Що люди бачать на межі смерті: вчені знайшли зв’язок між формами простору та кольорами

Тунель, наприкінці якого сяє яскраве світло, став одним із найвідоміших образів переживань на межі смерті. Однак люди, які повідомляють про такий досвід, описують не лише тунелі: дехто згадує величезні світлі простори, вигнуті горизонти або відчуття, ніби світло оточує їх з усіх боків.

Нове дослідження показало, що за цими індивідуальними спогадами можуть стояти певні закономірності. Науковці попросили 50 людей відтворити пережиті простори за допомогою малюнків і геометричних схем. Аналіз виявив зв’язок між формою цих просторів і кольорами, які учасники пригадували.

Результати роботи опублікували в журналі Frontiers in Psychology.

Як науковці досліджували переживання на межі смерті

Команда під керівництвом дослідниці нейрофеноменології Франс Лернер з Хайфського університету вирішила використати візуальний підхід замість традиційних опитувань.

Звичайні анкети допомагають зафіксувати окремі характеристики переживань на межі смерті, наприклад відчуття виходу з тіла, появу світла або рух крізь тунель. Однак словами складно передати повну структуру простору, який людина пам’ятає після такого досвіду.

У дослідженні взяли участь 50 людей, які повідомили про пережитий досвід на межі смерті. Під час онлайн-сеансів вони розбивали свої спогади на окремі етапи та відтворювали простори за допомогою набору геометричних піктограм. Учасники також позначали, де саме перебували всередині цих просторів, як рухалися та які кольори бачили. Після цього дослідники порівняли отримані реконструкції, шукаючи спільні особливості.

Чотири типи просторів і несподіваний зв’язок із кольорами

Науковці виділили чотири основні геометричні категорії:

• конічні простори, до яких належать і знайомі тунелі;
• широкі вигнуті простори, схожі на арки;
• пласкіші простори з плавними вигинами;
• простори, які повністю оточують спостерігача, нагадуючи внутрішню поверхню сфери або овалу.

Найцікавіша закономірність виявилася під час аналізу кольорів. Із 28 реконструйованих конічних просторів 22 були ахроматичними — тобто сприймалися як чорні, білі, сірі або просто освітлені без виразного кольору. Натомість із 31 широкого вигнутого простору 27 учасників описали як кольорові. Дві інші категорії демонстрували змішані результати.

Таким чином, тунелеподібні простори переважно асоціювалися з відсутністю кольору, тоді як широкі вигнуті простори частіше супроводжувалися кольоровими образами.

Чи може це пояснювати роботу мозку

Дослідники звернули увагу на кілька явищ зі звичайної нейрофізіології та зорового сприйняття, які можуть бути корисними для інтерпретації результатів.

Одне з них — тунельний зір. Він може виникати, коли порушується постачання кисню до сітківки або мозку, через що поле зору звужується. Інша можлива паралель стосується сприйняття кольорів за слабкого освітлення: в таких умовах зір стає менш чутливим до кольорових відтінків.

Деякі описи великих просторів, що оточують людину, нагадують також ефект Ганцфельда. Це явище, за якого тривале сприйняття однорідного візуального поля може спричиняти незвичайні перцептивні відчуття, зокрема галюцинації.

Однак ці аналогії не доводять, що саме такі механізми спричиняють переживання на межі смерті.

Чому результати потрібно трактувати обережно

Автори наголошують, що їхня робота мала описовий характер: дослідники порівнювали спогади учасників, а не встановлювали причини цих переживань.

Крім того, вибірка була невеликою та складалася з людей, які самостійно повідомили про подібний досвід. Частина спогадів могла бути сформована багато років тому. Використання готових геометричних схем також могло вплинути на те, як учасники відтворювали побачене. Нарешті, у дослідженні не було контрольної групи людей, які переживали інші незвичайні стани свідомості.

Тому поки що невідомо, чи є виявлені геометричні закономірності унікальними саме для переживань на межі смерті.

Попри обмеження, дослідження звертає увагу на аспект, який раніше вивчали значно менше, — просторову структуру таких спогадів. Візуальне відтворення досвіду може доповнити традиційні опитування та допомогти науковцям точніше досліджувати те, що люди описують як перебування на межі життя і смерті.