Що вони собі дозволяють?!

Примітка редакції. Замість того, щоб жадібно накопичувати теми для матеріалів, ми вирішили їх роздати. Сподіваємося, це не обернеться нашим провалом.

«Хоч як ти старайся, "Петро і Мазепа" знову на рівному місці намагатиметься склепати дайджест», як казав Сунь-цзи (але це не точно).

Надворі друга половина осені, а наш радісний колектив не планує збавляти обертів. Тож сьогодні розповідаємо, що саме додали до своїх щоденних завдань, і як це відобразиться на вашій стрічці. Мабуть, так буде менш бізнесово, зате більш чесно.

Ми не приховуємо, що більша частина колективу вже давно або долучилась до війська, або допомагає нашій чарівній Зої сортувати вантажі у волонтерському штабі. Логічно, що сайт у таких умовах вести набагато важче. Як мінімум, поменшало рук.

Втім, у цей час ми чесно старались видавати хоча б по одному матеріалу на добу. Рубрика Greenlight настільки ж гостинна до гостьових матеріалів, як і раніше. Щоправда, ми намагалися все ж фільтрувати відверто беззмістовні матеріали.

Новини відпали. Згодом зіпсувалася і якість сучасних новин. Це легко довести. Ось візьміть якусь обіцянку політика в будь-якій країні і просто прослідкуйте за її виконанням. Багато чого стане більш зрозумілим.

Але біда не приходить одна. І у світі почалась революція штучного інтернету. Ну, так її називають люди, яким хочеться перекласти на когось власну роботу. Соцмережі, в яких ми так старалися шукати нових авторів, раптово стали складом найбільш паршивої ШІ-писанини.

Це. Було. Жахливо.

За фактом, на певний час нам довелося взагалі відмовитись від пошуку авторів. Ну а де їх шукати? Штучний інтелект страшний не сам по собі. Він лякає нас тим, наскільки швидко вміє розбестити начебто фахових спеціалістів. Раз-два, і вони немов отупіли.

Так-так, пане Пекар, це і про вас також. Ну як можна було через ШІ вивертати пости про американську політику? Як? Навіщо? Ви ж мали боротись зі злом, пане, а не його очолити! Ай, та чорт із ним, тим інтелектом. Ще й штучним.

Коротше, запрошувати нових авторів стало важкувато. Ми збільшили (не вперше) частку перекладів. Наче й добре: дійсно сильний розділ іноземних ЗМІ, не найгірша у світі якість, плюс небажання гнатися за трендами дало нам змогу публікувати якісні дописи навіть за пару місяців після появи оригіналу. Аби корисно було читачам.

І ось тут настав той момент, який треба визнати. Склавши все описане нами, легко здогадатися: рано чи пізно Дорога редакція перестала вивозити кількість знайденого матеріалу. Лежить собі склад іноземних дописів. І що з ним робити?

Хитрий колектив відклав би цю роботу. Забив таймер публікацій і тихенько випускав по одній статті на добу. Мабуть, певна частина вітчизняних ЗМІ так і робить, щойно йдеться про пошук тем для перекладів. Ми не в змозі дати їм моральну оцінку, бо це радше оцінка біхевіоризму, а не серйозний аналіз.

Але ми вирішили, що буде зовсім негарно вчинити так із власною аудиторією. «Петро і Мазепа» піде іншим шляхом.

Час від часу (не щодня, звісно) ми будемо писати огляди іноземної преси. Постараємося обмежити свою суб'єктивність при складанні анотацій. Чесно вкажемо, чи відкритий доступ до тієї чи іншої колонки. І якщо на момент публікації вже є такі плани, зазначимо: ось цю чи цю статтю ми збираємося перекладати українською.

Недоліки такого підходу виглядають суто по-діловому. Звісно, після 2022 року багато хто побіг перекладати чужі матеріали і цим наростив собі аудиторію. Не ми перші пішли до рубрики «іноЗМІ», не ми останні. Тож багато хто може дивитися наші знахідки і перекладати їх… Та тупо швидше, бо є така змога.

Але знаєте, що? Нам якось байдуже. Ну біжи, бідося, не порвись. Ми тим часом ще щось цікаве знайдемо та опишемо у себе в окремій рубриці. Така наша ідея.

А перевага подібного кроку ще більша. Замість імітації ексклюзивності, коли ми щось знайшли, вийде чесний діалог з аудиторією. Якщо ви чудово знаєте німецьку і вам важливий розвиток Бундесверу — навіщо чекати, поки «Петро і Мазепа» перекладе матеріал Welt? Ви його дійсно прочитаєте самі.

Якщо ми для вас станемо не лише сайтом із теплими ламповими текстами, а й своєрідним порадником — хіба це погано? На нашу думку, ні.

Цей текст затягнувся, ми пішли шукати нові колонки. Треба ж комусь на цій ниві працювати. Ну не NV ж, га?

І дякуємо за вашу підтримку.