Тиск до січня: чому Трамп і Путін поспішають укласти угоду з Україною?

Все почалося 9 жовтня, коли Дональд Трамп, за твердженнями, домовився з Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на американський та світовий ринки. Ця угода, попри міжнародні санкції, збіглася з вимогами Вашингтона до Києва припинити удари далекобійних безпілотників по російських нафтопереробних заводах.

Аналітики вважають, що це стало реакцією на зростання цін на дизельне пальне в США, частково через війну в Ірані, та бажання американської адміністрації стабілізувати внутрішній ринок перед виборами. Удари українських безпілотників завдали відчутної шкоди російській нафтопереробці, змусивши Путіна визнати проблеми та шукати способи захисту енергетичного сектору, адже російська ППО не могла повністю захистити об'єкти.

Коли президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю Fox News заявив про готовність припинити удари по НПЗ лише за умови припинення Росією атак на українську енергосистему або надання США ракет до Patriot, адміністрація нібито посилила тиск. Спецпосланці США Стів Віткофф і Джаред Кушнер, за повідомленнями, попередили українських чиновників про можливе припинення обміну критично важливою розвідувальною інформацією.

Після цього, як припускається, США могли припинити завчасно попереджати Україну про окремі запуски російських балістичних ракет. Ці удари призвели до загибелі шістьох людей та знеструмлення близько 600 тисяч осіб. Водночас висувалась вимога до Пентагону обмежити швидкість військових терміналів Starshield, що використовуються ЗСУ, що могло б ускладнити застосування українських швидкісних дронів-перехоплювачів.

Фінансовий тиск також не залишився поза увагою: Віткофф і Кушнер, за інформацією видання, пропонували європейським лідерам передати мільярди доларів заморожених активів російського Центробанку під контроль механізму у Вашингтоні. Однак європейські лідери цю ініціативу відхилили, побоюючись, що повернення коштів підтримає воєнну економіку Росії та позбавить Європу ресурсів для допомоги Україні.

Зараз, коли вибори до Конгресу наближаються, двопартійна група сенаторів, включаючи республіканців Мітча Макконнелла та Джона Корніна, виступає проти дизельної угоди з РФ. Аналітики вважають, що у разі перемоги демократів у січні, новий Конгрес зможе законодавчо закріпити обмін розвідданими, відновити повний доступ до Starshield та забезпечити багаторічне військове фінансування, зберігаючи заморожені російські активи.

Ця активізація зусиль змусити Україну до невигідної угоди пояснюється аналітиками The Hill можливим зміною політичного балансу у Вашингтоні. Якщо республіканці втратять контроль над Палатою представників, а потенційно й Сенатом, новий склад Конгресу, який почне роботу в січні, отримає можливість обмежувати рішення Білого дому щодо України. Це робить час критичним фактором для тих, хто прагне швидкого укладення угоди.

Для Кремля продовження війни на тлі високих процентних ставок, дефіциту робочої сили та втрат від атак на енергетичну інфраструктуру стає все складнішим. Цей фактор, у поєднанні з можливими змінами в американському Конгресі, створює для Москви стимул форсувати мирні переговори, щоб відновити нафтові доходи та послабити українську армію.

Член Палати представників США від Демократичної партії Джордж Вайтсайдс у своїй колонці для The Hill наголосив: «Знаючи, що їхні політичні важелі ось-ось вичерпаються, Трамп і Путін поспішають прив'язати Україну до поганої угоди, перш ніж у січні прийде новообраний проукраїнський Конгрес, який їх зупинить».

Україні та європейським партнерам, на думку аналітиків, важливо зберігати стійкість до початку роботи нового Конгресу. Продовження ударів по російських НПЗ, збереження заморожених активів РФ та відмова від невигідних поступок можуть посилити переговорні позиції Києва, тим самим довівши, що час працює проти Москви.