Загрожують холодніші зими через Ель-Ніньйо: вчені пояснили, що відбувається з океанами

Науковці попереджають про ризик холодніших зим у Європі,порушення режиму опадів і скорочення світового виробництва продовольства.

Про це йдеться у матеріалі unilad.

Більшість людей чули про Ель-Ніньйо — кліматичне явище, яке спричиняє підвищення температури та порушує погодні умови в різних частинах світу.

Однак науковців дедалі більше непокоять дві менш відомі масштабні системи океанічних течій, зміни в яких можуть мати серйозні наслідки для клімату далеко за межами регіонів їхнього безпосереднього впливу.

Йдеться про Атлантичну меридіональну перекидну циркуляцію (AMOC) та Антарктичну проміжну воду (AAIW). Обидві системи відіграють важливу роль у регулюванні клімату Землі, переносячи тепло, воду та поживні речовини між різними частинами Світового океану.

Дослідники попереджають, що на тлі глобального потепління обидві системи демонструють ознаки ослаблення.

Серед можливих наслідків — значно холодніші зими в Європі та зміни режиму опадів, які можуть призвести до перебоїв із виробництвом продовольства в різних регіонах світу.

Що відомо про дві менш відомі системи океанічних течій

Ель-Ніньйо — природне кліматичне явище, пов’язане зі змінами температури поверхні води в тропічній частині Тихого океану. Натомість AMOC та AAIW є масштабними системами циркуляції океанічних вод, які впливають на розподіл тепла на планеті.

Атлантична меридіональна перекидна циркуляція (AMOC) — це своєрідний гігантський конвеєр в Атлантичному океані.

Він переносить теплі солоні поверхневі води з тропіків до Північної Атлантики. Під час руху вода віддає тепло атмосфері, завдяки чому клімат у деяких частинах Європи залишається відносно м’яким.

Саме цим, зокрема, пояснюється те, чому зими у Великій Британії значно тепліші, ніж у деяких районах Канади, розташованих на аналогічних широтах.

Коли вода охолоджується, її щільність зростає, і вона опускається до глибших шарів океану. Після цього водні маси рухаються назад на південь, підтримуючи глобальну циркуляцію.

Проте вчені побоюються, що глобальне потепління та танення льоду в Гренландії порушують цей процес.

Через надходження більшої кількості прісної води до Північної Атлантики солоність і щільність океанічних вод знижуються. Унаслідок цього їм стає складніше опускатися на глибину, що може призвести до значного ослаблення циркуляції.

Дослідники не виключають, що протягом цього століття AMOC може повністю зупинитися.

Друга система — Антарктична проміжна вода (AAIW) — діє в Південній півкулі.

Вона допомагає переносити тепло, вуглець і поживні речовини між Південним океаном та Атлантичним, Індійським і Тихим океанами.

Вважається, що ця система також впливає на режим опадів у південній частині Австралії, Африці та Південній Америці, а також на мусонний сезон в Індії.

Однак науковців дедалі більше турбують зміни, які відбуваються навколо Антарктиди.

Чому ослаблення океанічних течій непокоїть учених

Дослідження свідчать, що скорочення площі морського льоду Антарктики порушує надходження прісної води, необхідної для підтримання системи AAIW.

З 2016 року площа морського льоду навколо Антарктиди неодноразово досягала рекордно низьких показників. Ці зміни впливають на солоність і щільність води.

Коли сезонне надходження холодної відносно прісної води скорочується, навколишні океанічні води стають солонішими та щільнішими. Через це вони опускаються на більшу глибину, змінюючи процеси циркуляції.

Професор Бішахдатта Гаєн з Мельбурнського університету та Індійського інституту науки пояснив виданню News.au значення цих процесів.

«Антарктичний регіон — це джерело прісної води для океанів у всьому світі», — зазначив науковець.

За його словами, танення антарктичного морського льоду впливає на океанічну циркуляцію навіть за тисячі кілометрів від Антарктиди.

Наслідки можуть виходити далеко за межі Південного океану. Ослаблення течій здатне впливати на атмосферну циркуляцію, погодні умови та траєкторії штормів у Південній півкулі. Крім того, зміни можуть позначитися на здатності океанів поглинати вуглець.

Співавтор дослідження, професор Навейра Гарабато, також застеріг від недооцінювання масштабів потенційних змін.

«Однак наслідки можуть поширитися на весь світ», — наголосив він.

Водночас ситуація в Атлантичному океані також викликає дедалі більше занепокоєння.

За деякими оцінками, до кінця століття AMOC може ослабнути на 43%. Імовірність повної зупинки циркуляції протягом цього періоду різні оцінки визначають у широкому діапазоні — від 1% до 50%.

Навіть часткове ослаблення системи може мати значні наслідки для клімату.

Що станеться, якщо океанічні течії припинять рух

Зупинка AMOC може суттєво змінити температурні умови в Європі та Північній Атлантиці.

У деяких районах Північної Європи зими можуть стати значно холоднішими. Водночас зміни режиму опадів ускладнять ведення сільського господарства.

Особливе занепокоєння викликає загроза скорочення виробництва продовольства в кількох великих сільськогосподарських регіонах.

Дослідники з організації Alliance to Feed the Earth in Disasters (ALLFED) змоделювали, як світ без AMOC може вплинути на врожайність основних сільськогосподарських культур.

Згідно з результатами моделювання, виробництво пшениці, кукурудзи та рису в Північній півкулі може скоротитися на 12-19%. Загальне світове виробництво цих культур та іншої сільськогосподарської продукції, за оцінкою, може зменшитися приблизно на 5,3%.

Додаткові ризики пов’язані зі змінами в системі AAIW. Вони можуть порушити режим опадів і мусонів, створивши додатковий тиск на продовольче забезпечення країн Південної півкулі.

Океанограф Британської антарктичної служби, професор Майк Мередіт, попередив, що температурні відмінності між регіонами можуть стати ще більш екстремальними.

«Це може призвести до екстремальних погодних умов», — зазначив він.

За словами науковця, на тлі таких змін погодні явища, які світ спостерігав досі, можуть здаватися незначними порівняно з майбутніми.

Екстремальна погода, своєю чергою, може порушити виробництво продовольства та посилити проблеми з постачанням їжі в різних країнах.

Як уряди реагують на можливу загрозу

Деякі держави вже почали оцінювати потенційні наслідки змін океанічної циркуляції.

Ісландія визнала зміни океанічних течій загрозою національній безпеці. Нідерланди та Фінляндія також розпочали власні оцінювання можливих ризиків.

Велика Британія, зі свого боку, виділила 150 млн доларів на створення системи раннього попередження, яка має допомогти завчасно виявляти небезпечні зміни.

Міністр з питань клімату Ісландії Йоганн Палл Йоганнссон закликав не чекати абсолютної впевненості в майбутніх наслідках, перш ніж готуватися до них.

«Безвідповідально чекати на абсолютну впевненість, перш ніж починати підготовку», — наголосив він.

За словами міністра, коли наслідки стануть беззаперечними, може бути вже запізно, щоб запобігти їхньому настанню.

Науковці продовжують досліджувати, наскільки швидко можуть змінюватисяокеанічні течії та якими будуть масштаби цих процесів. Водночас дедалі очевидніше, що системи Світового океану, які допомагають регулювати клімат Землі,зазнають зростаючого навантаження.