію GMLRS.

«Ця демонстрація — важливий крок до розширення можливостей бойової GMLRS армії без докорінних змін ракети», — наголосили в Lockheed Martin.

Новий тест пройшов слідом за двома випробуваннями ракети з подовженою дальністю ER-GMLRS, які відбулися на тому ж полігоні наприкінці вересня та на початку жовтня 2026 року.

Мережа замість одного пострілу

Технологія вписується в ширшу ідею мережевої війни, коли дані з різних сенсорів у реальному часі надходять до зброї. Що більше пристроїв під’єднано до однієї мережі, то швидше командир отримує свіжу картину бою. Наприклад, у США вже під’єднали дрон до 150 000 радіостанцій, щоб протистояти РЕБ.

Морські піхотинці США запускають високоточну керовану ракету M31 GMLRS із реактивної системи залпового вогню M142 HIMARS під час навчань із бойовою стрільбою на ракетному полігоні Вайт-Сендс у штаті Нью-Мексико

Водночас у технології є очевидні обмеження. Як зауважує Calibre Defence, власної головки самонаведення в GMLRS немає, тож ракета, найімовірніше, як і раніше, покладається на GPS, а хтось ззовні має весь час стежити за ціллю й передавати нові координати.

Що далі

Lockheed Martin вважає, що той самий набір обладнання можна застосувати й до інших боєприпасів: ракет із подовженою дальністю ER-GMLRS і нової балістичної ракети Precision Strike Missile (PrSM) для HIMARS і M270. Утім, кожну таку інтеграцію ще доведеться окремо випробувати, перш ніж вона з’явиться у військах, нагадує The National Interest.